Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Намолов сім мішків гречаної вовни. / Українська народна мудрість

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ / КРУШЕЛЬНИЦЬКА Я.В.


13.1. Завдання і форми організації виробничого навчання

Динамізм економіки України, інтеграція її у світогосподарські зв’язки великою мірою залежать від професійно-технічної освіти, підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки робочої сили. Професійно-технічна освіта є основним джерелом поповнення робітничими кадрами виробництва і сфери послуг.

Завданнями професійно-технічної освіти на сучасному етапі є:

● забезпечення громадянам можливості реалізації конституційного права на отримання професійної кваліфікації відповідно до їх покликань і здібностей;

● задоволення потреб економіки у кваліфікованих та конкурентоспроможних робітниках і службовцях;

● сприяння зайнятості населення в ринкових умовах.

Професійно-технічна освіта здійснюється в професійно-технічних закладах і безпосередньо на виробництві за різними типами кваліфікації і складності професій, що визначає ступеневість у навчанні. Кожний ступінь навчання в професійно-технічному закладі має теоретичну і практичну завершеність. У відповідності з набутими знаннями, уміннями і навичками випускникам присвоюються робітничі професії певної кваліфікації. Вищі професійні училища на завершальному ступені навчання присвоюють високий рівень робітничої кваліфікації та освітньокваліфікаційний рівень — молодший спеціаліст.

Професія — це рід трудової діяльності, який є джерелом засобів існування і вимагає певних знань, навичок і умінь, набутих у відповідних за профілем навчальних закладах.

Спеціальність — це конкретний вид трудової діяльності, який систематично виконується спеціалістом в руслі певної професії і дає йому засоби до існування.

Кожний ступінь підготовки робітників відповідає певним психофізіологічним характеристикам професії. Так, перший ступінь підготовки орієнтований на професії, в яких основна роль належить сенсомоторним діям і які не вимагають високої кваліфікації робітника.

Другий ступінь — аналітико-синтетичний. Йому відповідають добре сформовані вміння працювати за інструкціями, технологічними картами.

Третій ступінь — алгоритмічний (інтелектуально-моторний). Професіоналізм робітника базується на системно сформованих алгоритмах розумової діяльності.

В системі профтехосвіти існує три види навчання: початкова підготовка робітників, перепідготовка і підвищення кваліфікації.

Початкова підготовка — це професійно-технічна освіта осіб, які раніше не мали робітничої професії. На цьому рівні формується професійна кваліфікація, яка забезпечує продуктивну професійну діяльність і можливості для подальшої освіти та набуття професійного досвіду.

Перепідготовка робітників у системі професійно-технічної освіти спрямована на здобуття ними іншої професії.

Підвищення кваліфікації робітників спрямоване на розширення і поглиблення раніше отриманих професійних знань і навичок відповідно до вимог виробництва і сфери послуг.

Професійно-технічна освіта здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової (неповної) загальної середньої освіти з наданням можливості здобути повну загальну середню освіту.

Система професійно-технічної освіти представлена навчальними закладами різної відомчої приналежності та форм власності, в яких готують робітників з 800 робітничих професій. Для сучасної професійно-технічної освіти характерним є вузька галузева спрямованість, що обмежує можливості випускників в отриманні більш високих рівнів освіти та ускладнює професійне перепрофілювання. Тому система підготовки вузьких спеціалістів повинна бути замінена на ступеневу підготовку професіоналів широкого профілю в межах певної професії або суміжних спеціальностей.

Реформування професійно-технічної освіти в Україні пов’язане з її фундаменталізацією, гнучкістю, багатопрофільністю і стандартизацією. Це дозволить, з одного боку, краще поєднати особисті інтереси учнів з інтересами майбутніх роботодавців і змінами в розвитку економіки, забезпечить гарантований мінімум знань і трудових навичок відповідно до вимог виробництва, а з другого боку, сприятиме оперативному оновленню структури професій та змісту навчання відповідно до вимог ринку праці. Фундаментальна професійна освіта дасть можливість працювати як по основній професії (спеціальності), так і в інформаційній та соціальній сфері, полегшить працевлаштування молоді після закінчення навчання, посилить професійну мобільність, а при повторному працевлаштуванні забезпечить доступ до вакантних робочих місць.

Державний стандарт професійно-технічної освіти — це мінімум освітнього і професійного рівня, який гарантований і забезпечений державою в усіх навчальних закладах системи профтехосвіти. Нині такі стандарти розробляються Міністерством освіти України. Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації професій 1988 року (ISCO-88) в Україні затверджено і введено в дію наказом Держкомстандарту № 257 від 27 липня 1995 року Класифікатор професій.

Крім професійно-технічних навчальних закладів, функціонує розгалужена мережа навчально-курсових комбінатів та інших типів навчальних закладів, в яких здійснюється початкова професійна підготовка і підвищення кваліфікації робітників. Розвиваються навчальні заклади приватної і колективної форм власності, а також навчальні заклади нового типу – вищі професійні училища, коледжі, ліцеї, які є більш гнучкими.

Для набуття професійних знань, навичок і умінь у профтехучилищах створено 11 000 кабінетів, 2 750 лабораторій, 6 840 навчально-виробничих майстерень. На підприємствах налічується 1 100 навчальних дільниць. Серед випускників профтехучилищ зростає питома вага тих, що отримали 2 і більше споріднених або суміщених спеціальностей.

Професійно-технічні заклади, крім підготовки молоді, здійснюють також професійне навчання, перепідготовку і підвищення кваліфікації незайнятого населення та безробітних.

Позитивною тенденцією в розвитку професійно-технічної освіти є підготовка робітників з професій ринкового напрямку, а також навчання підприємництва, менеджмента, що сприяє самозайнятості населення, розвитку малого і середнього бізнесу.

Професійне навчання — це процес управління діяльністю людини з оволодіння знаннями, трудовими навичками і вміннями, розвитку професійних здібностей і особистості кваліфікованого робітника.

Навчання — це планомірний процес сприймання, осмислення і узагальнення матеріалу, зв’язків та ознак між явищами і предметами, запам’ятовування матеріалу і застосування знань при вирішенні теоретичних і практичних завдань.

Професійне навчання повинно сприяти формуванню пізнавальних інтересів, розвитку професійної схильності і задатків людини, готовності до самоосвіти.

Самоосвіта передбачає постійний потяг до розширення знань, вміння самостійно набувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності.

Знання — це сукупність сприйнятої і засвоєної людиною інформації у вигляді понять, уявлень, суджень, яка зберігається в довготривалій пам’яті і може бути відтворена в процесі діяльності.

Професійно-технічна освіта поєднує теоретичне і виробниче навчання.

Теоретичне навчання спрямоване на засвоєння учнями системи знань у галузі гуманітарних, загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, необхідних для свідомого і ефективного виконання робіт, передбачених для певної професії і кваліфікації.

Виробниче навчання на основі теоретичних знань формує у людини трудові навички і вміння, необхідні для виконання роботи з конкретної робітничої професії на рівні відповідної кваліфікації з належною продуктивністю праці. Оволодіти робітничою професією — значить навчитися виконувати всі типові для неї роботи з необхідною точністю та у встановлені норми часу.

Основними завданнями виробничого навчання є:

● формування і вдосконалення трудових навичок і умінь;

● розвиток здібностей до перебудови сформованих навичок;

● оволодіння професійною майстерністю.

Трудові навички — це сформовані в процесі навчання способи виконання трудових операцій, робіт.

Трудові вміння — це сформована в особистому досвіді, на основі знань і навичок здібність людини виконувати певну роботу.

Сформовані трудові навички і вміння дозволяють працівникові виконувати складні трудові операції з необхідною точністю, швидкістю і з мінімальними затратами енергії.

Професійна майстерність передбачає творче використання робітником навичок і умінь.

Професійні знання, навички, вміння і майстерність не тільки визначають якість трудової діяльності, а й стають якостями особистості, якісними характеристиками робочої сили.

Книга: ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ / КРУШЕЛЬНИЦЬКА Я.В.

ЗМІСТ

1. ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ / КРУШЕЛЬНИЦЬКА Я.В.
2. 1.2. Предмет, методологічні принципи й методи дослідження у фізіології та психології праці
3. 1.3. Історія розвитку та сучасні проблеми фізіології і психології праці
4. РОЗДІЛ 2. ЦЕНТРАЛЬНО-НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДІЛ 2. ЦЕНТРАЛЬНО-НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2.1. Загальні відомості про будову нервової системи людини
5. 2.2. Нервові процеси та їх динаміка
6. 2.3. Основні принципи діяльності нервової системи людини
7. 2.4. Функції центральної нервової системи в процесі праці 2.4. Функції центральної нервової системи в процесі праці 2.4.1. Рефлекторна функція
8. 2.4.2. Інтегративна функція
9. 2.4.3. Координаційна функція
10. РОЗДІЛ 3. ФІЗІОЛОГІЯ РУХОВОГО АПАРАТУ ЛЮДИНИ І РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ
11. 3.1. Загальні відомості про будову рухового апарату людини та його функції
12. 3.2. М’язова сила і витривалість
13. 3.3. М’язова діяльність і робоча поза працівника
14. 3.4. Фізіологічні принципи раціоналізації трудових процесів
15. РОЗДІЛ 4. ФІЗІОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ НА ТРУДОВІ НАВАНТАЖЕННЯ ТА УМОВИ ПРАЦІ
16. 4.1. Поняття про адаптацію та фізіологічні резерви організму людини
17. 4.2. Біохімічні процеси та енергетика трудової діяльності
18. 4.3. Закономірності функціонування дихальної системи людини у процесі праці
19. 4.4. Реакції серцево-судинної системи працівника на трудові навантаження
20. 4.5. Терморегуляція організму людини в процесі праці
21. 4.6. Особливості відновлювальних процесів в організмі працівника після роботи
22. РОЗДІЛ 5. ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДІЛ 5. ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 5.1. Психіка людини та її функції в процесі праці
23. 5.2. Закономірності активізації психічних процесів людини в трудовій діяльності 5.2. Закономірності активізації психічних процесів людини в трудовій діяльності 5.2.1. Відчуття і сприймання в процесі праці
24. 5.2.2. Мислення в процесі праці
25. 5.2.3. Пам’ять у процесі праці
26. 5.2.4. Увага і воля в процесі праці
27. 5.3. Емоції і почуття в процесі праці
28. 5.4. Психічні властивості особистості, їх розвиток і прояви в трудовій діяльності 5.4.1. Особистість та її структура
29. 5.4.2. Темперамент і характер
30. 5.4.3. Здібності
31. 5.4.4. Мотиви і мотивація
32. РОЗДІЛ 6. ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇЇ ДИНАМІКИ РОЗДІЛ 6. ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ЛЮДИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇЇ ДИНАМІКИ 6.1. Суть і фактори працездатності людини
33. 6.2. Межа працездатності і функціональні стани організму людини в процесі праці
34. 6.3. Показники і методика оцінки працездатності людини
35. 6.4. Динаміка працездатності і характеристика її фаз
36. РОЗДІЛ 7. ВИРОБНИЧА ВТОМА І ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ПЕРЕВТОМІ ПРАЦІВНИКІВ РОЗДІЛ 7. ВИРОБНИЧА ВТОМА І ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ПЕРЕВТОМІ ПРАЦІВНИКІВ 7.1. Суть, причини і загальний механізм розвитку втоми
37. 7.2. Показники і стадії втоми
38. 7.3. Заходи запобігання перевтомі працівників на виробництві
39. РОЗДІЛ 8. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА СУТЬ МОНОТОННОСТІ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЗМІСТОВНОСТІ ПРАЦІ
40. 8.1. Вплив науково-технічного прогресу на структуру і зміст трудової діяльності
41. 8.2. Психофізіологічна суть і критерії монотонності праці
42. 8.3. Основні заходи по запобіганню монотонності і підвищенню змістовності праці
43. РОЗДІЛ 9. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЕРАТОРСЬКОЇ ПРАЦІ РОЗДІЛ 9. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЕРАТОРСЬКОЇ ПРАЦІ 9.1. Суть, види і особливості операторської праці
44. 9.2. Психофізіологічні принципи організації роботи оператора
45. РОЗДІЛ 10. ВАЖКІСТЬ ПРАЦІ І МЕТОДИКА ЇЇ ОЦІНКИ РОЗДІЛ 10. ВАЖКІСТЬ ПРАЦІ І МЕТОДИКА ЇЇ ОЦІНКИ 10.1. Суть і фактори важкості праці
46. 10.2. Інтегральний критерій важкості праці
47. 10.3. Методика інтегральної бальної оцінки важкості праці
48. 10.4. Взаємозв’язок інтенсивності і важкості праці
49. РОЗДІЛ 11. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНИХ РЕЖИМІВ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ
50. 11.1. Суть, критерії та фізіологічні закономірності проектування режимів праці і відпочинку
51. 11.2. Методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок
52. 11.3. Шляхи раціоналізації та оцінка ефективності внутрішньозмінних режимів праці і відпочинку
53. 11.4. Раціоналізація тижневих і річних режимів праці і відпочинку
54. РОЗДІЛ 12. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ І ПРОФВІДБОРУ РОЗДІЛ 12. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ І ПРОФВІДБОРУ 12.1. Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах
55. 12.2. Професіографія і психодіагностика
56. 12.3. Професійний відбір і адаптація
57. РОЗДІЛ 13. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ НАВИЧОК І УМІНЬ
58. 13.1. Завдання і форми організації виробничого навчання
59. 13.2. Психофізіологічні закономірності формування трудових навичок і умінь

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate