Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте. / Тарас Шевченко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Кримінальне право України. Особлива частина


5. Замах на злочин

1. Поняття замаху на злочин, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Відповідно до ст. 15 замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Об'єктивними ознаками замаху є: а) вчинення діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення злочину; б) недоведення злочину до кінця; в) причини недоведення злочину до кінця не залежать від волі винного.

Під діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину, слід розуміти таке діяння, що безпосередньо посягає на об'єкт, що знаходиться під охороною кримінального закону, створює безпосередню небезпеку заподіяння йому шкоди. Тут вже починається виконання об'єктивної сторони злочину, і, частіше за все, вчиняються діяння, передбачені диспозицією певної статті Особливої частини КК (наприклад, проникнення в житло з мстою викрадення майна, спроба запустити двигун з мстою заволодіння автомобілем тощо).

Недоведення злочину до кінця вказує на незавершеність його об'єктивної сторони. Вона не отримує свого повного розвитку, тобто повною мірою не здійснена. Особа або не виконує всіх дій, що утворюють об'єктивну сторону (наприклад, вбивця не встиг завдати удару потерпілому або натиснути на курок), або не настають наслідки, зазначені у відповідній статті КК (наприклад, смерть потерпілого не настала через те, що вбивця промахнувся або завдав лише незначного поранення).

Замах на злочин — це невдала спроба посягання на об'єкт, діяння винного не спричиняє йому шкоди, злочин не доводиться до кінця з причин, які не залежать від волі винного, переривається, не завершується всупереч бажанню особи довести його до кінця.

Причини недоведення злочину до кінця можуть бути різними (опір жертви, невміння користуватися зброєю, затримання злочинця тощо). Якщо злочин не доведений до кінця з власної волі особи, кримінально-караний замах відсутній внаслідок добровільної відмови (ст. 17).

З суб'єктивної сторони замах на злочин можливий тільки з прямим умислом. Якщо особа не хотіла вчинення злочину, вона не може і здійснити замах на нього, тобто зробити спробу вчинити його. При замаху на злочин особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільне небезпечні наслідки і хоче довести розпочатий нею злочин до кінця з настанням зазначених наслідків. Пленум Верховного Суду України у своїй практиці виходить з того, що замах на вбивство може бути вчинено тільки з прямим умислом, коли винний передбачав настання смерті потерпілого і бажав цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин.

Відповідальність за замах на злочин можлива лише при умислі на вчинення певного конкретного злочину. Так, у справах про замах на зґвалтування необхідно встановлювати, чи діяв підсудний з мстою вчинення статевого акту і чи було застосоване фізичне насильство або погрозу з метою подолання опору потерпілої. У зв'язку з цим слід відрізняти замах на зґвалтування від інших злочинних посягань на честь, гідність і недоторканість особи жінки (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, заподіяння тілесних ушкоджень тощо).

2. Види замаху на злочин. Замах поділяється законом на закінчений і незакінчений.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 замах на вчинення злочину с закінченим, якщо особа викопала усі дії, які вважало необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Цей замах нерідко називають невдалим. Так, К., коли був викритий у підробці документа, запропонував слідчому хабара і поклав на стіл конверт з грошима. Слідчий конверт не взяла, а запросила до кабінету свого співробітника і склала протокол огляду конверта, у якому були гроші. Або ще приклад: винний з мстою вбивства зробив постріл у потерпілого, але промахнувся чи лише його поранив. Тут він зробив усе, щоб вбити потерпілого, однак смерть не настала з причин, що не залежали від його волі, тому злочин (вбивство) не був доведений до кінця.

Відповідно до ч. З ст. 15 замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Наприклад: злодій був затриманий як тільки проникнув у житло, або при нападі з метою вбивства з рук винного була вибита зброя. Цей замах іноді називають перерваним.

Отже, такий поділ проводиться за суб'єктивним критерієм, тобто за ставленням самого винного до вчинених ним дій, його власним уявленням про ступінь виконання ним злочинного діяння.

Деякі криміналісти для поділу замаху на закінчений і незакінчений злочин пропонують використовувати об'єктивний критерій, тобто ступінь виконання об'єктивної сторони, і вважають, відповідно, незакінченим той замах, у якому не були виконані усі дії, необхідні для закінчення злочину, а закінченим замахом — виконання усіх дій, необхідних для закінчення злочину. Але об'єктивний критерій не придатний для розмежування незакінченого і закінченого замаху, бо в разі, коли злочинні наслідки не настали, об'єктивно не було виконане, як правило, усе те, що необхідне для їх настання. Таким чином, тут завжди констатується незакінчений замах на злочин і не залишається місця для закінченого замаху, бо завжди якихось дій винного було недостатньо для доведення злочину до кінця. Отже, не усе було зроблено для спричинення наслідків.

Не можна використовувати для поділу замаху на закінчений і незакінчений і змішаний критерій, тобто одночасне застосування об'єктивного і суб'єктивного критеріїв. Формула змішаного (об'єктивно-суб'єктивного) критерію, яка пропонує визнавати закінчений замах на злочин там, де зроблено усе, необхідне для вчинення злочину, є невдалою, оскільки ставить поняття закінченого замаху в повну залежність від розсуду суддів.

Залежно від придатності об'єкта і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний. Непридатний замах на злочин, у свою чергу, поділяється на замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами. Таким же може бути й непридатне готування до злочину.

Замах на непридатний об'єкт (він може бути закінченим або незакінченим) має місце тоді, коли об'єкт не має необхідних властивостей (ознак) або він зовсім відсутній, внаслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Особа припускається фактичної помилки, що і позбавляє її можливості довести злочин до кінця. Це, наприклад, спроба крадіжки з порожнього сейфа чи порожньої кишені; постріл у труп, помилково прийнятий за живу людину; викрадення предмета, помилково прийнятого за бойові припаси чи наркотичні засоби.

Замах із непридатними засобами (він також може бути як закінченим, так і незакінченим) має місце тоді, коли особа помилково чи через незнання застосовує такі засоби, за допомогою яких, внаслідок їх об'єктивних властивостей, неможливо закінчити злочин.

При цьому засоби можуть бути як абсолютно, так і відносно непридатними для заподіяння шкоди.

Абсолютно непридатними вважаються засоби, використання яких за будь-яких умов (обставин) не може привести до закінчення злочину (наприклад, спроба отруїти людину речовиною, помилково прийнятою за отруту).

Відносно непридатними є ті засоби, які лише за даних конкретних обставин не можуть привести до виконання задуманого (наприклад, спроба вчинити вбивство з вогнепальної зброї, що виявилася зіпсованою). Наявність непридатного замаху визнається нашою судовою практикою. Так, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що, якщо особа викрала непридатну до використання вогнепальну зброю, бойові припаси або вибухові речовини, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене слід розцінювати як замах на викрадення зазначених предметів.

3. Значення поділу замаху на злочин на види. Поділ замаху на злочин необхідний насамперед для призначення покарання. Закінчений замах на злочин за ступенем реалізації умислу своїми ознаками ближчий до закінченого злочину, і тому він завжди більш небезпечний, ніж незакінчений замах на злочин. Між ними існує різниця в ступені реалізації умислу і, виходячи з цього, у виконанні об'єктивної сторони злочину. У закінченому замаху на злочин суб'єкт виконав (закінчив) усі заплановані ним дії, зробив усе, що вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, а при незакінченому замаху на злочин винний не зробив усього, що він вважав за необхідне для доведення злочину до кінця. У злочинах із матеріальними складами в закінченому замаху на злочин відсутня лише одна ознака об'єктивної сторони — суспільне небезпечний наслідок» хоча суб'єкт вже повністю здійснив діяння, достатнє для спричинення наслідку. При незакінченому ж замаху на злочин у злочинах з матеріальним складом не тільки відсутній суспільне небезпечний наслідок, а й не завершене, повністю не виконане саме діяння, яке може його спричинити.

Див.: Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. -№ 1, ~С. 197.

Про призначення покарання за приготування і замах див. § 4 розділу XVIII цього підручника.

При незакінченому і закінченому замаху на злочин суспільно небезпечний наслідок не настає з різних причин. При незакінченому замаху на злочин він взагалі не може настати, оскільки винний не закінчив саме діяння, необхідне для спричинення наслідку, а при закінченому замаху на злочин суспільно небезпечний наслідок міг настати, бо винним виконані усі дії для його спричинення.

Поділ замаху на злочин на закінчений і незакінчений має значення і при вирішенні питання про добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Добровільна відмова при незакінченому замаху на злочин можлива завжди, а при закінченому — тільки в окремих випадках. Нарешті, специфічні особливості непридатного замаху інколи можуть бути підставою для пом'якшення покарання чи для повного звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 11. Так, у зв'язку з відсутністю суспільної небезпечності не тягнуть за собою кримінальної відповідальності замахи з використанням марновірних (забобонних) засобів та замахи з використанням непридатих через повну неосвіченість (неуцтво) винного засобів. Перші з них полягають у здійсненні таких дій, які, на думку особи, повинні через потойбічні сили заподіяти шкоду конкретній людині чи предмету (наприклад, закляття, ворожба). Другі, тобто замах з абсолютно непридатними засобами, застосованими винним через свою повну неосвіченість, полягають у тому, як очевидно із самого визначення замаху, що ця особа внаслідок зазначених обставин застосовує для заподіяння шкоди абсолютно нешкідливі засоби (наприклад, спроба отруїти висушеним м'ясом гадюки тощо).

4. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину. Замах на злочин відрізняється від закінченого злочину об'єктивною стороною. При замаху на злочин вона не завершена, відсутні деякі її ознаки (або це доведене до кінця діяння, що утворює об'єктивну сторону складу злочину, або відсутній суспільно небезпечний наслідок), а при закінченому злочині об'єктивна сторона повністю виконана. Тому визнання здійсненого діяння замахом або закінченим злочином залежить від опису об'єктивної сторони злочину в диспозиції закону.

5. Відмежування замаху на злочин віл готування до злочину. Замах на злочин відрізняється від готування до злочину характером вчинених діянь, а злочин із матеріальним складом — і близькістю настання суспільно небезпечних наслідків. При замаху на злочин діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, а при готуванні до злочину лише створюються умови для вчинення злочину. При замаху на злочин створюється, як правило, безпосередня небезпека заподіяння шкоди об'єкту, бо здійснюється діяння, яке безпосередньо може призвести до закінчення злочину, в тому числі і до настання наслідків у матеріальних складах злочинів. При готуванні ж до злочину в усіх випадках створюється лише опосередкована небезпека, оскільки дії при готуванні до злочину ніколи не можуть самі по собі, без вчинення інших дій, заподіяти шкоду об'єкту, призвести до закінчення злочину і настання зокрема суспільне небезпечних наслідків у злочинах із матеріальним складом. У зв'язку з цим замах на злочин порівняно з готуванням до злочину, за інших рівних умов, має більший ступінь суспільної небезпеки.


Книга: Кримінальне право України. Особлива частина

ЗМІСТ

1. Кримінальне право України. Особлива частина
2. 1. Поняття кримінального права
3. 2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
4. 3. Завдання, функції та принципи кримінального права
5. 4. Система кримінального права
6. 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
7. 6. Наука кримінального права
8. Розділ 2 Кримінальна відповідальність та її підстави 1. Поняття кримінальної відповідальності
9. 2. Підстави кримінальної відповідальності
10. Розділ 3. Закон про кримінальну відповідальність 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
11. 2. Структура Кримінального кодексу
12. 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
13. Розділ 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
14. 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
15. Розділ 5. Поняття злочину 1. Поняття злочину та його ознаки
16. 2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
17. 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
18. 4. Класифікація злочинів
19. Розділ 6. Склад злочину 1. Поняття і значення складу злочину
20. 2. Елементи і ознаки складу злочину
21. 3. Види складу злочинів
22. 4. Кваліфікація злочинів
23. Розділ 7. Об’єкт злочину 1. Поняття об`єкта злочину
24. 2. Предмет злочину
25. 3. Види об`єктів злочинів
26. Розділ 8. Об`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину
27. 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
28. 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
29. 4. Причинний зв`язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
30. 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
31. Розділ 9. Суб`єкт злочину 1. Поняття і види суб`єктів злочину
32. 2. Поняття неосудності та її критерії
33. 3. Обмежена осудність
34. 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп`яніння
35. Розділ 10. Суб`єктивна сторона злочину 1. Поняття і значення суб`єктивної сторони злочину
36. 2. Поняття і значення вини
37. 3. Умисел та його види
38. 4. Необережність та її види
39. 5. Змішана форма вини
40. 6. Мотив і мета злочину
41. 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
42. Розділ 11. Стадії злочину 1. Поняття і види стадій злочину
43. 2. Закінчений злочин
44. 3. Незакінчений злочин і його види
45. 4. Готування до злочину
46. 5. Замах на злочин
47. 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
48. 7. Добровільна відмова від вчинення злочину
49. Розділ 12. Співучасть у злочині 1. Поняття і ознаки співучасті
50. 2. Види співучасників
51. 3. Форми співучасті
52. 4. Відповідальність співучасників
53. 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
54. 6. Причетність до злочину
55. Розділ 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів 1. Вступні зауваження
56. 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
57. 3. Повторність злочинів
58. 4. Сукупність злочинів
59. 5. Рецидив злочинів
60. Розділ 14. Обставини, що виключають злочинність діяння 1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
61. 2. Необхідна оборона
62. 3. Затримання особи, яка вчинила злочин
63. 4. Крайня необхідність
64. 5. Фізичний або психічний примус
65. 6. Виконання наказу або розпорядження
66. 7. Діяння, пов`язане з ризиком (виправданий ризик)
67. 8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкритій злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
68. Розділ 15. Звільнення від кримінальної відповідальності 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
69. 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
70. 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
71. 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
72. 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
73. 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
74. Розділ 16. Поняття і мета покарання 1. Поняття покарання
75. 2. Мета покарання
76. Розділ 17. Система і види покарань 1. Система покарань
77. 2. Основні покарання
78. 3. Додаткові покарання
79. 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
80. Розділ 18. Призначення покарання 1. Принципи призначення покарання
81. 2. Загальні засади призначення покарання
82. 3. Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання
83. 4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
84. 5. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
85. 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
86. 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
87. 8. Правила складання покарань і зарахування строку ув`язнення
88. Розділ 19. Звільнення від покарання та його відбування 1. Поняття звільнення від покарання та його види
89. 2. Звільнення від покарання у зв`язку з втратою особою суспільної небезпечності
90. 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
91. 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
92. 5. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
93. 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
94. 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
95. 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
96. 9. Звільнення від покарання за хворобою
97. 10. Амністія і помилування
98. Розділ 20. Судимість 1. Поняття судимості
99. 2. Погашення судимості
100. 3. Зняття судимості.
101. Розділ 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
102. 1. Примусові заходи медичного характеру
103. 2. Примусове лікування
104. Розділ 22. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх
105. 1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
106. 2. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
107. 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
108. 4. Погашення і зняття судимості
109. Розділ 23. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
110. 1. Кримінальне право Франції та Німеччини
111. 2. Кримінальне право Англії та США
112. 3. Кримінальне право Росії
113. Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
114. 1. Класична школа кримінального права
115. 2. Антропологічна школа кримінального права
116. 3. Соціологічна школа кримінального права
117. Розділ 25. Основна література з окремих тем курсу Загальної частини кримінального права, видана в Україні

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate