Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
4.2. Сутність і значення процесів профілактики та запобігання виникненню конфліктів
Запобігання виникненню конфлікту — це комплекс заходів, спрямованих на відтягування чи недопущення його виникнення, а також на зниження деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної системи.
Стратегія запобігання конфліктам включає в себе систему конкретних дій, сукупність етапів і методів управління конкретними процесами суперечливих взаємин суспільних суб’єктів [3, 13].
Розрізняють етапи часткового та повного запобігання конфліктам, а також раннього запобігання й випереджального їх розв’язання. Часткове запобігання стає можливим за умови блокування дії однієї з причин даного конфлікту, обмеження його негативного впливу на інтереси опонентів. Стратегія повного запобігання припускає нейтралізацію дії всього комплексу факторів, що детермінують конфлікт, дозволяє направити взаємодію суб’єктів у русло їх співробітництва для реалізації спільних інтересів. Випереджальне розв’язання конфліктів, як і раннє запобігання, означає не що інше, як узгодження позицій та інтересів опонентів у просторі соціальної єдності, досягнення згоди з більш важливих питань громадського життя [6].
Профілактика конфліктів — це вид управлінської діяльності, що полягає у своєчасному розпізнаванні, усуненні чи ослабленні конфліктогенних факторів і обмеженні таким чином можливості їх виникнення чи деструктивного розв’язання в майбутньому. Це така організація життєдіяльності суб’єктів соціальної взаємодії, що виключає чи зводить до мінімуму ймовірність виникнення конфліктів між ними [36, с. 331].
Профілактику конфліктів поділяють на первинну та вторинну. Первинна профілактика полягає у психологічній освіті можливих учасників конфлікту. Вторинну профілактику пов’язано з проведенням безпосередньої роботи зі зниження рівня напруженості в конфліктогенних групах. При цьому варто враховувати й аналізувати конфліктогени, тобто все те, що може викликати конфлікт (слово, дію чи бездіяльність, невербальні прояви тощо). Основними конфліктогенами є погрози, накази, неконструктивна критика, образи, прояв агресивності, егоїзм, приховування інформації, неправда та ін. У відповідь на них зазвичай застосовуються аналогічні за силою чи навіть сильніші конфліктогени. Підвищення психологічної культури та психологічної освіти сприяють запобіганню агресивності ймовірних учасників конфліктів, психологічного тиску й конфліктогенності спілкування.
Книга: Конфліктологія / Ємельяненко Л. М
ЗМІСТ
| 1. | Конфліктологія / Ємельяненко Л. М
|
|
| 2. | 1. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ 1. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТУ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРНІ РИСИ 1.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 3. | 1.2 Визначення конфлікту
|
|
| 4. | 1.3 Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту
|
|
| 5. | 1.4. Характерні ознаки прояву конфлікту
|
|
| 6. | 1.5. Об’єктивні й суб’єктивні складові конфліктної взаємодії
|
|
| 7. | 1.6. Межі поширення конфлікту
|
|
| 8. | 1.7. Види та типи конфліктів
|
|
| 9. | 1.8. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 10. | 2. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ 2. ПРИЧИНИ Й НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ 2.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 11. | 2.2. Типові причини виникнення конфліктів в організації
|
|
| 12. | 2.3. Функції конфліктів і їхня спрямованість
|
|
| 13. | 2.4. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників
|
|
| 14. | 2.5. Позитивні наслідки конфліктів
|
|
| 15. | 2.6. Негативні наслідки конфліктів
|
|
| 16. | 2.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 17. | 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ 3. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ 3.1. Кінцева та проміжні цілі
|
|
| 18. | 3.2. Правила поводження з конфліктами в організації
|
|
| 19. | 3.3. Сутність системи управління конфліктами
|
|
| 20. | 3.4. Модель організаційного механізму управління конфліктами
|
|
| 21. | 3.5. Загальні принципи управління конфліктами
|
|
| 22. | 3.6. Методи управління конфліктами
|
|
| 23. | 3.7. Роль менеджера в процесі управління конфліктами
|
|
| 24. | 3.8. Об’єктивна необхідність регулювання конфліктів у виробничих умовах
|
|
| 25. | 3.9. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові в професійній ситуації
|
|
| 26. | 4. ПРОФІЛАКТИКА Й ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТІВ 4. ПРОФІЛАКТИКА Й ЗАПОБІГАННЯ ВИНИКНЕННЮ КОНФЛІКТІВ 4.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 27. | 4.2. Сутність і значення процесів профілактики та запобігання виникненню конфліктів
|
|
| 28. | 4.3. Передумови успіху, труднощі профілактики та запобігання конфліктам
|
|
| 29. | 4.4. Технологія профілактики й запобігання конфліктам
|
|
| 30. | 4.5. Інструменти профілактики й запобігання конфліктам
|
|
| 31. | 4.6. Інструменти управління емоціями у профілактиці й запобіганні конфліктам
|
|
| 32. | 4.7 Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 33. | 5. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТУ І КОРЕГУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ЙОГО УЧАСНИКІВ 5. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТУ І КОРЕГУВАННЯ ПОВЕДІНКИ ЙОГО УЧАСНИКІВ 5.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 34. | 5.2. Логіка своєчасного діагнозу конфлікту
|
|
| 35. | 5.3. Технологія діагностики конфлікту
|
|
| 36. | 5.4. Інструментарій технології діагностики конфлікту
|
|
| 37. | 5.5. Позиції та стилі поведінки учасників конфлікту
|
|
| 38. | 5.6. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 39. | 6. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КОНФЛІКТІВ 6. ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ КОНФЛІКТІВ 6.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 40. | 6.2. Особливості прогнозування конфліктів
|
|
| 41. | 6.3. Основні періоди й етапи розвитку конфлікту
|
|
| 42. | 6.4. Ескалація конфлікту
|
|
| 43. | 6.5. Реверсія конфлікту
|
|
| 44. | 6.6. Форми, результати й критерії завершення конфліктів
|
|
| 45. | 6.7. Динаміка конфлікту з урахуванням деформації взаємин його учасників
|
|
| 46. | 6.8. Умови й фактори продуктивного завершення конфліктів
|
|
| 47. | 6.9. Дії керівника в процесі розвитку конфлікту
|
|
| 48. | 6.10. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 49. | 7. РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ 7. РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ 7.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 50. | 7.2. Сутність процесу розв’язання конфлікту
|
|
| 51. | 7.4. Типові помилки під час розв’язання конфліктів
|
|
| 52. | 7.5. Технологія розв’язання конфлікту
|
|
| 53. | 7.6. Конструктивний інструментарій для розв’язання конфліктів
|
|
| 54. | 7.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 55. | 8. УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ В КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ 8. УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ В КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ 8.1. Кінцева та проміжні цілі
|
|
| 56. | 8.2. Класифікація стресорів та їхніх наслідків
|
|
| 57. | 8.3. Сутність, фактори та види стресів
|
|
| 58. | 8.4. Динаміка розвитку внутрішнього напруження під час стресу
|
|
| 59. | 8.5. Рівні та методи управління стресами
|
|
| 60. | 8.6. Умови запобігання стресам
|
|
| 61. | 8.7. Психологічна готовність членів трудового колективу протистояти стресам
|
|
| 62. | 8.8. Прийоми виходу зі стресових ситуацій
|
|
| 63. | 8.9. Прийоми нейтралізації стресів
|
|
| 64. | 8.10. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 65. | 9. БЕЗКОНФЛІКТНЕ СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕГОВОРІВ І НАРАД 9. БЕЗКОНФЛІКТНЕ СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕГОВОРІВ І НАРАД 9.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 66. | 9.2. Переговори й наради у професійній діяльності
|
|
| 67. | 9.3. Технологія організації та проведення ділових нарад
|
|
| 68. | 9.4. Техніка ведення ділових переговорів
|
|
| 69. | 9.5. Формування культури проведення переговорів і нарад
|
|
| 70. | 9.6. Рекомендації організаторам та учасникам переговорів і нарад із позицій безконфліктного спілкування і результативного завершення
|
|
| 71. | 9.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 72. | 10. БЕЗКОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ СТОРІН У ДИСКУСІЯХ І СУПЕРЕЧКАХ 10. БЕЗКОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ СТОРІН У ДИСКУСІЯХ І СУПЕРЕЧКАХ 10.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 73. | 10.2. Дискусії й суперечки як специфічні форми ділового спілкування
|
|
| 74. | 10.3. Передумови формування безконфліктного спілкування у процесі ділових дискусій і суперечок
|
|
| 75. | 10.4. Етапи проведення ділових дискусій і суперечок
|
|
| 76. | 10.5. Шляхи встановлення згоди учасників ділових дискусій і суперечок
|
|
| 77. | 10.6. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 78. | 11. КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ПРОЦЕСІ НОВОВВЕДЕНЬ 11. КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ПРОЦЕСІ НОВОВВЕДЕНЬ 11.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 79. | 11.2. Нововведення і їхній вплив на взаємини в трудовому колективі
|
|
| 80. | 11.3. Особливості сприйняття нововведень різними категоріями працівників
|
|
| 81. | 11.4. Оптимізація соціально-психологічного клімату в колективі за інноваційної діяльності
|
|
| 82. | 11.5. Роль керівника колективу в регулюванні інноваційних конфліктів
|
|
| 83. | 11.6. Підготовка свідомості працівників до необхідності інноваційної діяльності
|
|
| 84. | 11.7. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації
|
|
| 85. | 12. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ КОНФЛІКТИ, ЇХ УРЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ 12. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ КОНФЛІКТИ, ЇХ УРЕГУЛЮВАННЯ ТА ВИРІШЕННЯ 12.1. Кінцеві та проміжні цілі
|
|
| 86. | 12.2. Соціально-трудовий конфлікт, його сутність і місце в системі соціальних суперечностей
|
|
| 87. | 12.3. Різновиди соціально-трудових конфліктів, їх причини та функції
|
|
| 88. | 12.4. Основні стратегії переговорів у вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру
|
|
| 89. | 12.5. Посередництво та головні умови досягнення успіху в переговорах
|
|
| 90. | 12.6. Страйки як надзвичайний засіб вирішення колективних трудових суперечок, їхня суть, різновиди та проблеми врегулювання й вирішення
|
|
| 91. | 12.7. Соціальне партнерство: його примирна функція в досягненні злагоди в колективному трудовому спорі (конфлікті)
|
|
На попередню
Translate
