Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Справедливо, що скрізь і завсіди хліб дешевший за вино, бо радість дорожча за життя. / Володимир Державин

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Особлива частина


7. Призначення покарання за сукупністю вироків

1. Відповідно до ст. 71 сукупність вироків має місце там, де засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив повий злочин. Таким чином, при сукупності вироків: а) постановлений вирок, яким особа засуджена до певної міри покарання; б) це покарання ще цілком не відбуте засудженим; в) новий злочин вчинений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання. Оскільки при сукупності вироків новий злочин вчиняється після засудження особи за першим вироком, має місце ситуація, що свідчить про підвищену небезпечність винного. Тому за інших рівних умов сукупність вироків становить більшу суспільну небезпечність, ніж сукупність злочинів, де обидва злочини вчиняються до засудження, до постановлення вироку хоча б за один з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 71, «якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком». Конкретизуючи ці положення, ч. 2 ст. 71 встановлює межі остаточного покарання за сукупністю вироків. У ній значиться: «При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років».

Таким чином, на підставі ст. 71 при сукупності вироків суд призначає покарання за такими правилами:

1) насамперед призначається покарання за знов вчинений злочин; 2) до цього покарання суд приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком; 3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.

Розглянемо ці правила.

1) Призначення покарання за знов вчинений злочин відбувається за загальними засадами, тобто в межах санкції статті КК, що передбачає відповідальність за цей злочин. Причому як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує те, що винний вчинив злочин у період відбування покарання (п. 1 ст. 67), тобто має місце рецидив.

2) До призначеного нового покарання суд приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Таким чином, відбута частина покарання за попереднім вироком взагалі не враховується. Отже, в остаточне покарання за сукупністю вироків входить покарання, призначене за новий злочин, і покарання, не відбуте повністю або частково за першим вироком. Звідси очевидно, що остаточне покарання за сукупністю вироків ні в якому разі не може бути меншим, ніж покарання, призначене за новим вироком, або невідбута частина покарання за першим вироком.

3) Визначення остаточної міри покарання за сукупністю вироків обмежено відповідними межами. Цією межею є максимум даного виду покарання, зазначений у Загальній частині КК. Так, при складанні покарань у виді позбавлення волі остаточне покарання не повинно перевищувати п'ятнадцяти років, а за особливо тяжкий злочин не повинно перевищувати двадцяти п'яти років. Щодо інших видів покарань це означає, що міра остаточного покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні не повинна перевищувати двох років, у виді виправних робіт або службового обмеження для військових — двох років, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — п'яти років. Такі максимуми цих видів покарань встановлені Загальною частиною КК.

Отже, при сукупності вироків суд може призначити остаточне покарання, вийшовши за межі максимуму санкції статті КК, що передбачає найбільш тяжкий зі злочинів, які входять до сукупності. Суду не надані лише права виходити за межі максимуму даного виду покарання, а в разі, коли один із злочинів є особливо тяжким, — за межі двадцяти п'яти років позбавлення волі. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі і будь-яких менш суворих покарань остаточний строк покарання, призначений за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі. Це єдиний випадок, коли при сукупності вироків застосовується принцип поглинення.

Принцип складання покарань за сукупністю вироків, зазначений у ст. 71, стосується не тільки основних, але й додаткових покарань.

Отже, незалежно від того, призначене додаткове покарання лише за одним (попереднім) вироком або за другим вироком, до остаточного основного покарання за сукупністю повинно бути приєднане покарання додаткове. Призначаючи за сукупністю додаткові покарання, суд при їх складанні повинен керуватися їх максимальною межею, зазначеною в Загальній частині КК. Наприклад, позбавлення права обіймати певні посади має межу — три роки.

У разі ж призначення різних додаткових покарань (наприклад, за одним вироком як додаткове покарання призначене позбавлення права обіймати певні посади, а за другим — конфіскація майна) обидва ці покарання приєднуються до остаточного основного покарання, призначеного за сукупністю, і використовуються самостійно.

2. У практиці зустрічаються випадки, коли особа після винесення вироку в справі, але до повного відбуття покарання, вчиняє не одне, а два або більше злочинів. У подібних ситуаціях, а їх передбачає ч. 5 ст. 71, має місце об'єднання сукупності вироків і сукупності злочинів. Тут слід керуватися при призначенні покарання статтями 70 та 71. Передусім, суд повинен на підставі ст. 70 призначити покарання за вчинені особою нові злочини. Призначивши покарання за кожний з них окремо, суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або вдатися до складання (повного або часткового) покарань. Таким чином, буде призначене покарання за сукупністю злочинів. Потім вже на підставі ст. 71 суд до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, приєднує повністю або частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком у тих межах, що передбачені в ч. 2 цієї статті.


Книга: Кримінальне право України. Особлива частина

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Особлива частина
2. 1. Поняття кримінального права
3. 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
4. 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
5. 4. Система кримінального права
6. 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
7. 6. Наука кримінального права
8. Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
9. 2. Підстави кримінальної відповідальності
10. Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
11. 2. Структура Кримінального кодексу
12. 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
13. Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
14. 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
15. Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
16. 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
17. 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
18. 4. Класифікація злочинів
19. Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
20. 2. Елементи і ознаки складу злочину
21. 3. Види складу злочинів
22. 4. Кваліфікація злочинів
23. Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
24. 2. Предмет злочину
25. 3. Види об`єктів злочинів
26. Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
27. 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
28. 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
29. 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
30. 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
31. Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
32. 2. Поняття неосудності та її критерії
33. 3. Обмежена осудність
34. 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
35. Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
36. 2. Поняття і значення вини
37. 3. Умисел та його види
38. 4. Необережність та її види
39. 5. Змішана форма вини
40. 6. Мотив і мета злочину
41. 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
42. Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
43. 2. Закінчений злочин
44. 3. Незакінчений злочин і його види
45. 4. Готування до злочину
46. 5. Замах на злочин
47. 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
48. 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
49. Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
50. 2. Види співучасників
51. 3. Форми співучасті
52. 4. Відповідальність співучасників
53. 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
54. 6. Причетність до злочину
55. Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
56. 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
57. 3. Повторність злочинів
58. 4. Сукупність злочинів
59. 5. Рецидив злочинів
60. Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
61. 2. Необхідна оборона
62. 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
63. 4. Крайня необхідність
64. 5. Фізичний або психічний примус
65. 6. Виконання наказу або розпорядження
66. 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
67. 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
68. Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
69. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
70. 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
71. 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
72. 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
73. 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
74. Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
75. 2. Мета покарання
76. Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
77. 2. Основні покарання
78. 3. Додаткові покарання
79. 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
80. Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
81. 2. Загальні засади призначення покарання
82. 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
83. 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
84. 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
85. 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
86. 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
87. 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
88. Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
89. 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
90. 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
91. 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
92. 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
93. 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
94. 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
95. 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
96. 9. Звільнення від покарання за хворобою
97. 10. Амністія і помилування
98. Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
99. 2. Погашення судимості
100. 3. Зняття судимості.
101. Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
102. 1. Примусові заходи медичного характеру
103. 2. Примусове лікування
104. Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
105. 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
106. 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
107. 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
108. 4. Погашення і зняття судимості
109. Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
110. 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
111. 2. Кримінальне право Англії та США
112. 3. Кримінальне право Росії
113. Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
114. 1. Класична школа кримінального права
115. 2. Антропологічна школа кримінального права
116. 3. Соціологічна школа кримінального права
117. Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate