Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
У кого нема прибутків, тому не ухилитися від сплати податків. / Олександр Перлюк

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. Ю. В. Александров


§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність

При застосуванні кримінального закону виникає необхідність у його тлумаченні, тобто у з'ясуванні волі законодавця, усвідомленні змісту закону, у точному поясненні термінів, що вживаються у ньому. Тлумачення закону полягає у знаходженні належного правового рішення для конкретного випадку.

Залежно від критерію, покладеного в основу поділу тлумачення на види, наука кримінального права розрізняє тлумачення закону за суб'єктом, за обсягом та за способом (прийомом).

За суб'єктом, тобто залежно від того, хто здійснює тлумачення, розрізняють тлумачення:

а) автентичне, яке дає орган, що прийняв закон. До прийняття Конституції 1996 р. таке тлумачення здійснювала Верховна Рада України (див., наприклад, постанову Верховної Ради України від 26 січня 1993 р. «Про застосування статей 154, 155 КК України та статей 160, 208 Кодексу України про адміністративні правопорушення»). Зараз визначення окремих понять, термінів дається у примітках до самого закону, у зв'язку з чим автентичне тлумачення Верховною Радою України не застосовується. Автентичне тлумачення мало загальнообов'язкову силу і являло собою по суті новий закон;

б) легальне (офіційне), яке дається органом, спеціально на те уповноваженим. Згідно із п. 2 ст. 150 Конституції України правом офіційного тлумачення законів, у тому числі й кримінальних, наділений Конституційний Суд України. Його роз'яснення є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені;

в) судове (казуальне). Воно має два різновиди: 1) тлумачення, яке дається судом (суддею) будь-якої інстанції при розгляді конкретної кримінальної справи. Воно є обов'язковим тільки у тій справі, у зв'язку з якою воно здійснювалось. Якщо таке тлумачення виходить від вищих судових органів (наприклад, Палати чи Пленуму Верховного Суду України), то воно одночасно може бути зразком правильного застосування закону для судів нижчих ланок при розгляді аналогічних справ; 2) тлумачення, яке дається на базі вивчення й узагальнення судової практики у постановах Пленуму Верховного Суду України. Воно має рекомендаційний характер. Воно впливає на практику судів при розгляді ними кримінальних справ відповідної категорії. Ним можуть користуватися й інші суб'єкти при застосуванні норм закону про кримінальну відповідальність;

ґ) доктринальне (наукове) - це роз'яснення чинного кримінального законодавства фахівцями у галузі кримінального права. Воно дається у підручниках, монографіях, статтях, лекціях, виступах наукових і практичних працівників на науково-практичних конференціях тощо. Доктринальне тлумачення не має обов'язкової сили, але відіграє велику роль у розвитку науки кримінального права, при підготовці нових законів та застосуванні закону про кримінальну відповідальність у слідчій та судовій практиці.

Тлумачення за обсягом - це визначення меж дії закону у співвідношенні тексту закону і кола тих діянь, на які розповсюджується його дія. За обсягом тлумачення може бути буквальним, обмежувальним і поширювальним.

При буквальному тлумаченні зміст кримінально-правової норми точно відповідає її текстуальному вираженню. Наприклад, у ст. 344 КК дається точний перелік осіб, втручання у діяльність яких тягне кримінальну відповідальність за цією нормою. Його розширення за рахунок інших державних діячів чи виключення з переліку хоча б одного з них є недопустимим. При буквальному тлумаченні зміст певної ознаки або всієї норми закону збігається з її словесним викладенням.

При обмежувальному тлумаченні закону надається більш вузький (обмежувальний) зміст, ніж у тексті самого закону. Цей вид тлумачення застосовується у випадках, коли закон про кримінальну відповідальність недостатньо визначає якусь ознаку складу злочину. Наприклад, ст. 324 КК передбачає кримінальну відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Зі змісту диспозиції цієї статті випливає, що кримінальну відповідальність за цей злочин можуть нести тільки особи, які на момент його вчинення досягли 18-річного віку, хоча ст. 22 КК такого виключення із загального положення про вік кримінальної відповідальності не називає. Ст. 343 КК передбачає відповідальність за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу. Для тих, хто застосовує закон про кримінальну відповідальність, очевидно, що такими не можуть бути технічні працівники прокуратури, органу внутрішніх справ тощо, які не наділені повноваженнями щодо здійснення правозастосовних чи правоохоронних функцій (прибиральниці, водії тощо), оскільки виплив на них не може спричинити шкоду авторитету цих органів.

При поширювальному тлумаченні закону, що застосовується, надається більш широкий (але в рамках закону) зміст порівняно з буквальним його текстом. Наприклад, потерпілим від злочину, передбаченого ст. 347 КК, закон називає працівника правоохоронного органу. Фактично ж ним може бути і працівник іншого відомства, наділений правозастосовними або правоохоронними функціями (наприклад, технічний інспектор праці). Поширювальним тлумаченням треба вважати і розкриття змісту узагальнюючих термінів. Так, Пленум Верховного Суду України, говорячи про зґвалтування, яке спричинило тяжкі наслідки, роз'яснив, що ними треба визнавати смерть або самогубство потерпілої, втрату будь-якого органу чи його функцій, душевну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину, непоправне знівечення обличчя, переривання вагітності чи втрату здатності до дітоутворення, а так само зараження вірусом імунодефіциту людини або сифілісом, що сталися внаслідок зґвалтування (див. постанову від 27 березня 1992 р. «Про судову практику в справах про зґвалтування та інші статеві злочини»).

При тлумаченні за обсягом межі закону не звужуються і не розширюються, а тільки повніше розкривається його зміст.

Теорія кримінального права знає чотири способи (прийоми) тлумачення кримінального закону: граматичне, логічне, систематичне (системне) і історичне.

Граматичне тлумачення (його ще називають філологічним) полягає у з 'псуванні змісту закону шляхом етимологічного аналізу термінів і понять, що вживаються у ньому, та аналізу його тексту за допомогою правил граматики, синтаксису, орфографії та пунктуації. Наприклад, вживання у санкції статті Особливої частини КК сполучника «або» між названими в ній видами покарання свідчить про те, що суд може застосувати до винного лише одне з них.

Логічне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону на підставі правил логіки. Наприклад, згідно з п. 10 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК 2001 p., дії осіб, які вчинили розкрадання державного чи колективного майна у великих чи особливо великих розмірах, передбачене відповідними статтями КК 1960 p., необхідно перекваліфікувати, якщо будуть для цього підстави, на відповідні частини й статті КК 2001 р. Для вирішення цього питання треба побудувати логічні силогізми. Припустимо, що в період дії КК 1960 p., коли мінімальна заробітна плата становила 118 гривень, Ім'ярек викрав державного майна на суму 12 000 гривень, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат. Відповідно до п. 2 примітки до ст. 81 КК 1960 р. крадіжка, якою завдано шкоду на суму, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат, вважалась вчиненою у великих розмірах. Значить, Ім'ярек вчинив крадіжку у великих розмірах (ч. 4 ст. 81 КК 1960 р.). У новому КК категоризація розкрадання чужого майна залежить від кратності неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 2 примітки до ст. 185 КК 2001 p., крадіжка на суму від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян вважається такою, що завдала значної шкоди потерпілому. Ім'ярек вчинив крадіжку на суму 12 000 гривень, що в 195 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Значить, Ім'ярек вчинив крадіжку, що завдала значної шкоди потерпілому (ч. З ст. 185 КК2001р.).

Систематичне тлумачення полягає у з'ясуванні змісту закону про кримінальну відповідальність шляхом порівняння його з положеннями цього чи інших законів. Наприклад, для з'ясування змісту словосполучення «те саме діяння», передбаченого у ч. З ст. 153 КК, треба звернутися до диспозиції ч. 1 цієї ж статті, в якій дається його опис. Для з'ясування значення слів «корисна модель», «промисловий зразок» тощо, які вживаються у ст. 177 КК, треба звернутися до Закону України «Про авторське право і суміжні права». Для визначення того, хто є батьком, опікуном чи піклувальником, тобто особами, які можуть нести кримінальну відповідальність за злочин, передбачений ст. 166 КК, треба звернутися до відповідних норм сімейного законодавства.

Історичне тлумачення зводиться до з'ясування соціальних передумов, що обумовили прийняття закону про кримінальну відповідальність, а також завдань, які ставить законодавець, приймаючи закон. Інколи ці обставини вказуються у преамбулі закону.


Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. Ю. В. Александров

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. Ю. В. Александров
2. Глава I ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА § 1. Кримінальне право як галузь законодавства
3. § 2. Кримінальне право у системі права України
4. § 3. Кримінальне право і політика держави у сфері протидії злочинності
5. § 4. Наука кримінального права
6. § 5. Кримінальне право як навчальна дисципліна
7. Глава II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЙОГО ТЛУМАЧЕННЯ § 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
8. § 2. Структура закону про кримінальну відповідальність
9. § 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
10. Глава III ЧИННІСТЬ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЧАСІ І ПРОСТОРІ § 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
11. § 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
12. Глава IV ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ § 1. Поняття та ознаки злочину
13. § 2. Криміналізація суспільно небезпечних діянь. Декриміналізація діянь
14. § 3. Малозначність діяння
15. § 4. Відмінність злочинів від інших правопорушень та від правомірної поведінки. Сукупність злочинів та інших правопорушень
16. § 5. Класифікація злочинів та її значення
17. Глава V КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА її ПІДСТАВИ § 1. Поняття кримінальної відповідальності та її реалізація
18. § 2. Підстави кримінальної відповідальності
19. Глава VI СКЛАД ЗЛОЧИНУ ТА ЙОГО ВИДИ § 1. Поняття та значення складу злочину
20. § 2. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов`язкові та факультативні ознаки складу злочину
21. § 3. Види складів злочину
22. § 4. Склад злочину й кваліфікація злочину
23. Глава VII ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ § 1. Поняття об`єкта злочину
24. § 2. Види об`єктів злочину
25. § 3. Предмет злочину
26. § 4. Потерпілий від злочину
27. Глава VIII ОБ`ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ § 1. Поняття та значення об`єктивної сторони складу злочину
28. § 2. Суспільно небезпечне діяння та його види
29. § 3. Суспільно небезпечні наслідки
30. § 4. Причиновий зв`язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками
31. § 5. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
32. Глава IX ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) § 1. Поняття суб`єкта злочину
33. § 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
34. § 3. Осудність
35. § 4. Обмежена осудність
36. § 5. Неосудність
37. § 6. Спеціальний суб`єкт злочину
38. § 7. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння
39. Глава X СУБ`ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ § 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони складу злочину

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate