Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Абу Абдаллах Джафар Рудакі Поезія Переклад Василя Мисика
Абу Абдаллах Джафар Рудакі Поезія Переклад Василя Мисика
© Рудакі
© В.Мисик (переклад з перської), 1990
Джерело: Захід і Схід: Переклади. К.:Дніпро,1990
Електронний текст: Бібліотека "Джерело" (ukrlib.com), 2004
Зміст"Прийшовши гостем у цей світ непевний..."
"Знову вітер од Мульяну повертає..."
"Нехай живе мій князь, владика славний мій!"
"Настало свято осені, султане..."
"Вино виявляє нам справжню чесноту..."
"Все йде гаразд, немає перебою..."
"Коли повіє з Бухари, із дорогого краю..."
"Твое лице - як день осяйний, день воскресіння правовірних..."
"Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха."
"Ти Бухару Багдадом сьогодні називай!"
"Хоч би на хвильку доторкнутись пахущих кучерів твоїх!"
"О, як розквітнула земля з твоєї вроди цвіту!"
"Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати?"
"Троянда, мирт листатий, що вітер колихає..."
"Відколи сонце сяє серед неба..."
"Усі великі вік свій віджили..."
"Вже грає Рудакі. Тож лий вина!"
"Хоч ясно навкруги і дні погожі..."
"Як стане підлий частувать, не доторкайсь їди..."
"Хоч єсть і в тебе гострий меч, але вбивать не смій!"
"Уста красуні винні, що цукор здешевів..."
"Розкішне поле нам здається звіром..."
"Є два слова, що усі їх знають..."
"Хто ні з ким не схожий, той на Бога схожий"
"Мені наш вік пораду дав, пораду дорогу..."
"О дівчино! Розлуки буревій..."
"Жартуй із милою, часу не гай..."
"Налий вина, в якому б ясність живого яхонту була..."
"Як довго не живи, а честь одна..."
"Заклечана, заквітчана, барвиста, запашна..."
* * *
Прийшовши гостем у цей світ непевний,
Назавжди серця не даруй нікому.
Однаково - повернешся у землю,
Хоч нині спиш на ліжку золотому.
Що з того, що юрба навколо тебе,
Як сам ти будеш у гробу тісному?
Там стануть хробаки тобі за друзів!
Відкрий же очі, глянь за вікна дому!
Хто зараз кучері твої розкішні
Прикрашує у пóриві палкому,
Коли тебе, пожовклого, побачить,
Одвернеться байдуже - та й по всьому.
* * *
Знову вітер од Мульяну повертає,
В душу думка про кохану повертає.
Під ногами в мене рінь свою Амý
У доріжку шовкоткану повертає.
Від коня мого запінений Джейгун
Течію свою захланну повертає.
Так радій же можновладцю, Бухара,
Що з дзвінками каравану повертає!
Він - як місяць, ти - як небо, Бухара!
Це твій місяць із туману повертає!
Він - як явір, ти - як сонячний майдан!
Це твій явір до майдану повертає!
* * *
Нехай живе мій князь, владика славний мій!
Він осередком став моїх думок і мрій.
Я за життя його весь час тремчу, бо рідко
Такі рождаються в околиці земній.
Чи був коли юнак такий на троні щедрий,
Одважний, наче лев, і мудрий, наче змій?
Ніхто не відає, як він княжить над нами,
А щодо щедрості - хто знайде міру їй?
Він сипле з рук і з уст безцінні перла, славу ж
Свою завдячує не пишності пустій.
У душі садить нам він парості любові,
Од світових принад дух одвернувши свій.
Як до Авести ми цей розум прирівняєм?
Де задля неї Зенд? В його душі живій.
Даремно трудяться сьогоднішні поети:
Тут слів не добере найкращий із вітій.
Він лан щедрот своїх зросив дощем сердечним -
I ти, хвалителю, зібрати плід зумій.
Такі-бо доблесті й Хосрова б захопили -
I взяв би приклад він з його високих дій.
Бо все життя його - повчальна книга: часто
Черпає вся земля собі поради в ній.
А хто одвернеться від мудрості живої -
Зречися радості, в тенетах смутку скній!
Хто долі шаховій наважиться позаздрить,
Життя в напастях він пробавить без надій.
Тому, хто подвигам його не радий, мовте:
«Змирися з долею, змагатися не смій!»
Даруй же, ангеле, утіху друзям шаха!
А ворогів його, о небо, не жалій!
В останньому рядку скажу, що в першім мовив;
Нехай живе мій князь, владика славний мій!
Книга: Абу Абдаллах Джафар Рудакі Поезія Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
На попередню
|
|
