Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Плата за свободу – невизначеність, за право вибору – відповідальність. / Віктор Радіонов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Філософія / Горлач


Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ

Великий, складний і багатий відкриттями шлях пройшла філософська думка російського народу. На ранньому етапі становлення філософське мислення ще не відмежувалося від інших галузей знання і розвивається на основі язичницького світогляду - давньослов'янсь-кої релігії та міфології. Основний філософський елемент язичництва - наївний пантеїзм і початкові натурфілософські уявлення. Проблеми давньоруської філософії стосуються в основному з'ясування понять про душу, взаємодію душі і тіла.

Прийняття у 988 році народами Київської Русі християнства стало поворотом у розвитку їх духовного життя. Розширилося коло світоглядних ідей давньоруських мислителів, установилися зв'язки з культурою Візантії, південними слов'янами, народами Європи. Мислителі Стародавньої Київської Русі знайомляться із філософською спадщиною античності: Демокрітом, Сократом, Платоном, Арістоте-лем. Тоді значну роль у поширенні філософських понять відіграють переклади філософських творів Іоана Дамаскіна («Діалектика»), Іо-ана Екзарха Болгарського («Шестиднев»), Філіпа Пустельника («Діоптра») та ін. Завдяки їм на Русі стають відомими античні вчення про чотири стихії - першоелементи побудови Всесвіту, геоцентричне вчення (Косма Індикоплева), різні трактування взаємостосунків душі і тіла людини, різноманітні наукові відомості про природу.

Дальший розвиток російської філософської думки йшов у руслі розвитку морально-практичних настанов і обґрунтування особливого призначення православ'я Русі для розвитку світової цивілізації. Найхарактернішим у такому розумінні стало створення в період правління Василія III вчення ігумена Єлізарівського монастиря Філо-фея «Москва - третій Рим». Активний процес християнізації вимагав від тодішніх мислителів теоцентристських уявлень. Не випадково аж до реформаторської діяльності Петра І російська філософія засвоювала теоцентристські уявлення, що приблизно відповідало періоду західноєвропейської середньовічної філософії. Реформи Петра І сприяли повнішому ознайомленню російських мислителів з досягненнями західноєвропейської філософії. Почався процес переосмислення ідей і концепцій. Серед російських інтелектуалів поширилося вольтеріанство, містицизм франігуза Сен-Мартена і німця Якова Бьо-ме, ідеалізм Іммануїла Канта, Иоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля.

Філософія в XVIII ст. в Росії виходить на нові рубежі і дедалі більше теоретично самовизначається. Філософська думка дистанці-юється від офіційного релігійного культу і державної ідеології, набуває відносної самостійності, частково орієнтується на західні філософські зразки і традиції. Теоретична свідомість диференціюється, формуються філософські напрямки: природничий і філософсько-гуманістичний. Природничий напрям філософії всебічно і глибоко реалізується в науковій діяльності Михайла Ломоносова (1711-1765 pp.). Учений збагатив природничо-наукові уявлення про світ і його закономірності, відкрив природний загальний закон збереження матерії і руху, обґрунтував ідею розвитку Землі, намітив шляхи переходу від макромеханічної картини світу до атомно-молекулярної, заклав основи пояснення світу, що опираються на визнання закономірності і взаємозв'язку в русі макро- і мікротіл.

Філософсько-гуманістична сфера найповніше і оригінально відображена в творчості Олександра Радищева (1749-1802 pp.). Філософський трактат «Про людину, її смертність і безсмертя» - спроба обґрунтування якісної своєрідності мислення, спільного і відмінного, логічного та чуттєвого у пізнанні, пояснення явища активності свідомості. Думки Олександра Радищева про циклічний розвиток суспільства, суперечливий зв'язок свободи і тиранії в історії, про суспільний прогрес синтезують досвід європейської і російської історії і відкривають нову сторінку в уявленнях про суспільство.

Самобутність російської філософії яскраво виявилася у творчості Петра Чаадаева (1794-1856 pp.). У «Філософських листах» філософ розглядає людину як об'єктивну єдність фізичного і духовного світів. Фізичний світ складається із атомів і молекул - «елементів матеріальних», а їх сукупність утворює всі тіла. Тіла існують у просторі, що пізнається об'єктивними формами зовнішнього світу і, навпаки, суб'єктивно в гносеології філософ розрізняв два види пізнання: досвідне і пізнання через одкровення. Досвідне пізнання осягає фізичний світ і відображається в емпіричних та раціональних формах (через міркування). Специфічною формою пізнання духовного світу виступає одкровення. Своєрідність історії Росії мислитель вбачає в її культурно-географічному розташуванні між Сходом і Заходом. Петро Чаадаев одним із перших у Росії усвідомив необхідність синтезу східної і західної культур.

Духовні пошуки теоретичного самовизначення російської філософії, що активно тривали в XVI - XVII стст., в XVIII ст. проходили в атмосфері протиборства двох тенденцій. Перша тенденція — зосередження уваги на самобутності російської думки, поєднання самобутності з особливостями російського духовного життя. Прихильники другої тенденції розглядали Росію в контексті розвитку європейської культури. На їх думку, Росія стала на шлях розвитку пізніше за інші країни Європи і має вчитися у Заходу, і пройти такий же історичний шлях. Найбільш розгорнуте теоретичне і суспільно-політичне оформлення обидві тенденції в соціально-політичному і філософському житті Росії здобули в 40-х - 60-х роках XIX ст. і дістали назви: слов'янофіли і західники.

Книга: Філософія / Горлач

ЗМІСТ

1. Філософія / Горлач
2. ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?
3. 1. Специфіка та суверенність філософського знання
4. 2. Проблеми та засоби пізнання філософії
5. 3. Предмет та особливості філософії
6. Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Глава 1. КИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
7. 1. Становлення філософії в Стародавньому Китаї
8. 2. Філософія епохи Західної і Східної Хань
9. 4. Філософія Китаю в XIX ст.
10. Глава 2. ІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
11. 2. Філософська система (чарвака-локаята)
12. 3. Буддійська філософія
13. 4. Філософія істинного пізнання
14. 5. Ортодоксальна система філософії Індії (санкх'я)
15. 6. Філософія спасіння, духовного єднання (Йога Патанджалі)
16. 7. Філософія осмислення та формування понять (Веданта)
17. 8. Ренесанс класичної філософії Індії
18. Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
19. 1. Філософія досократиків
20. 2. Філософія періоду античної класики
21. 3. Філософсько-етична думка епохи еллінізму
22. Глава 4. ЯПОНСЬКА ФІЛОСОФІЯ
23. 2. Філософські ідеї періоду феодальної роздрібненості
24. 4. Піднесення філософської думки в Японії (XIX - XX стст.)
25. Глава 5. ФІЛОСОФІЯ АРАБСЬКОГО СХОДУ
26. 1. Розвиток філософської думки в Арабському Сході (Середньовіччя)
27. 2. Класична арабська філософія
28. Глава 6. ФІЛОСОФІЯ ТУРЕЧЧИНИ
29. 2. Розвиток філософії в Туреччині в ХІХ-ХХ стст.
30. Глава 7. ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ (кінець XVI - початок XVIII ст.)
31. 1. Людина та природа - основна проблема філософії XIV ст.
32. 2. Розвиток соціальної філософії в XVII - на початку XVIII ст.
33. 3. Філософія Просвітництва у Франції
34. Глава 8. НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
35. 1. Суть та зміст Просвітництва
36. 2. Німецька класична філософія
37. 3. Метод Георга Гегеля. Антропологічний принцип Людвіга Фейербаха
38. Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ 1. Становлення і розвиток марксизму
39. 2. Проблеми людини, суспільства в філософії марксизму
40. 3. Еволюція філософії марксизму: західні і східноєвропейські концепції
41. Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ 1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу
42. 2. Філософія науки
43. 3. Структуралізм
44. 4. Фрейдизм
45. 5. Герменевтика
46. Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
47. 1. Російська релігійна філософія
48. 2. Російська філософія XX ст.
49. Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ 1. Джерела та національні особливості філософії України
50. 2. Становлення і розвиток філософської думки в X-XIV стст.
51. 3. Філософія Ренесансу та Просвітництва (XV-XVIII стст.)
52. 4. Філософія України в культурі романтизму XIX ст.
53. 5. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
54. 6. Філософія України в XX ст.
55. Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Глава 1. ЛЮДИНА Глава 1. ЛЮДИНА 1. Проблема людини в філософії
56. 2. Соціально-діяльна суть людини
57. 3. Проблема змісту життя, смерті та безсмертя людини
58. Глава 2. ОНТОЛОГІЯ Глава 2. ОНТОЛОГІЯ 1. Суть та зміст категорії буття
59. 2. Суть, зміст субстанції
60. 3. Форми руху матерії
61. 4. Простір і час
62. Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ 1. Свідомість - предмет філософського дослідження
63. 2. Виникнення та розвиток свідомості
64. 3. Природа та структура свідомості
65. Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА 1. Природа: поняття, суть
66. 2. Природа та суспільство
67. 3. Людина та природа
68. Глава 2. СУСПІЛЬСТВО Глава 2. СУСПІЛЬСТВО 1. Суспільство - система об'єктивної реальності
69. 2. Діяльність - спосіб суспільного буття людини
70. 3. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку
71. 4. Філософія історії та її еволюція
72. Глава 3. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА
73. 1. Сучасні теорії політичної системи
74. 2. Структура, функції та типи політичної системи суспільства
75. 3. Правова держава. Громадянське суспільство
76. Глава 4. ОСОБА
77. 1. Людина: індивід, індивідуальність, особа
78. 2. Проблема особистості в сучасній філософії
79. 3. Поняття і структура свободи
80. 4. Історична необхідність і свобода особи
81. Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ 1. Суть пізнання
82. 2. Діалектика процесу пізнання
83. 3. Істина та її критерії
84. Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ 1. Духовне життя: поняття, суть, структура
85. 2. Духовне життя суспільства
86. 3. Суспільна свідомість: структура та форми
87. Глава 3. ТВОРЧІСТЬ
88. 1. Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
89. 2. Форми та різновидності творчості
90. 3. Етапи та структура творчого процесу
91. Глава 4. ЦІННОСТІ Глава 4. ЦІННОСТІ 1. Природа цінностей
92. 2. Типи ціннісних орієнтацій
93. 3. Цінності та сучасність
94. Глава 5. НАУКА Глава 5. НАУКА 1. Виникнення і закономірності розвитку науки
95. 2. Наукове знання: специфіка, будова, рівні
96. 3. Методологія наукового пізнання
97. 4. Наука і суспільство
98. Глава 6. КУЛЬТУРА Глава 6. КУЛЬТУРА 1. Культура: суть та структура
99. 2. Людинотворча суть культури
100. 3. Історичні колізії культури
101. Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ 1. Світ повсякденності: поняття, суть
102. 2. Єдність природно-екологічних і соціальних основ життя людини
103. 3. Моральність орієнтації на життя
104. Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Глава 1. ВСЕСВІТ: ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИРОДА
105. 2. Релятивістські космологічні моделі
106. 3. Квантове народження Всесвіту
107. Глава 2. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТА її АЛЬТЕРНАТИВИ
108. 1. Джерела філософської концепції розвитку
109. 2. Класична теорія розвитку
110. 3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку
111. ВИСНОВКИ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate