Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Світ ловив мене, та не спіймав. / Григорій Сковорода

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка


2. Істинність і хибність висловлювання.

Терміни "істинне висловлювання" і "хибне висловлювання" мають гносеологічне (пізнавальне) і логічне (формальне) значення.

Висловлювання (судження) в гносеологічному значенні виражає думки (знання) про предмети, явища, процеси, події, дії, які є результатом пізнавальної діяльності людей (суб'єктів пізнання). Метою пізнання є досягнення об'єктивної істини про світ. Відповідно, гносеологічною характеристикою (оцінкою) висловлювань, в яких виражається знання, є значення істинності або хибності. Якщо висловлювання адекватно, точно відображає дійсність, його називають істин ним; якщо неадекватно, неточно — називають хибним.

Гносеологічну істинність і хибність висловлювань можна визначити через семантику (смисл) висловлювань у такій послідовності: а) визначається смисл термінів (понять), які входять в структуру висловлювань; б) встановлюється логічний зв'язок між термінами; в) визначається конкретна ситуація, в якій це висловлювання є істинним.

Наприклад, істинність висловлювання "Громадянин В. викрав автомобіль" визначається таким чином: а) визначається смисл термінів — "громадянин В." - людина чоловічої статі", "викрав", "автомобіль". Смисл цих термінів інтуїтивно ясний і не потребує особливих визначень; б) визначається конкретна ситуація: день, час, місто, вулиця, коли був викрадений автомобіль.

Гносеологічна істинність висловлювання старогрецького філософа Платона "Якщо в державі закон не має сили, то вона приречена на загибель" визначається через об'єктивний критерій: загально-історичну практику людства, історичний досвід народів, які жили і живуть у тій чи іншій державі.

У логічному значенні терміни "істинність" і "хибність" виражають лише формальне значення висловлювань, тобто висловлювання має значення "істина" ("і") та "хибність" ("х") в абстракції від гносеологічного смислу висловлювань. Наприклад, висловлювання "Пегас літає" в гносеологічному відношенні є хибним, оскільки воно не відповідає дійсності (реально не існує коней, "що літають"), а в логічному відношенні воно має формальне значення: 1) "істинне висловлювання" ("і"); 2) "хибне висловлювання" ("х"). Значенням "істинність" і "хибність", які приписуються даному висловлюванню, буде певна абстрактна сутність (абстракція), яка логічно визначається, а не властивість судження, як форма відображення дійсності. Якщо висловлювання має лише два значення — "істинне" і "хибне", то його називають двозначним висловлюванням, тобто множина значень, яка логічно приписується висловлюванню, зводиться до абстракцій "і" і "х".

Якщо висловлювання має більше двох значень (п>2), його називають багатозначним висловлюванням, тобто множина значень, яка логічно приписується висловлюванню, поширюється і набуває ще іншого (третього, четвертого і т.д. значень). Логічна теорія, яка вивчає множину значень висловлювань, що не зводиться лише до двох значень "істинність" ("і") і "хибність" ("х"), називається багатозначною логікою.

У сучасній логіці висловлюванню приписують також інтенсіональну та екстенсіональну характеристики. Його інтенсіональною (лат. intension - напруга, намір) характеристикою буде смисл, інформація, думка, що виражені в даному висловлюванні, а екстенсіональною (лат. intentio - протяг) характеристикою будуть значення "істина" та "хибність" як логічні значення.

Якщо факт, який описується у висловлюванні, відповідає дійсності, то таке висловлювання є істинним, якщо не відповідає хибним.

Істинність і хибність називаються логічними значеннями вис­ловлювання, або його значеннями істинності. Іноді говорять: якщо висловлювання є істинним, то воно має логічне значення «істи­на», а якщо воно є хибним, тоді воно має логічне значення «хиба».

Сама проблема визначення логічного значення висловлювання не входить до компетенції логіки. У ній лише передбачається, що кожному з них можна приписати певне логічне значення.

Принцип, відповідно до якого висловлювання може бути тільки істинним або хибним, отримав у логіці назву принципу двозначності.

Слід зазначити, що у реальній практиці цей принцип не завжди є прийнятним. Так, наприклад, оцінки, норми, нісенітні твердження тощо взагалі не мають значень істинності. Існують також вислов­лювання, які можуть набувати деяких «невизначених» логічних зна­чень, проміжних між повною істинністю і повною хибністю.

Книга: ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка

ЗМІСТ

1. ЛОГІКА ДЛЯ ЮРИСТІВ: ЛЕКЦІЇ. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка
2. 2. Логіка як наука: її предмет, метод, а також практичне значення її знань.
3. 3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії, логіка Давньої Греції
4. 4. Особливості  загальної або традиційної (арістотелівської) логіки.
5. 5. Особливості символічної або математичної логіки.
6. 6. Теоретична і практична логіка.
7. Тема 2: МИСЛЕННЯ І МОВА 1. Мислення (міркування): визначення і особливості.
8. 2. Діяльність і мислення
9. 3. Структура мислення
10. 4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку
11. 5. Логічна форма міркування
12. 6. Види і типи мислення.
13. 7. Особливості мислення юриста
14. 8. Значення логіки для юристів
15. Тема 3: Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система. 1. Семіотика як наука про знаки
16. 2. Поняття про знак. Види позамовних знаків
17. 3. Мова як знакова система. Мовні знаки.
18. 4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки
19. 5. Виміри і рівні знакового процесу
20. 6. Мова права
21. Розділ III. МЕТОДОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ 1. Метод і методологія.
22. 2. Логічні методи дослідження (пізнання)
23. 3. Метод формалізації
24. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. Структура поняття
25. 2. Види понять. Логічна характеристика понять
26. 3. Типи відношень між поняттями
27. 4. Операції з поняттями 4.1. Обмеження й узагальнення понять
28. 4.2. Операція поділу понять
29. 4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів)
30. 4.4 Операція визначення поняття
31. ОСНОВНІ ФОРМИ І ЗАКОНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ II. Висловлювання. 1. Загальна характеристика висловлювання
32. 2. Істинність і хибність висловлювання.
33. 3. Прості висловлювання, їх структура і види
34. 4. Відношення між простими висловлюваннями.
35. 5. Мова логіки висловлювань.
36. 6. Складні висловлювання. Логічні сполучники і їхнє табличне визначення
37. 7. Висловлювання про відношення (реляційні висловлювання)
38. 8. Логічний аналіз запитань і відповідей Визначення запитання. Структура запитання
39. Розділ 6. Дедуктивні міркування § 1. Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань
40. § 2. Прямі дедуктивні міркування Суто умовні міркування.
41. § 3. Непрямі дедуктивні міркування
42. Розділ 7. Недедуктивні (правдоподібні) міркування § 1. Загальна характеристика правдоподібних міркувань. Види правдоподібних міркувань
43. § 2. Індуктивні міркування Поняття про індуктивне міркування
44. § 3. Міркування за аналогією
45. Розділ 8. Основи теорії аргументації 1. Поняття про аргументацію. Структура аргументації
46. § 2. Аргументація і суперечка
47. § 3. Види аргументації Доказова і недоказова аргументація
48. § 4. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
49. § 5. Види критики
50. § 6. Правила, помилки, хитрощі в аргументації/критиці

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate