Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Важко знайти душу, в яку ще не ступала нога людини. / Юрій Меліхов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Політологія / Кремень


ТЕОРЕТИЧНА ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ В РОСІЇ І УКРАЇНІ

З середини XIX ст. почався бурхливий розвиток соціології, політичної соціології, що зв'язано з іменами учених соціологів Огюс-та Конта, Карла Маркса, Герберта Спен-Сера, Габріеля Тарда, Лестера Уорда, Еміля Дюркгейма і ще багатьох. Значний внесок у розвиток політичної соціології внесли і вчені Росії та України: Петро Лавров, Микола Данилевський, Микола Карєєв, Максим Ковалевський, Питирим Сорокін та ін. Тоді ж зароджується і марксистська соціологія - історичний матеріалізм. Політична соціологія стає дедалі більше ключовою наукою, що пояснює закономірності розвитку суспільства, суспільних відносин. Чітко обґрунтовується і тенденція розвитку політичної соціології в Україні. У другій половині XIX ст. в історії суспільно-політичної думки в Україні визначне місце займає творчість Михайла Драго-манова - історика, відомого етнографа, публіциста, Сергія Подо-лінського- відомого політичного діяча, Михайла Павлика - письменника, Івана Франка, Лесі Українки - революційних демократів та ін. В 60-70-і роки в Україні провідною течією в суспільно-політичному житті виступає ідеологія революційного народництва. її представники - Павел Аксельрод, Андрій Шеляров, Микола Кибальчич та ін.

Скасування кріпацтва дещо пожвавило ліберальний та демократичний рухи в Україні. Одним із прихильників лібералізму в суспільно-політичному житті виступає Михайло Драгоманов (1841— 1895 pp.). Його суспільно-політична концепція поєднувала соціалістичні ідеї, ідеї соціальної рівності і справедливості з буржуазно-демократичними ідеями конституційного права, широкого місцевого самоуправління, необхідністю політичної боротьби. Успадкувавши традиції Кирило-Мефодіївського товариства, Михайло Драгоманов розвивав їх. Це знайшло відображення в програмі «Громади» (1880), підписаної Сергієм Подолинським, Михайлом Павликом та Михайлом Драгомановим. Всі твердо відстоювали автономно-федеративні позиції у вирішенні соціально-економічних та державно-правових питань розвитку слов'янських народів. Визначаючи тенденцію соціокультурного розвитку української нації, Михайло Драгоманов вважав, що культурні традиції в житті українського народу ніколи не переривались, незважаючи на вчинений татарами погром. Та культура, що носить назву «Малоросія» є пря-1 мою спадкоємницею Київської Русі - колиски руського світу. Історики, соціологи, зауважує Михайло Драгоманов, часто-густо пояснюють рівень культури України тільки культурними запозиченнями,; зробленими нею у Візантії та південно-західних слов'ян (XII—XI-II стст.), латино-польськими впливами (XVI-XVIII ст.). Але це поверховий, неісторичний погляд, підхід, що не враховує двох факторів. Перший - творцем високорозвиненої культури України є характер її народу, і, зокрема, чутливість до цивілізації, виникла писемність, створювалися літописи, співали Бояп і автор «Слово о полку Ігореве»). Друга обставина, що обумовила високий рівень цивілізації: безперервність освіти і взаємин з освіченим світом Південної Русі з давніх часів і до XVIII cm. І справді, зауважує Михайло Драгомаров, якщо культура України, як вважають деякі дослідники, мала тільки наслідування або церковний характер, то тоді чим пояснити той факт, що сформувалися такі величні постаті слов'янського просвітництва XVI-XVIII стст. - князі Острозькі, Петро Могила, Дмитро Ростовський, Лазар Баранович, Феофан Проко-пович та ін. Чим пояснити, що аж до кінця XVIII ст. культура України випереджувала у розвитку культуру Московського царства і вносила свіжий струмінь у його цивілізованість, а пояснити, на думку Михайла Драгоманова, можна тільки одним: високим вихідним рівнем народної культури, поезії, фольклору, писемності народу Київської Русі, його здатності до культурної творчості, до творчих перетворень культурних надбань, досягнень інших народів, до збереження і трансляції власних соціокультурних традицій. Не можна забувати і того, що здатність народу України протягом багатьох століть зберігати високий потенціал культури багато в чому зумовлена намаганнями відстоювати свою державність, економічну і політичну незалежність. І тільки в XVIII ст. Україна, знесилена в боротьбі з агресивними сусідами, почала поступово відставати у розвитку, особливо в сфері економіки, індустрії, урбанізації. Що ж до духовної культури, художньої творчості, побуту, то народ України зберігав високий рівень розвитку. Відставання України в соціокультурному розвитку у другій половині XIX ст. від Заходу і певній мірі від імперської Росії, дуже хвилювало українську інтелігенцію. У зв'язку з цим Михайло Драгоманов, критично осмислюючи існуючу ситуацію, розробляє програму соціокультурного відродження української нації, прискореного руху культури по шляху прогресу.

Одним із гарантів національного відродження українського народу є завоювання державності. Реально оцінюючи, що Україна міцно інтегрована в Російську імперію, Михайло Драгоманов розробляє принцип федералізму державних і недержавних слов'янських народів як засіб переходу від імперського репресивно-диктаторського, унітарно-центриського способу правління до демократичних, європейських форм державності. Федерація слов'янських народів мала, на думку Михайла Драгоманова, передбачити широке місцеве самоуправління; відкрити шлях до соціальних свобод. Такого типу державно-політичне Утворення забезпечило б свободу національного розвитку за умови активного спілкування націй між собою. Поряд з політичною програмою Михайло Драгоманов створював і програму конструктивної діяльності, що підтягувала б культуру України до загальноєвропейського бітового рівня, звертає увагу на той факт, що обрусіння певної часи населення України - результат політико-економічних факторів, наслідок політики Російської імперської держави, а не намагань простого російського народу, або прояву його націоналізму.

У національному питанні Михайло Драгоманов виходив з того! що вихідним принципом у вирішенні національних проблем лежите «космополітизм в ідеях і меті, а національність в ґрунті і формах культурної праці». Праця для народу вимагає пристосування до місцевим і національних обставин, але ніхто не повинен «бути рабом тих обставин, як якихось святощів, а мусить навіть перероблювати їх відповідно свого ідеалу, що вже давно на світі став вироблятись процесом інтернаціональним, космополітичним. Коли ж поставити справу національностей, тоді, не буде спору про націоналізм і космополітизме спору тупого в самій своїй суті». Все ж наука вийшла за національні] межі, стала інтернаціональною. Тим-то не можна виводити політичні чи соціальні ідеї з національного почуття.

Виступаючи за пошук провідних суспільно-політичних ідей, Михайло Драгоманов вважав, що «головне діло - поступ людини і громади, поступ політичний, соціальний і культурний, а національність є тільки грунт, форма та спосіб...». Національні права можуть бути осягнуті на ґрунті політичних свобод: чим більше політичний свобод, тим більше національних прав. «Поки в Росії не буде політичної волі, доти український рух не буде мати там серйозного ґрунту. Політична ж воля в Росії не може бути осягнута інакше як спільною акцією всіх освічених народів». Акцентуючи увагу на об'єктивних причинах загрози денаціоналізації українського народу, Михайло Драгоманов все ж таки недооцінював суб'єктивний фактор - намагання народу досягти ідеалу національного державного суверенітету, незалежності України. Іван Франко зауважував, що Михайло Драгоманов подав зразок зовсім безнаціональної російської федерації, що ідеали соціальної рівності та ідеї космополітю. А му заслонили перед його очима «ідеал національної самостійності»! А без них «культуртрегерство» дуже легко переміняється та легка вироджується.

3. Соціально-політичні вчення про національно-культурне і відродження та державність

На початку XX ст. соціально-політична думка в Україні відобра жала перехід українського національно-визвольного руху від став культурного українофільства і просвітництва до організованого проЛ вітництва народу і активізації боротьби за визволення народу з-ім гніту поміщиків та капіталістів. Своєрідним кредо ряду політичне мислителів в Україні ставала підтримка і розвиток національного руд за встановлення державності в Україні, за суверенність в союзі.

Книга: Політологія / Кремень

ЗМІСТ

1. Політологія / Кремень
2. ЩО І ЯК ВИВЧАЄ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ?
3. 1. Політика - соціальне явище
4. 2. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ 2. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД НАУКИ ПРО ПОЛІТИКУ Що таке наука про політику?
5. МЕТОДИ І СПОСОБИ ВИВЧЕННЯ ПОЛІТИКИ
6. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ Політичні ідеї Стародавнього світу
7. 2. Політичні вчення в середньовіччі
8. Політичні ідеї Фоми Аквінського
9. 3. Проблеми теорії політики в епоху відродження
10. 4. Політичні вчення в XVI -XVII ст.
11. 5. Розвиток політичної думки XVIII ст.
12. 6. Політична думка в європі кінець XVIII - XIX ст.
13. Політичні ідеї в Росії
14. 7. Сучасні політичні вчення заходу
15. Формування політичної думки в Україні
16. Ідеї обмеженої монархії
17. ОСНОВНІ НАПРЯМИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В XIX - ПОЧАТКУ XX СТ.
18. ТЕОРЕТИЧНА ПОЛІТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ В РОСІЇ І УКРАЇНІ
19. Іван Франко
20. 3. Соціально-політичні вчення про національно-культурне відродження та державність
21. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА. ВЛАДА - ЯВИЩЕ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА. ВЛАДА - ЯВИЩЕ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. 1. Поняття та структура влади.
22. СУБ’ЄКТ ВЛАДИ
23. 2. ЗАСОБИ, ПРОЦЕС І ВИДИ ВЛАДИ
24. ТИП ВЛАДИ
25. Державна влада
26. Економічна влада
27. ВИДИ ВЛАДИ
28. Політична легітимність
29. ФУНКЦІЇ БЮРОКРАТІЇ
30. Функції політичної системи, механізм
31. ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ
32. 3. ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ І ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ
33. Формування державності України
34. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС
35. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА — УМОВА РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ
36. 2. ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ. СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА В ПОЛІТИЦІ
37. 4. ПОЛІТИЧНА СТАБІЛЬНІСТЬ. ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ
38. ЛЮДИНА І ПОЛІТИКА ЛЮДИНА І ПОЛІТИКА 1. Особа в політиці
39. СТАВЛЕННЯ.
40. 2. КОНЦЕПЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ
41. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ: КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ: Позитивні і негативні права
42. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ
43. ПРОБЛЕМА ПРАВ ЛЮДИНИ В РІЗНОМАНІТНИХ СУСПІЛЬНИХ СИСТЕМАХ. ПРОБЛЕМА ПРАВ ЛЮДИНИ В РІЗНОМАНІТНИХ СУСПІЛЬНИХ СИСТЕМАХ. Політичні теорії про соціальну стратифікацію
44. 2. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА
45. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ. ПОЛІТИЧНІ РУХИ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ. ПОЛІТИЧНІ РУХИ 1. Політичні партії: суть і роль в суспільстві
46. 2. Сучасні партійні системи і їх суть
47. 3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів
48. ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 1. Суть та роль політичного лідерства в суспільстві
49. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА
50. 1. Політична свідомість: поняття, структура, функції
51. МАСОВА ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ.ТИПИ
52. 3. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА: РОЛЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
53. ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
54. ПОЛІТИКА І МОРАЛЬ
55. 2. Політика і мораль як система
56. Професійний політик
57. ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ ПОЛІТИКА ТА ІДЕОЛОГІЯ 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій
58. 2. Основні ідеологічні течії сучасності
59. Консервативність
60. Лібералізм
61. 3. Альтернативне бачення суспільного ладу
62. РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ДЕРЖАВА І ПОЛІТИКА РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ДЕРЖАВА І ПОЛІТИКА 1. Поняття держави та її природа. Що таке держава?
63. Теорії походження держави
64. 2. Форми політичного правління і державного устрою
65. Форми правління
66. Змішані форми побудови
67. 2. Громадянське суспільство і правова держава
68. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ: СУТЬ ТА ТИПИ
69. Типи політичних режимів
70. 3. Тоталітаризм
71. 3. Авторитаризм
72. 4. Ліберально-демократичний режим
73. 5. Політичний режим демократії
74. 6. Політичні еліти і демократія
75. Національна політика і формування суверенної держави
76. Політика національної згоди - гарантія державної самостійності
77. Роль держави у вирішенні етносоціальних проблем України
78. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА Взаємозв'язок економіки і політики
79. Мета економічної політики
80. Функції держави в ринковій системі
81. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС І ПОЛІТИЧНЕ РЕФОРМУВАННЯ
82. 1. Культура україни в соціально-історичному вимірі
83. 2. Соціокультурний аспект політичних реформ в україні
84. ПОЛІТИКА ТА РЕЛІГІЯ ПОЛІТИКА ТА РЕЛІГІЯ 1. Зміст та класифікація релігійних вірувань
85. 2. Релігійно-клерикальні концепції
86. 3. Співвідношення політики і релігії
87. Основна ідея священних книг
88. Істотні відмінності у взаємовідносинах держава і церква
89. ЕКОЛОГІЯ І ПОЛІТИКА
90. 1. Основні поняття і предмет соціальної екології
91. 2. Актуальні проблеми соціальної екології
92. 3. Проблеми формування і управління соціоприродною системою
93. 4. Види екологічної освіти
94. 5. Екологія людини в західній Європі
95. МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА 1. Сучасний суспільний прогрес
96. 2. Міжнародна політика XX сторіччя
97. 3. Україна у світовому співтоваристві
98. 4. Людство перед глобальними проблемами
99. 5. Майбутнє і суспільний соціальний прогрес
100. ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ І КРИЗИ ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ І КРИЗИ 1. Природа і суть політичного конфлікту
101. 2. Типи політичних конфліктів. Моделі кризового розвитку конфліктів
102. 2. Політичний тероризм і його різновиди
103. ВОЄННА ПОЛІТИКА: ДЕРЖАВА ТА АРМІЯ
104. 1. Армія - знаряддя воєнної політики
105. ПОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПОЛІТИЧНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ 1. Суть концепції національної безпеки
106. НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate