Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Любов к Отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. / Іван Котляревський

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.


Розділ 13 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 13.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння

У реальному житті практика правоохоронної діяльності часто стикається із ситуаціями, коли діяння, що вчинено конкретною особою, ззовні надзвичайно подібне до того, яке належить до категорії злочинів. Але схожість залишається виключно зовнішньою і при наближеному, більш глибокому аналізі, вдумливий дослідник прийде до висновку, що ці діяння не несуть небезпеки для суспільства, а, навпаки, повинні оцінюватись як соціально корисні.

Зовнішня схожість таких діянь із злочинами, як правило, ґрунтується на деяких ознаках об'єктивної сторони і найчастіше зумовлюється наслідком діяння, який у більшості випадків визначає наявність суспільної небезпеки. Скажімо, з першого погляду при наявності трупа з явними слідами насильницької смерті, завжди першою на думку спадає версія про вчинення вбивства. Однак відповідь на питання, чи правильним є перший висновок, дасть глибинне дослідження реальних обставин справи, яке, зрештою, може привести до визнання дій правомірними, наприклад, внаслідок їх вчинення в умовах застосування права на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання.

Кількість видів обставин, які виключають злочинність діяння, в чинному КК України значно розширена порівняно з КК 1960 р. На необхідність цього тривалий час вказували вчені-криміналісти, оскільки реальне життя, реальна практика застосування кримінального закону пішли вперед у порівнянні з законодавством.

Поняття обставин, що виключають злочинність діяння, давно відоме теорії кримінального права і кримінальному законодавству.

В. Д. Спасович у підручнику з кримінального права виділяв ряд обставин, які при дотриманні відповідних умов виключали злочинність діяння. До них він відносив: відмову від права його власником (самогубство, пособництво в ньому, спричинення собі тілесної шкоди); виконання діяння на підставі закону; крайню необхідність; необхідну оборону, примус, «неведение и заблуждение» та деякі інші.

У підручнику Л. Є. Владимирова цим обставинам присвячений цілий розділ. Називаючи їх «легальные оправдания», автор вказує, що такими є виконання закону; необхідна оборона, стан крайньої необхідності, згода потерпілого.

О. ф. Кістяківський до обставин, що виключають злочинність діяння, відносив крайню необхідність, фізичний примус і погрозу, необхідну оборону, обов'язок та наказ керівництва, «неведение и заблуждение или ошибку», сп'яніння, афекту, стан сну та лунатизму, вік, душевні хвороби. При цьому слід зазначити надзвичайно глибокий (зрозуміло із урахуванням рівня загального розвитку наукової думки), аналіз цих обставин, здійснений автором.

Л. С. Бєлогриць-Котляревський називав цю групу «причинами, исключающими преступность деяния» та включав до неї «неведение и ошибку», виконання закону та обов'язкового наказу, виконання дисциплінарного права та обов'язків звання; фізичний примус; необхідну оборону; крайню необхідність; згоду потерпілого.

Практично так само розглядали ці обставини й інші вчені кінця XIX - початку XX сторіччя.

Вершиною науково-теоретичної розробки цих інститутів у теорії Дореволюційного кримінального права стали класичні праці М. С. Таганцева.

Радянське кримінальне законодавство з перших років свого існування, діючи в руслі політики КПРС, стало поступово скорочувати коло обставин, що виключають злочинність діяння. Вже «Руководящие начала» 1919 р. передбачали як ці обставини лише необхідну оборону і крайню необхідність (статті 19 і 20).

Таке саме становище було збережено в кримінальному законодавстві РСФРР та УСРР 1922 р. Єдиним доповненням, закріпленим, до речі, не в нормах Загальної, а в нормах Особливої частини КК (статті 145 та 152), стало визнання як обставини, що виключає злочинність діяння, затримання злочинця.

Практично таким самим чином вирішувались ці питання і в кримінальному законодавстві РСФРР та УСРР 1926-1927 pp.

При цьому теоретики кримінального права продовжували висловлюватись щодо необхідності розширення в законодавстві кола цих обставин, не обмежуючись лише двома визначеннями. Однак тривалий час все залишалось на рівні розробок.

Основи кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1958 р. та кримінальні кодекси союзних республік, у т. ч. УРСР 1960 p., закріпили лише три обставини, які виключали суспільну небезпеку та протиправність діянь: необхідну оборону, крайню необхідність та затримання злочинця. За межами законодавчого регулювання знову залишилось значне коло відомих науці обставин лише Кримінальний кодекс України 2001 р. ліквідував цю суттєву прогалину.

Даючи характеристику цим обставинам, можна зазначити таке:

вони вперше виділені в окремий розділ, що, без сумніву, підняло їх правовий статус;

суттєве розширення їх кола свідчить про значний крок кримінального законодавства в напряму демократизації, забезпечення реалізації прав громадян.

Чинне кримінальне законодавство передбачає 7 видів обставин, що виключають злочинність діяння:

необхідна оборона;

затримання особи, що вчинила злочин;

крайня необхідність;

фізичний або психічний примус;

виконання наказу або розпорядження;

діяння, пов'язане з ризиком;

виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Як вже зазначалось, перші три (необхідна оборона, затримання злочинця та крайня необхідність) були відомі і раніше діючому кримінальному закону. ТІ обставини, що залишились вперше одержали правову регуляцію.

Всі вказані види мають загальні ознаки, характеристики.

По-перше, всі ці діяння є правомірними, тобто такими, які вчиняються на підставі норм права. Всі вони так чи інакше знайшли своє закріплення в законах або інших нормативних актах, що регламентують різноманітні сторони життя суспільства.

По-друге, всі вони - це діяння, які вчиняються в екстремальних для виконавця умовах. Ця екстремальність може бути зумовлена різними факторами — напр., протиправною діяльністю інших людей, роботою машин та механізмів, фізичними процесами, природними катаклізмами тощо.

По-третє, ззовні всі вони за об'єктивними характеристиками нагадують діяння, передбачені як злочини тими чи іншими нормами Кримінального кодексу. Всі вони скеровані проти тих суспільних відносин, благ та інтересів, які прийняті під кримінально-правову охорону і виступають у кримінальному праві об'єктами злочину. Кожне з цих діянь, з точки зору характеристики його зовнішньої сторони, є відповідною дією або бездіяльністю, які взагалі заборонені кримінальним законом під страхом застосування кримінального покарання; після їх вчинення настають наслідки, що ззовні нагадують ті, які кримінальний закон оцінює як соціально небезпечні, шкідливі. Особі, яка вчиняє ці діяння, притаманні всі характеристики суб'єкта злочину, передбачені кримінальним законом. І зрештою, всі ці діяння з точки зору характеристики суб'єктивного ставлення до них та їх наслідків вчиняються умисно.

По-четверте, незважаючи на зовнішню схожість із злочинами, всі ці діяння є соціально корисними. Як зазначають автори підручника «Кримінальне право України», всі вони «...відповідають інтересам суспільства або держави», хоча в деяких випадках «...можуть і не бути соціально корисними (напр., окремі випадки заподіяння потерпілому шкоди за його згодою, заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності тощо). У цьому разі вони визнаються соціально допустимими (прийнятними)». Водночас не можна погодитись з авторами в тому, що до цих ознак вони відносять також спільну форму їх вчинення - дію або бездіяльність, а також те, що кримінально-правовим наслідком їх вчинення є незастосування кримінальної відповідальності. Заперечення полягають у такому: неможливість визнання як загальної ознаки спільної форми вчинення пояснюється тим, що будь-яка людська діяльність, а не тільки ця, вчиняється виключно у формі дій або бездіяльності. Тому це не є властивістю, яка притаманна виключно діянням, які виключають злочинність, а є загальною характеристикою людської поведінки. Що стосується другого питання, то воно - це їх оцінка державою та суспільством, а не зміст, який може визначати спільність характеристик.

Підсумовуючи, можна дати визначення обставин, що виключають злочинність діяння: це передбачені кримінальним законодавством правомірні та соціально корисні діяння, які за своїми характеристиками подібні до тих, що визнані злочинами в КК України, при вчиненні яких особа звільняється від кримінальної відповідальності внаслідок невизнання їх злочинними.

У науковій літературі трапляються точки зору про наявність і інших обставин, які виключають злочинність діяння, однак не передбачені кримінальним законом. До них, на думку деяких учених, належать:

здійснення власного права;

виконання професійних функцій;

згода потерпілого на заподіяння шкоди.

Здійснення (реалізація, виконання) власного права визнавалась обставиною, що виключає злочинність діяння, ще теоретиками кримінального права XIX ст., про що мова йшла раніше. Л. Є. Владимиров вказував: «Осуществляющий своё право не совершает тем преступления, хотя бы действие и имело вид преступного деяния, предполагая, конечно, что это осуществление не причиняет вреда другим и что законом не установлено никаких ограничений самому праву осуществления». Йдеться про випадки, коли внаслідок реалізації прав особи, передбачених нормами права, вчиняються діяння, зовні подібні до тих, які передбачені нормами КК (напр., знищення власного майна). Законність у такому випадку обмежується правами, якими наділені інші члени суспільства, реалізація власного права обмежується правами інших членів суспільства І не може спричиняти шкоди правам інших громадян.

Виконання професійних функцій передбачає можливість спричинення шкоди охоронюваним законам інтересам, коли ця шкода заподіяна внаслідок вчинення діянь в межах професійних повноважень, які визначені відповідними законами, інструкціями, схемами та ін. Скажімо, звичайно не буде нести кримінальної відповідальності лікар-хірург, в якого під час проведення операції помирає пацієнт, якщо операція здійснювалась відповідно до визначених методик і схем її проведення.

Згода потерпілого. Вона передбачає можливість спричинення шкоди, яка за загальними правилами є суспільно небезпечною і протиправною, але заподіяна за згодою потерпілого. Останнім часом питання про законність таких дій широко обговорюється як у спеціальній юридичній літературі, так і в засобах масової інформації у зв'язку з виявленнями низки фактів заподіяння лікарями і медичними працівниками в різних країнах смерті особам, хворим

на невиліковні хвороби (евтаназія - вбивство із жалю). На думку більшості, такі дії не можуть визнаватись правомірними і виключати злочинність діяння, хоча й існують прихильники їх визнання незлочинними.

Аналізуючи ці види, М. Й. Коржанський вказує, що їх невизнання такими, що виключають злочинність діяння пов'язано із тим, що вони:

«не передбачені чинним законодавством;

мають зовсім іншу юридичну природу;

не мають зовнішньої подоби до злочину (відсутність протиправності, вини), спрямовані на здійснення права, на суспільну користь».

Вбачається, що висловлена точка зору не відповідає істинним характеристикам цих обставин.

По-перше, непередбаченість їх кримінальним законом не є ознакою, а наслідком відповідної оцінки з позицій, які займає законодавець і які, до речі, можуть з часом змінюватись. Законодавча непередбаченість не змінює природи явища, а лише оцінює його з позицій права. Можливість відставання законодавчої оцінки від теоретичної - загальновідома.

По-друге, юридична природа цих обставин практично не відрізняється від юридичної природи обставин, визнаних на сьогодні такими, ідо виключають злочинність діяння.

По-третє, вони мають зовнішні ознаки злочину: викликають наслідки, які ззовні виглядають як соціально шкідливі, вчиняються Умисно і т. п. (однак слід зауважити, що говорити про відсутність при їх вчиненні вини є некоректним, так як її наявність або відсутність фіксуються вироком суду, а не оцінкою дослідника).


Книга: Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / Фріс П. Л.
2. РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ЗАВДАННЯ, СИСТЕМА ТА ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА 1.1. Поняття кримінального права. Кримінальні правовідносини. Джерела кримінального права
3. 1.2. Предмет кримінального права. Метод кримінально-правового регулювання
4. 1.3. Завдання кримінального права
5. 1.4. Кримінальне право в системі права. Система кримінального права
6. 1.5. Принципи кримінального права
7. РОЗДІЛ 2 ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 2.1. Поняття кримінального закону
8. 2.2. Структура кримінального закону
9. 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.
10. 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
11. Розділ З ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИНУ 3.1. Поняття злочину
12. 3.2. Ознаки злочину
13. 3.3.Малозначність діяння
14. 3.4.Класифікація злочинів
15. Розділ 4 КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 4.1. Поняття, зміст, підстава та форми кримінальної відповідальності
16. Розділ 5 СКЛАД ЗЛОЧИНУ 5.1. Поняття і значення складу злочину
17. 5.2. Елементи складу злочину та їх загальна характеристика
18. 5.3. Види складів злочину
19. 5.4. Кваліфікація злочину
20. Розділ 6 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 6.1. Поняття об`єкта злочину в кримінальному праві
21. 6.2. Види об`єкта злочину
22. 6.3. Предмет злочину
23. Розділ 7 ОБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 7.1. Поняття та значення об`єктивної сторони злочину
24. 7.2. Основна ознака об`єктивної сторони складу злочину
25. 7.3. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
26. Розділ 8 ОБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ 8.1. Поняття суб`єкта злочину в кримінальному праві
27. 8.2. Вік кримінальної відповідальності
28. 8.3. Осудність як ознака суб`єкта злочину
29. 8.4. Обмежена осудність
30. 8.5. Спеціальний суб`єкт злочину
31. 8.6. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння, внаслідок вживання
32. РОЗДІЛ 9 СУБ`ЄКТИВНА СТОРОНА ЗЛОЧИНУ 9.1. Поняття суб`єктивної сторони злочину
33. 9.2. Вина у формі умислу
34. 9.3. Вина у формі необережності
35. 9.4. Злочини з двома формами вини
36. 9.5. Факультативні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину
37. 9.6. Юридична та фактична помилки та їх кримінально-право в є значення
38. Розділ 10 СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ 10.1. Поняття та види стадій вчинення злочину
39. 10.2. Закінчений злочин
40. 10.3. Незакінчений злочин та його види
41. 10.4. Добровільна відмова при незакінченому злочині`
42. розділ 11 СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ 11.1. Поняття співучасті у злочині
43. 11.2. Форми співучасті у злочині
44. 11.3. Види співучасників
45. 11.4. Відповідальність за вчинення злочинів у співучасті
46. 11.5. Причетність до злочину — поняття та види
47. Розділ 12 МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ 12.1. Поняття та форми множинності злочинів
48. 12.2. Повторність злочинів
49. 12.3. Сукупність злочинів
50. 12.4. Рецидив злочинів
51. Розділ 13 ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ 13.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
52. 13.2. Види обставин, що виключають злочинність діяння РОЗДІЛ 14 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 14.1. Поняття та значення інституту звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному праві
53. 14.2. Види звільнення від кримінальної відповідальності
54. 14.3. Поняття та зміст інституту обмеження дії законодавства про кримінальну відповідальність
55. Розділ 15 ПОНЯТТЯ, ТА МЕТА ПОКАРАННЯ 15.1. Поняття кримінального покарання
56. 15.2. Мета покарання
57. РОЗДІЛ 16 СИСТЕМА ТА ВИДИ ПОКАРАННЯ 16.1. Система покарань
58. 16.2. Види покарань
59. РОЗДІЛ 17 ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ 17.1. Загальні засади призначення покарання
60. 17.2. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
61. 17.3. Призначення покарання за незакінчений злочин і злочин, вчинений у співучасті
62. 17.4. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
63. 17.5. Призначення покарання за сукупністю злочинів
64. 17.6. Призначення покарання за сукупністю вироків
65. Розділ 18 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ 18.1. Поняття звільнення від покарання та його відбування
66. 18.2. Види звільнення від покарання та його відбування
67. 18.3. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
68. РОЗДІЛ 19 СУДИМІСТЬ. ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ СУДИМОСТІ 19.1. Судимість
69. 19.2. Погашення та зняття судимості
70. Розділ 20 ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ 20.1. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
71. 20.2. Види примусових заходів медичного характеру. Порядок їх призначення, зміни або припинення
72. 20.3. Примусове лікування
73. Розділ 21 особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх 21.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
74. 21.2. Види покарання, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення
75. 21.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
76. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛІВ НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ЛІТЕРАТУРА
77. ДЕЯКІ ЛАТИНСЬКІ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ ТЕРМІНИ ТА ВИСЛОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ
78. Зміст

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate