Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

3.3. М. Ф. Анісімова (Запоріжжя) Забезпечення прав і свобод осіб, що засуджені до позбавлення волі: вимоги міжнародних стандартів та реалії національних пенітенціарних установ

Вступ України в листопаді 1995 року до Ради Європи (РЄ) став її першим визначним кроком на шляху до європейської інтеграції. Він дався нашій державі нелегко, оскільки був обтяжений цілою низкою спрямованих у майбутнє зобов'язань. Серед них є й такі, що стосуються осіб, які засуджені до позбавлення волі, а саме - передача (протягом трьох років після вступу до РЄ) відповідальності за управління пенітенціарною системою від Міністерства внутрішніх справ до Міністерства юстиції. Наслідком виконання згаданого обов'язку має стати приведення українського законодавства у відповідність із європейськими стандартами умов утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Час формування кримінально-виховної системи України припав на період панування адміністративно-командної системи управління, для якої навіть законослухняні громадяни (не кажучи вже про злочинців) були «гвинтиками» державної машини, чиїми правами дозволялося нехтувати, приносити їх у жертву загальнодержавним інтересам. Тому зовсім не дивно, що і дотепер у громадській свідомості зберігається застарілий стереотип, який ущемлення громадянських прав і свобод осіб, що відбувають покарання у виправних установах, сприймає як закономірне й справедливе явище.

Проте, з цим не можна миритися, оскільки, потрапивши до пенітенціарної установи, людина не перестає бути людиною з її звичайними життєвими потребами, інтересами й правами. Вона за скоєний злочин позбавляється волі, тобто обмежується лише у певних, а не в усіх правах, якими користувалася раніше. Це означає, що перебування засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань повинно здійснюватись в таких «умовах і моральній атмосфері, які забезпечували б повагу людської гідності» [1, 230]. Так, принаймні, має бути згідно з вимогами євростандартів. Тож зробимо спробу з'ясувати, як є насправді в національних пенітенціарних установах, наскільки умови в них відповідають згаданим стандартам. Корисність такого аналізу нам видається очевидною хоча б тому, що в переліку критеріїв оцінки ступеню демократії, законності та цивілізованості суспільства й держави, їх здобутків у сфері захисту прав людини [2, 8}, умови утримання осіб у місцях позбавлення волі займають своє належне місце.

Слід визнати, що умови національних установ виконання покарань ще далекі від цивілізованих норм і міжнародних стандартів. Більше того, оцінка окремих сторін життя в місцях позбавлення волі змушує нас визнати ситуацію такою, що погіршилась. Так, з кожним днем погіршуються умови перебування і харчування у виправних установах. Щодо перших, то норми площі - 2 м на одну особу - не дотримуються через переповненість закладів виправної системи [3, 23]. Відносно умов харчування зазначимо лише, що норми харчування осіб, які стали на шлях виправлення й сумлінно працюють, і осіб, які відмовляються від праці, однакові. Майже 25% хворих на активну форму туберкульозу припадає на місця позбавлення волі, і чисельність їх зростає (рівень захворюваності на туберкульоз у місцях позбавлення волі у 660 разів вищий) [4, 48]. Очевидно, що описаний стан справ небезпечний не лише для спецконтингенту. Він повинен непокоїти все суспільство, бо після виходу ув'язнених з місць позбавлення волі це призводить до зараження оточуючих. А якщо не забувати про додаткові економічні витрати, які пов'язані з лікуванням цих осіб у лікарнях та поліклініках, а також інфікованих ними, тоді і пропозиції науковців щодо необхідності оздоровлення контингенту пенітенціарних установ [5, 63-65] не будуть виглядати так недоладно.

Фактів, подібних вищезгаданим, можна наводити чимало, проте таку оцінку слід робити лише з урахуванням загальної ситуації в країні, а вона така, що недоїдають і не мають коштів на лікування чимало громадян на волі, не виключаючи навіть дітей. Тому, визнаючи, що діюча система виконання покарань потребує глибокого цілеспрямованого реформування [6, 8, бо не відповідає проголошеній на конституційному рівні основній концепції нашої держави: «Людина - найвища соціальна цінність». Слід згадати й про досить значні кроки з гуманізації умов відбування покарань. Серед них: скасування цілої низки необґрунтованих обмежень прав та інтересів засуджених (напр., офіційне листування ув'язненого через адміністрацію тюрми з контролюючими органами і навіть правозахисними організаціями не припиняється і в тих випадках, коли тема скарги - дії адміністрації), надання їм додаткових пільг, створення в місцях позбавлення волі соціаль-но-психологічної служби, запровадження прогресивних методик психоло-го-психіатричної та соціальної діагностики в'язнів, руйнація «стіни таємності» навколо в'язниць і колоній, залучення громадськості до виправлення та перевиховання засуджених, а також до здійснення контролю за діяльністю установ та органів, які виконують вироки судів про позбавлення волі (зокрема, через журналістів та правозахисників, які отримали доступ до місць позбавлення волі). Все це є свідченням зміни ситуації на краще. Наведене дає підстави стверджувати, що забезпечення прав і свобод осіб, засуджених до позбавлення волі, з часу вступу України до РЄ в цілому дещо поліпшилося. Чималу роль у цьому відіграли такі чинники: періодично здійснювані Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини перевірки умов утримання засуджених до позбавлення волі осіб, їх можливість відстоювати свої права на рівні Європейського Суду з прав людини, яку вони (так само як і всі громадяни України) отримали після ратифікації Євроконвенції з прав людини, а також постійний контроль (через представників моніторингового комітету РЄ) європейського співтовариства за виконанням Україною своїх членських зобов'язань.

Таким чином, можна сподіватися, що реальні умови утримання осіб, засуджених до позбавлення волі, в національних пенітенціарних установах незабаром вдасться зрівняти з вимогами міжнародних (зокрема європейських) стандартів з точки зору забезпечення прав і свобод людини.

Книга: Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.

ЗМІСТ

1.	Практична філософія та правовий порядок: Збірка наукових статей. / Кривуля О. М.
2.	1.2. Л. М. Газнюк (Харків) Соматично-прегнантна обумовленість соціального порядку
3.	1.3. О.М.Губарь (Макеевка) Мораль и право в естественно-правовой и позитивистской концепции
4.	1.4. В. Ю. Дубниченко (Донецк) Проблема правосознания в русской религиозной философии
5.	1.5. Г. П. Климова, А. В. Климов, А. И. Уколов (Харьков) Политические аспекты социального порядка
6.	1.6. А. В. Климова (Днепродзержинск) Взаимосвязь традиционных, нравственных и правовых аспектов социального порядка
7.	1.7. Клаус-Михаэль Кодалле (Йена, ФРГ) Томас Гоббс: философия языка и политика
8.	1.8. Ю. В. Конотопцева (Харків) Свобода і соціальний порядок в розвитку суспільства: роль еліти
9.	1.9. Л.Д. Кривега (Запорожье) Социальный порядок: мировоззренческие измерения
10.	1.10. О. М. Кривуля (Харків) Співвідношення морального і правового порядку
11.	1.11. А. П. Лантух (Харків) Маргіналізація як засіб раціоналізації соціального порядку
12.	1.12. В. Н. Леонтьева (Харьков) Системность культуротворчества и социальный порядок
13.	1.13. С.И.Максимов (Харьков) Этико-антропологические основания правопорядка
14.	1.14. Я.А.Музалевская (Харьков) Природа морали и основания социального порядка (к постнеклассической постановке проблемы)
15.	1.15. Б. И. Поклад (Луганск) Социальный порядок как фундаментальное понятие криминологии
16.	1.16. С. В. Приживара (Харьков) Социальная ответственность и социальный порядок
17.	1.17. О. П. Проценко, И. М. Ушно (Харьков) морально-правовые предпосылки свободы предпринимательской деятельности
18.	1.18. Л. В. Рязанцева (Харьков) «Проблематизация блага»: эгоизм в перспективе морали и права
19.	1.19. О. Ф. Скакун (Харьков) Право, законность, правопорядок: их взаимозависимость и тенденции развития
20.	1.20. Пол М. Слоун (США) Основы общественного порядка
21.	1.21. О. М. Тетерич (Харьков) Соотношение морального и правового регулирования
22.	1.22. А. В. Толстоухов (Київ) Проблема взаємодії ліберальної і демократичної свободи
23.	1.23. Г. Л. Тулъчинский (Санкт-Петербург, Россия) Проблема либерализма и эффективная социальная технология
24.	1.24. И. А. Филина (Полтава) Социальный порядок как условие социального прогресса
25.	1.25. Фолькер Герхардт (Берлин, ФРГ) Политика - это больше, чем сумма морали и права
26.	1.26. Л.А.Шаповал (Харків) Право. Держава. Правопорядок
27.	1.27. В. В. Шкода (Харьков) О всеобщем порядке охранения
28.	1.28. В. Ятченко (Дніпродзержинськ) Метафізичний вимір авторитетності соціального порядку (культурно-історичний аспект)
29.	2.1. В. Л. Ботезат (Харьков) Проблема народной воли и демократического государства
30.	2.2. Н.А.Бусова (Харьков) Проблема легитимации правового порядка
31.	2.3. О. В. Гарник (Дніпропетровськ) Проблема легітимації правового примусу в сучасній філософи права (постмодерністська та дискурсивно-етична орієнтації)
32.	2.4. В. В. Гордієнко (Харків) Державне право на легітимне насильство: кордони та межі відтворювання
33.	2.5. В.А.Жадько (Запоріжжя) Межі ефективності права
34.	2.6. М. М. Жовтобрюх (Запоріжжя) Засади чинності звичаєвого права
35.	2.7. С. А. Заветный (Харьков) Возможности и пределы права как вида социального управления
36.	2.8. Н. С. Корабльова (Харків) Дисциплінарні технологи у техніках покарань: рольовий вимір
37.	2.9. А А Лакиза (Симферополь) Об относительной независимости права
38.	2.10. Н.Я.Мокрецова (Харьков) Психологические аспекты отношения к правовым нормам
39.	2.11. В. Б. Окороков (Днепропетровск) Метафизика свободы (теория справедливости и границы легитимации)
40.	2.12. Н. П. Осипова (Харків) Механізм аналізу соціальної ефективності права
41.	2.13. О.И.Помников (Луганск) Аристотель и современность: опыт размышления на тему справедливости
42.	2.14. В.В.Рябокляч (Полтава) До визначення правового відчуження
43.	2.15. Л. А. Сухих (Харьков) Правовые нормы и правовая защищенность
44.	2.16. А. О. Червяцова (Харків) Легітимність державної влади: основні критерії
45.	2.17. И. В. Я ценко (Харьков) Договор как основа правопорядка
46.	3.1. Ю. І. Агапова, І. Г. Скиба (Луганськ) Проблема прав людини в процес! викладання мовознавчих дисциплін у спеціалізованих вузах системи МВС
47.	3.2. А. П. Алексеєнко (Харків) Гуманізм як принцип соціального порядку
48.	3.3. М. Ф. Анісімова (Запоріжжя) Забезпечення прав і свобод осіб, що засуджені до позбавлення волі: вимоги міжнародних стандартів та реалії національних пенітенціарних установ
49.	3.4. Д. В. Бацун (Харьков) Проблема универсальности идеи прав человека
50.	3.5. Йозеф Зайферт (Шаан, Ліхтенштейн) Думки про професійну етику поліцейського
51.	3.6. И. В. Карпенко (Харьков) О «порядке понятий» в понятии «социальный порядок»
52.	3.7. Н.Н.Крестовская (Одесса) Статус ребенка как показатель гуманности права: история и современность
53.	3.8. К. Б. Левченко (Київ) Національні інституції по дотриманню прав людини: рекомендації міжнародних організацій та український досвід
54.	3.9. В. Н. Мороз (Днепродзержинск) О некоторых проблемах взаимодействия человека, гражданского общества и государства в сфере правового порядка
55.	3.10. С. Д. Порощу к, Т.С.Порощук (Запоріжжя) Особливості сучасного правового статусу особи
56.	3.11. В. Г. Рибалка, В. Т. Жежерун (Харків) Примус до правопорядку у військовій діяльності
57.	3.12. Л. Д. Тимченко, Л. А. Тимченко (Харьков) Глобализация в сфере прав человека: негативные и позитивные тенденции развития
58.	3.13. C. І. Ткачов, Н. О. Ткачова (Харків) Місце цінностей в процесі розбудови справедливого суспільства
59.	3.15. П. В. Цимбал (Харків) Політична кримінологія: нові аспекти в умовах глобалізації
60.	4.1. В. В. Акимов, В. И. Чуб (Харьков) Незаконный оборот наркотиков в Украине и парадигма национальной безопасности
61.	4.2. І. В. Банікевич (Харків) Проблеми правоохоронної діяльності у перехідному суспільстві
62.	4.3. І. В. Венедіктова (Харків) Упорядкування відносин власності в перехідному суспільстві
63.	4.4. В. І. Гадяцький (Харків) Практична філософія та філософський конформізм у ситуації неправового порядку
64.	4.5. Е. А. Гнатенко (Луганск) Понятие общественной опасности: философский и правовой подходы
65.	4.6. В. І. Горбань, О. В. Горбань (Полтава) Право і соціальні трансформації: проблема взаємозв'язку
66.	4.7. О. Г. Даніл'ян (Харків) Формування правових механізмів розв'язання протиріч в перехідних суспільствах
67.	4.8. Ю. В. Дука (Запоріжжя) Проблема податкового порядку в сучасному українському суспільстві
68.	4.9. Н. М. Ємельянова (Донецьк) Правовий нігілізм у перехідному суспільстві
69.	4.10. І.Д. Загрійчук (Харків) Правове регулювання міжнаціональних взаємовідносин: філософські аспекти
70.	4.11. В. Л. Зубов (Запорожье) Проблемы правового регулирования предпринимательской деятельности в Украине
71.	4.12. Н. Г. Карпунова (Луганськ) Гуманітаризація процесу виховання курсантів вузів системи МВС України як фактор гуманізації правоохоронної дільності
72.	4.13. Е. Г. Михайлева (Харьков) Элита и легитимация социального порядка: проблемы транзитивного социума
73.	4.14. В. Н. Овчаренко (Харьков) Проблемы формирования правосознания в переходный период
74.	4.15. В. А. Светлов (Санкт-Петербург, Россия) Фундаментальная вероятностная теорема анализа и разрешения конфликтов
75.	5.1. В.А.Абашник (Харьков-Йена, ФРГ) Назначение полиции в системе «харьковского полицейского законодательства» Л. Г. К. Якоба
76.	5.2. Г. Є. Аляев (Полтава) Прогрес права як трансформація морально-правової свідомості
77.	5.3. Т. А. Андреева (Донецк) Нравственные ценности и правовое нормотворчество в истории человечества
78.	5.4. Е.А.Афонін,А.Ю. Мартинов (Київ) Проблема свободи та порядку в контексті всесвітньої історії (або бельгійський прототип для української перспективи)
79.	5.5. А. Г. Барадачев (Харьков) Воля как основание юридической ответственности
80.	5.6. В. П. Будз (Львів) Проблема співвідношення національних і універсальних цінностей як основних інструментів соціальних змін в філософії історії Михайла Гру шевського
81.	5.7. Роберт Вальтер (Вена, Австрия) Правовая теория в Австрии в XX веке
82.	5.8. Клаус Дирксмаер (Йена, ФРГ) О способности правовой философии к изменениям
83.	5.9. Н. І. Завадова (Полтава) Екологічна етика та її основа
84.	5.10. О. Г. Івахненко (Харків) Кодекс честі офіцера як поєднання правових і моральних цінностей
85.	5.11. В. Ю. Калюжна (Луганськ) Традиції пуританізму в системі освіти США та їх значення для духовного розвитку країни
86.	5.12. Т. В, Кондратюк (Київ) Цінності як засіб правової регуляції соціальних взаємовідносин
87.	5.13. С. Куцепал (Полтава) Дві моделі влади в постмодерн!
88.	5.14. О. М. Литвинов, О. В. ПІерстньов (Луганськ) Проблема громадянства та національності у національній державі (за працею Юргена Габермаса «Громадянство і національна ідентичність»)
89.	5.15. И. В. Минаков (Харьков) Система права как эффект поля онтологии
90.	5.16. І. М. Мухін (Запоріжжя) Системно-трансформаційні ресурси суспільства як основа реалізації соціальної свободи (правовий аспект)
91.	5.17. С. Е. Острога (Харків) Головні напрями філософсько-логічного аналізу мови права
92.	5.18. Ж. О. Павленко (Харків) Експертні оцінки в праві
93.	5.19. В. В. Попов (Харьков) Ирония и юмор в двойственности образа закона
94.	5.20. Л. А. Радионова (Харьков) И. Кант о философии свободы
95.	5.21. Н. Н. Саппа (Харьков) Развитие норм, правил, прав и игровая деятельность
96.	5.22. І. І. Севру к (Харків) До питання про «порядок» та його сенси
97.	5.23. В. В. Снегирев (Луганск) О понятии «национальное государство» в современном государствоведении
98.	5.24. О. В. Стричинець (Харків) Роль класифікацій у структуруванні правового порядку
99.	5.25. В.Д. Титов (Харків) Раціональність правового порядку
100.	5.26. Ж. С. Тростановский (Германия, Дюссельдорф) Категории права, обязанности, ответственности и их взаимосвязь
101.	5.27. А. К. Чаплыгин (Харьков) Дилетантизм как условие и антитеза философского практицизма
102.	5.28. B.I. Чернишева (Луганськ) проблема поліцейського цинізму в контексті Гуманізації системи підготовки правоохоронних органів (на прикладі США і України)
103.	5.29. Г. П. Чміль (Київ) Дисциплінарний дискурс екранних мистецтв і становлення індивідуальності
104.	5.30. В. Н. Шаповал (Харьков) Свобода и порядок как трансцендентальные корреляты отношения «человек-мир»
105.	5.31. Е. Н. Юркевич, Н. В. Попова (Харьков) Герменевтическая практика в юриспруденции: догматические и адогматические аспекты

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate