Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Що гнучкіший хребет, то шия товща. / Євген Дудар

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Міжнародна економіка (конспект лекцій КНЕУ)


ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 4. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.

1. Причини і суть міжнародного руху капіталу.

2. Форми іноземних інвестицій.

3. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасному розвитку міжнародних економічних відносин.

4. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.

4. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.

Країни Центральної і Східної Європи поступово залучаються в міжнародний оборот капіталу. На жаль, участь України залишається досить незначною. Протягом 2000 року через приватизацію майна було здійснено ПІІ на суму 595 млн дол., дуже незначні портфельні інвестиції – 201 млн дол – головним чином через непрозорість ринку цінних паперів, відсутність привабливих підприємств.

У 2000 році ПІІ в Україну складали 3865,5 млн дол., а ПІІ з України – 98,5 млн.дол. Таке негативне співвідношення до того ж доповнюється тим, що за деякими оцінками, протягом 90-х років з України було нелегально вивезено більше 20 млрд дол. У 1999 році на душу населення приходилося ПІІ в Угорщині – 1588, Словенії – 850, Чехії – 631, Естонії – 533, Україні – 40 доларів.

За деякими розрахунками, потреба української економіки в іноземних інвестиціях становить близько 40 млрд дол. В галузевому розрізі іноземні інвестиції спрямовуються в першу чергу у: харчову промисловість (21%), внутрішню торгівлю (16%), фінансову сферу (8,5%), машинобудування і металообробку (8%), хімічну промисловість (7%), будівництво (4%). Найбільші обсяги інвестицій в Україну припадають на США, Кіпр, Нідерланди, Росію.

Таблиця 3.4. Найбільші країни-інвестори в економіку України, млн. дол. США

Країни

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Всього

США

Нідерланди

Німеччина

Великобританія

Росія

Республіка Корея

Кіпр

483,5

96,6

11,8

101,3

33,8

19,1

-

28,5

896,9

183,3

46,5

156,9

53,9

50,0

0,1

51,5

1438,2

263,0

119,6

166,5

100,3

106,2

7,8

86,1

2063,6

385,0

213,1

179,2

151,4

152,6

16,8

126,3

2781,7

509,7

264,1

231,8

209,2

186,9

186,2

149,6

3247,8

589,4

301,0

229,5

243,4

287,7

184,2

196,3

Іноземні інвестиції з України спрямовуються у Панаму (46,8 млн дол.), Вўєтнам (16,4 млн дол.), Росію (15,9 млн дол.). Основними інвесторами України є підприємства транспорту, охорони здоровўя, фізичної культури і соціального забезпечення, будівництва, машинобудування і металообробки.

Особливістю останніх років є масовий наплив російського капіталу. Російські компанії цікавляться не стільки інтеграційними намірами України, скільки інвестиційно привабливими та стратегічно важливими українськими підприємствами. Росія на 1.04.2001 р. інвестувала в Україну приблизно 7% всіх ПІІ, що сягають 3923,7 млн дол. Фактично ж ця частка значно більше, оскільки велика частина російських та українських інвестицій здійснюється через офшорні зони. За деякими оцінками, частка російського капіталу в українській економіці сягає 20-30%.

Важливим каналом притоку іноземних інвестицій є створення спільних підприємств (СП) та вільних економічних зон (ВЕЗ). В Україні створення СП почалося з 1987 року:

1987 – 2 1992 – 812 1997 – 3693

1988 - 7 1993 – 2530 1998 – 4884

1989 - 33 1994 – 3043 1999 – 4929

1990 – 161 1995 – 3293

1991 – 270 1996 - 4117

За формою власності і правовою організацією – лише невелика частка СП є акціонерними компаніями, кооперативами, більшість СП – товариства з обмеженою відповідальністю. Галузева структура: промисловість (виробництво продуктів харчування, тканин, одягу, шкіряних виробів, комп'ютерів), будівництво, сільське господарство, сфера послуг (готельний бізнес, громадське харчування, торгівля, ділові послуги).

Виробництвом продукції зайняті, як правило, дрібні й великі підприємства. Перші постачають її на експорт, заробляючи валюту, другі – більше реалізують на внутрішньому ринку. Середні СП зайняті переважно посередницькими операціями, торгівлею. Оскільки 85% СП – це підприємства середні, то відповідно чітко спостерігається тенденція до збільшення обсягу в Україні посередницьких операцій.

Переважна більшість підприємств з іноземними інвестиціями – це СП з іноземними та українськими партнерами, і тільки 130 підприємств мають капітал, який належить повністю іноземному інвестору. У створенні українсько-зарубіжних СП взяли участь більше 105 країн світу. Найактивніші на українському ринку за обсягами ПІІ інвестори з Нідерландів (15,4%) та США (15,1%). Чисельність СП за участю інвестицій Нідерландів, США, Росії, Ліхтенштейну, Великої Британії, Кіпру становить близько 70% від їх загальної кількості.

Середній обсяг іноземних інвестицій становить 140 тис. дол. Близько 30% приватних іноземних інвестицій від усієї кількості – це інвестиції обсягом до 1000 дол., більше 45% - інвестиції від 10 тис. до 100 тис. дол. Інвестиції обсягом більше ніж 1 млн дол. не перевищують 6% від їх загальної кількості. Наведені дані свідчать про те, що за 10 років великий бізнес на український ринок не прийшов. Переважно це невеликий та частково середній капітал.

З огляду на географічне розміщення СП провідними регіонами стали: м. Київ, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Харківська області. Так, на шість областей України припадає майже 74% загальної кількості СП, створених в Україні.

Підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство будь-якої організаційної форми, створене за законами України, якщо впродовж календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інвестиція. Кваліфікаційна іноземна інвестиція – це іноземна інвестиція, що становить не менше 20% статутного капіталу і при цьому не може бути менше суми еквівалентної: 100 тис. дол. – для банків; 50 тис. дол. – для підприємств.

Для стимулювання вкладання іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки парламент України прийняв Програму заохочення іноземних інвестицій в Україні. Нею визначено пріоритетні сфери для іноземного інвестування, в яких іноземні інвестори можуть отримати додаткові податкові, митні, кредитні пільги та страхові гарантії. Таких пріоритетних сфер 30, серед них:

агропромисловий, паливно-енергетичний та лісопромисловий комплекси;

машинобудування, металургія, виробництво матеріалів;

легка, медична, хімічна і нафтохімічна промисловість;

зв'язок, транспорт, соціальна інфраструктура.

Позитивними моментами у залученні іноземних інвестицій в Україну виступають: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.

Несприятливі фактори для інвестицій в українську економіку: завўязаність економіки на колишні республіки СРСР; незбалансованість економіки; нерозвинена інфраструктура; застаріла банківсько-фінансова система; недостатньо гнучка податкова система; низька культура праці; невідповідність організаційних управлінських форм світовим; економічна і політична нестабільність.

Головні чинники, що стримують створення СП (особливо виробничої орієнтації) та приплив іноземних інвестицій в Україну, є такі:

відсутність надійного законодавства, яке б захищало права приватних інвесторів;

відсутність механізму реалізації наявних нормативних актів;

неточність податкового регулювання і його непередбачуваність навіть протягом року;

відсутність ефективної інфраструктури для іноземного підприємництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 року №167 схвалена Концепція про створення спеціальних (вільних) економічних зон. Нині в Україні діяють СВЕЗ зовнішньоторгівельного, торгвельно-виробничого, науково-технічного, рекреаційно-туристичного спрямування. На даний момент сформовано законодавчу базу для 11 СВЕЗ та 9 територій пріоритетного розвитку (ТПР). Це СВЕЗ “Азов”, “Донецьк” (Донецька область), “Курортополіс Трускавець”, “Яворів” (Львівська область), “Порто-франко”, “Рені” (Одеська область), “Закарпаття” (Закарпатська область), “Миколаїв” (Миколаївська область), “Інтерпорт Ковель” (Волинська область), “Порт Крим” (Керч), “Сиваш” (АР Крим), “Славутич” (Славутич), Київська область), а також технологічні парки (Київ, Харків).

Територія пріоритетного розвитку (ТПР) – це спеціально визначена частина території держави, межі якої найчастіше збігаються з межами існуючих адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. ТПР створюються для: подолання депресивного характеру господарства; зміни нераціональної галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.

Нині в Україні ТПР є Луганська (міста Брянка, Первомайськ, Стаханов, Красний Луч, Антрацитівський район), Донецька (міста Вугледар, Горлівка, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Донецьк, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Костянтинівка, Красноармійськ, Макіївка, Маріуполь, Новоградівка, Селидове, Сніжне, Торез, Шахтарськ, а також Волновахський, Костянтинівський, Марўїнський райони), Харківська (місто Харків), Чернігівська (Городнянський, Корюківський, Новоград-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський, Щорський райони), Сумська (місто Шостка), Житомирська (міста Коростень, Новоград-Волинський, а також Коростенський, Новоград-Волинський, Лугинський, Народицький, Овруцький, Олевський, Малинський, Ємільчинський, Володарсько-Волинський райони), Волинська (місто Нововолинськ та селище Жовтневе) та Закарпатська області, АР Крим (Велика Ялта, Алушта, Судак, Феодосія, Сиваш, Керч, Східний Крим).

Створені в Україні СВЕЗ відрізняються від класичних (за міжнародною класифікацією) ВЕЗ наступними рисами:

- територія СВЕЗ не виключається з митної території держави, запроваджується спеціальний митний режим;

- пільговий митний та податковий режим автономно не поширюється на всіх суб'єктів, а лише на тих, котрі отримали статус субўєкта СВЕЗ.

Частка інвестицій, здійснених в СВЕЗ, в структурі валових інвестицій в економіку України становила 5% у 1999 році та 7% у 2000 році., в загальній структурі ПІІ – 18% у 2000 р.

За весь час діяльності СВЕЗ в них здійснено інвестицій на суму 500 млн дол. За обсягом залучених інвестицій лідером є СВЕЗ і ТПР в Донецькій області (69% всіх інвестицій).

Для активізації притоку іноземних інвестицій в Україну важливими є такі умови:

- створення стабільного законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;

- створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробничій сфері;

- сприяння залученню прямого продуктивного іноземного капіталу в сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням;

- створення сприятливих умов для розвитку СП, які займаються виробництвом;

- створення СП за так званою китайською схемою, яка передбачає з самого початку володіння контрольним пакетом акцій підприємства українською стороною, згодом, через 5-7 років, українськими мають бути 75% акцій, і ще через 10-12 років СП стає повністю українським;

- заборона ввезення СП застарілої продукції та технологій, які в розвинених країнах вважаються вичерпаними;

- розробка та прийняття законодавчої бази щодо страхування ризиків СП;

- розмежування в СП частки українських та іноземних партнерів відносно валюти та контролю за рухом української частки валюти з метою запобігання вивезенню її за межі країни.

Книга: Міжнародна економіка (конспект лекцій КНЕУ)

ЗМІСТ

1. Міжнародна економіка (конспект лекцій КНЕУ)
2. ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Частина 3.
3. ТЕМА 1. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Частина 3.
4. ТЕМА 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. Частина 1.
5. ТЕМА 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. Частина 2.
6. ТЕМА 2. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ. Частина 3.
7. ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 1. Причини і суть міжнародного руху капіталу.
8. ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 2. Форми іноземних інвестицій.
9. ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 3. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасному розвитку міжнародних економічних відносин
10. ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. 4. Стан та проблеми іноземного інвестування в Україні.
11. ТЕМА 3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЇ. ГЛОСАРІЙ
12. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. 1. Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
13. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. 2. Форми та види міжнародного кредиту.
14. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. 3. Світовий фінансовий ринок.
15. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. 4. Міжнародні валютно-фінансові організації.
16. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. 5. Проблема заборгованості та можливі шляхи її розвўязання.
17. ТЕМА 4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ. ГЛОСАРІЙ.
18. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. 1. СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ РИСИ СВІТОВОГО РИНКУ ПРАЦІ.
19. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. 2. МАСШТАБИ, ФОРМИ, НАПРЯМКИ СУЧАСНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
20. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. 3. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ
21. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. 4. УЧАСТЬ УКРАЇНИ В МІЖДЕРЖАВНОМУ ОБМІНІ РОБОЧОЮ СИЛОЮ
22. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. ГЛОСАРІЙ
23. ТЕМА 5. МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ. Додатки
24. Додатки
25. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 1. Структура сучасної валютної системи: національна, міжнародна (регіональна), світова.
26. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 2. Основні елементи національної і світової валютних систем
27. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 3. Поняття валюти та її класифікація. Конвертованість валюти.
28. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 4. Валютний курс
29. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 5. Міжнародна валютна ліквідність (МВЛ)
30. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 6.Еволюція світової валютної системи
31. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 7. Валютний ринок і його структура
32. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 8. Валютне котирування і валюта котирування
33. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 9. Валютні операції на світовому валютному ринку.
34. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 10. Види валютних операцій , що здійснюються на світовому валютному ринку.
35. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 11. ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ.
36. ТЕМА 6. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. ГЛОСАРІЙ
37. ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС 1. Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
38. ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС 2. Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера)
39. ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС 3. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС
40. ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС 4. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС УКРАЇНИ
41. ТЕМА 7. МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ГЛОСАРІЙ
42. ТЕМА 8. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ Поняття та основні риси міжнародної економічної інтеграції та глобалізації.
43. ТЕМА 8. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
44. ТЕМА 8. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СУЧАСНУ СВІТОГОСПОДАРСЬКУ СИСТЕМУ
45. ТЕМА 8. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ У СУЧАСНУ СВІТОГОСПОДАРСЬКУ СИСТЕМУ. ГЛОСАРІЙ
46. ТЕМА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. 1. Сутність та основні ознаки процесу глобалізації сучасного світового господарства.
47. ТЕМА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. 2. Фінансова глобалізація.
48. ТЕМА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. 3. Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення
49. ТЕМА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК. 4. Міжнародне регулювання глобальних проблем.
50. ТЕМА 9. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК.ГЛОСАРІЙ

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate