Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Вмерти хто боїться дуже, попадає в небуття. / Степан Горлач

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.


13.5. Склад злочину

Під складом злочину мають на увазі сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають суспільна небезпечне діяння як злочин. Вирізняють такі елементи складу злочину; об'єкт/об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

У деяких випадках можуть мати місце діяння, зовні схожі на злочин. Скажімо, громадянин, захищаючи своє життя, вбиває злочинця, який на нього напав. Одначе закон не визнає такі дії злочинами, а навпаки - вважає суспільне корисними, що виключає їхні суспільну небезпечність і кримінальну протиправність. До них належать: необхідна оборона, затримання нападника, крайня необхідність.

Необхідною обороною відповідно до ст. 15 КК України визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або захисту іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, через завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

Не є злочином застосування зброї чи будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення у житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку чи сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.

Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обставинам захисту, тягне за собою відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених кримінальним законом.

Дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила напад, і доставлення її відповідним органам влади, як правомірні прирівнюються до необхідної оборони, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання та обставинам затримання злочинця.

Виходячи із законодавчого визначення необхідної оборони, можна зробити такі висновки:

діяння, здійснені в стані необхідної оборони, не є злочинними, такі діяння - суспільне корисні;

внаслідок здійснення цих діянь особі, що посягала, може бути заподіяно шкоду;

необхідна оборона - суб'єктивне право кожного громадянина. Водночас, захист державних, громадських інтересів, особи, її прав - його моральний обов'язок;

правом на необхідну оборону громадяни можуть користуватися тільки у визначених законом межах. Заподіяння шкоди нападникові за необхідної оборони має відповідати умовам правомірності й виключати небезпечність і протиправність діяння.

Таких умов, що належать до посягання і захисту від нього, є шість.

1. Посягання повинно бути суспільне небезпечним. Стаття 15 передбачає захист не від будь-якого протизаконного вчинку, а лише від суспільне небезпечного посягання. Найчастіше необхідність захисту виникає внаслідок посягання з боку хуліганів, грабіжників, розбійників та інших злочинних елементів під час їхніх нападів.

Якщо ж характер посягання та ступінь суспільної небезпечності незначні, стану необхідної оборони не виникає. З огляду на це заподіяння шкоди в порядку захисту від таких посягань не е правомірним і має тягти кримінальну відповідальність.

2. Посягання повинно бути наявним, тобто відбуватися в межах якогось часу. Воно починається з безпосередньої реальної загрози його виконання і закінчується в ту хвилину, коли перервано захистом або припинено тим, хто посягає.

3. Посягання повинно бути дійсним, тобто існуючим об'єктивно, в реальній дійсності, а не в уяві того, хто захищається.

4. Захист здійснюється завданням шкоди тому, хто посягає.

Дії людини, яка активно обороняється від нападу, правомірні лише тоді, коли вони спрямовані на заподіяння шкоди самому нападникові, а не третім особам.

5. Оборона допускається, якщо треба захистити інтереси громадян, суспільства чи держави.

6. Захист не повинен перевищувати меж необхідності. Заподіяння шкоди визнається необхідним, а значить, правомірним, якщо воно відповідає небезпечності посягання та обставинам захисту.

Для кожного конкретного випадку існують свої межі необхідної оборони, які виникають із конкретних обставин справи.

Перевищенням меж необхідної оборони відповідно до закону (ч. 4 ст. 15 КНК) є завдання нападникові шкоди, яка явно не відповідає рівню небезпечності посягання чи обставинам захисту.

До необхідної оборони прирівнюються дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, якщо вони спрямовані на затримання особи, яка вчинила напад, і передачу її відповідним органам влади.

Затримання нападника є правомірним за таких умов:

особа вчинила діяння, що має ознаки злочину. Аналіз практики боротьби зі злочинністю дозволяє зробити висновок, що кримінально-правові підстави для затримання можуть настати зазвичай після вчинення діянь, які характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпечності, зокрема пов'язаних із застосуванням насильства, і таких, у яких об'єктом посягання є життя, здоров'я чи статева недоторканність (крадіжок, грабежів, розбійних нападів, утеч засуджених, діянь, пов'язаних із застосуванням насильства до представників влади, і т. ін.);

особа, яка вчинила напад, ухиляється від затримання;

заподіяння шкоди може мати місце лише з метою затримання особи та передачі її органам влади. Застосовуючи фізичний вплив до нападника, співробітник міліції або інша особа розуміють, що вони роблять це тільки з метою затримання. Вчинення таких дій з іншою метою, наприклад, для самочинної розправи, виключає їхній правомірний характер, а особи, які їх учинили, притягуються до відповідальності;

шкода, завдана особі, яка вчинила напад, має бути вимушеною. Це означає, що фізичний вплив під час затримання визнається правомірним лише в тому разі, коли іншим способом за конкретних обставин здійснити затримання було неможливо;

дії з затримання, включно із заподіянням шкоди, ."відповідали небезпечності посягання та обставинам затримання злочинця.

Крайня необхідність - правомірне заподіяння шкоди для усунення небезпеки, яка загрожує державним, громадським чи особистим інтересам, що охороняються законом, здійснене за обставин, коли ця небезпека не може бути усунута іншими засобами і заподіяна шкода менш значна, ніж відвернена. Дії, здійснені в стані крайньої необхідності, підпадають під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, одначе вони не є злочином і визнаються суспільне корисними.

У стані крайньої необхідності можуть здійснюватися найрізноманітніші дії. Приміром, водій, щоб уникнути аварії з серйозними наслідками, порушує Правила дорожнього руху, що приводить до менш значних наслідків; під час пожежі зноситься будівля, яка знаходиться поряд із місцем горіння, щоб запобігти поширенню вогню на інші будівлі.

Із визначення поняття крайньої необхідності випливають шість умов її правомірності, які характеризують небезпеку, що загрожує, та заходи з її ліквідації:

1) небезпека має становити загрозу інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам громадян. Джерелом небезпеки можуть бути природні явища, рухомі механізми, напад тварин, дії людини., що загрожують заподіяти шкоду яким-небудь охоронюваним законом інтересам, і т. д.;

2) небезпека має бути наявною, тобто створювати безпосередню загрозу завдання шкоди, або такою, що пов'язана з початком заподіяння шкоди. Майбутня небезпека, небезпека, що минула, не створюють стану крайньої необхідності;

3) небезпека має бути дійсною, тобто реально існуючою, а не уявною;

4) у стані крайньої необхідності можуть захищатися державні, громадські та індивідуальні (свої чи інших громадян) інтереси;

5) небезпека, що загрожує за даних обставин, не може бути усунута іншими засобами, як тільки заподіянням шкоди третім особам;

6) заподіяна шкода має бути менш значною, ніж відвернена. Питання про співвідношення заподіяної та відверненої шкоди вирішується з урахуванням обставин небезпеки, що загрожує, та заходів із її ліквідації, насамперед характеру і значення порівнюваних інтересів.

Крайню необхідність слід відрізняти від необхідної оборони. За необхідної оборони джерело небезпеки - суспільне небезпечне посягання людини, за крайньої необхідності - стихійні сили природи, напад тварин, механізми, що рухаються, і т. ін.

За необхідної оборони шкода завдається тому, хто посягає, а за крайньої необхідності - інтересам третіх осіб, юридичним особам, які непричетні до виникнення небезпеки.

За крайньої необхідності заподіяння шкоди допускається в разі неможливості уникнути небезпеки в інший спосіб, а за необхідної оборони, якщо наявним є суспільне небезпечне посягання, не має значення та обставина, що в особи була можливість урятуватися від посягання втечею або звернутися за допомогою до представників влади.

За крайньої необхідності заподіяна шкода має бути менш значною, ніж відвернена, а за необхідної оборони вона може бути і значнішою. Необхідна оборона здійснюється активними діями, а крайня необхідність може бути виражена бездіяльністю.

Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

ЗМІСТ

1. Правознавство / Копєйчиков В.В.
2. 1.2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
3. 1.3. Теорії виникнення держави
4. 1.4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
5. 1.5. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
6. 1.6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
7. 2.1. Поняття держави та її ознаки
8. 2.2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
9. 2.3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
10. 2.4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
11. 2.5. Співвідношення і взаємодія держави та особи
12. 2.6. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
13. 2.7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
14. 3.1. Поняття права та його ознаки
15. 3.2. Місце і роль права в системі соціальних норм
16. 3.3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
17. 3.4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
18. 3.5. Правотворення як процес самоорганізації права
19. 3.6. Правові відносини
20. 3.7. Реалізація норм права: загальна характеристика
21. 3.8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
22. 3.9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
23. 3.10. Правопорушення: поняття, склад і види
24. 3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
25. 4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
26. 4.2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
27. 4.3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
28. 4.4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
29. 4.5. Види референдумів
30. 4.6. Виборче право та виборча система в Україні
31. 4.7. Територіальний устрій України
32. 4.8. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
33. 4.9. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
34. 4.10. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
35. 4.11. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
36. 4.12. Президент України - глава держави
37. 4.13. Кабінет Міністрів України- Уряд України
38. 4.14. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
39. 4.15. Судова влада в Україні
40. 4.16. Місцеве самоврядування в Україні
41. 5.1. Кодекс законів про працю України
42. 5.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
43. 5.3. Прийняття на роботу
44. 5.4. Звільнення за ініціативою працівника
45. 5.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
46. 5.6. Робочий час
47. 5.7. Час відпочинку
48. 5.8. Трудова діяльність осіб, які не досягли 18-річного віку
49. 5.9. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
50. 5.10. Матеріальна відповідальність
51. 5.11. Матеріальна відповідальність
52. 5.12. Індивідуальні й колективні трудові спори
53. 6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України \"Про пенсійне забезпечення\"
54. 6.2. Закон України \"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ\"
55. 6.3. Закон України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
56. 6.4. Закон України \"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\"
57. 6.5. Закон України \"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні\"
58. 6.6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України \"Про державну допомогу сім'ям з дітьми\"
59. 7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
60. 7.2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
61. 7.3. Екологічні права та обов'язки громадян
62. 7.4. Права та обов'язки природокористувачів
63. 7.5. Земельний фонд України та правові заходи його охорони
64. 7.6. Форми власності на землю
65. 7.7. Оренда землі
66. 7.8. Плата за землю
67. 7.9. Складові природно-заповідного фонду
68. 7.10. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
69. 7.11. Правова охорона водних ресурсів
70. 8.1. Цивільне право України: поняття і система
71. 8.2. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України
72. 8.3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
73. 8.4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
74. 8.5. Об'єкти цивільно-правових відносин
75. 8.6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
76. 8.7. Захист цивільних прав
77. 8.8. Поняття і форми власності в Україні
78. 8.9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
79. 8.10. Цивільно-правові договори: поняття і види
80. 8.11. Цивільно-правова відповідальність
81. 8.12. Спадкування за законом і за заповітом
82. 8.13. Приватизація в Україні
83. 8.14. Підприємницька діяльність в Україні
84. 8.15. Правові основи інвестиційної діяльності
85. 8.16. Умови, й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
86. 9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
87. 9.2. Бюджет і бюджетна система
88. 9.3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
89. 9.4. Система оподаткування та її значення
90. 9.5. Поняття \"податок\"
91. 9.6. Види податків
92. 9.7. Платники податків та об'єкти оподаткування
93. 9.8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
94. 9.9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
95. 10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
96. 10.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
97. 10.3. Житловий фонд України та його види
98. 10.4. Право громадян на житло і форми його реалізації
99. 10.5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов
100. 10.6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
101. 10.7. Приватизація державного житлового фонду
102. 11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
103. 11.2. Кодекс про шлюб і сім'ю України
104. 11.3. Шлюб і сім'я за сімейним законодавством
105. 11.4. Умови й порядок одруження
106. 11.5. Шлюбний контракт
107. 11.6. Припинення шлюбу
108. 11.7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
109. 11.8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
110. 11.9. Опіка й піклування
111. 12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
112. 12.2. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
113. 12.3. Управління як об'єкт адміністративного права
114. 12.4. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
115. 12.5. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
116. 12.6. Склад адміністративного правопорушення
117. 12.7. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
118. 12.8. Адміністративні стягнення: поняття і види
119. 12.9. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
120. 12.10. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
121. 13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
122. 13.2. Злочин: поняття та ознаки
123. 13.3. Кримінальна відповідальність та її підстави
124. 13.4. Склад злочину
125. 13.5. Склад злочину
126. 13.6. Стадії вчинення злочину
127. 13.7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
128. 13.8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
129. 13.9. Кримінальне покарання та його види
130. 13.10. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
131. 14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
132. 14.2. Принципи здійснення правосуддя
133. 14.3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
134. 14.4. Цивільне судочинство в Україні. Цивільний процесуальний кодекс України
135. 14.5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
136. 14.6. Кримінальне судочинство в Україні. Кримінально-процесуальний кодекс України
137. 14.7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
138. 15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
139. 15.2. Система органів прокуратури
140. 15.3. Адвокатура в Україні: поняття, основні завдання та функції
141. 15.4. Види адвокатської діяльності
142. 15.5. Органи внутрішніх справ України
143. 15.6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
144. 15.7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
145. 15.8. СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate