Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Свині не здихають від старості. / Дмитро Арсенич

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова


Оповідка перша

«В одному селищі жив брахман Девашарман, жінка якого народила сина. Того ж самого дня й мангуста, яка жила в їхньому домі, привела на світ дитинча. Молода жінка почувала ніжність не тільки до свого немовляти, а й до всіх маленьких істот. Вона пестила й годувала грудним молоком і мангустеня, хоча, знаючи норов цих звірків, боялася, щоб воно, бува, не заподіяло з часом якогось лиха дитині. Кажуть:

Син завжди дорогий батькам, нехай він буде бузувір.

Підлотник, телепень, бабій, потвора, неук і пияк.

Торкнеться син - немов тобі хто мазь сандалову приклав.

Нема нічого, каже люд, приємнішого за сандал.

Не так бажає кожен з нас прихильності своїх батьків,

Добродіїв і божества, як вірності своїх синів.

От якось, поклавши сина спати, вона взяла глечик і сказала чоловікові: «Я піду до ставка по воду, а ти постережи сина від мангусти». Брахман не зважив на це і слідом за жінкою подався кудись збирати милостиню. Саме тоді, за велінням долі, з нори виповзла чорна змія. Мангуста, відчувши в ній свого одвічного ворога, вступила з плазуном у бій і роздерла його на шматки, врятувавши таким чином немовлятко, а потім, з вимазаним кров'ю писком, щоб показати, яке вона важливе діло вчинила, радісно вибігла назустріч хлопчиковій матері. Брахманка, глянувши на мангусту, подумала, що та зжерла її сина, і в розпачі шпурнула в неї глечик з водою, який несла на голові, і убила рятівницю. А коли жінка, плачучи, увійшла в дім і побачила, що її син спокійно спить, а поруч валяється розтерзана чорна змія, вона все зрозуміла і, караючись, стала гатити себе кулаками в груди й по голові. А брахманові, який повернувся з милостинею і застав дружину в журбі та печалі, довелось вислухати від неї таке: «Ой, який же ти бездушний, заради наживи покинув своє дитя напризволяще! Жадібність до добра не доведе! Правду кажуть:

Бажання щось придбати не гамуй,

Одначе і не будь захланним ти. [241]

Кого захланність клята заполонить,

Тому на голові тримати колесо».

Спитав брахман жінку: «Це ж як?», і вона розповіла.

Оповідка друга

«В якомусь селищі жило четверо брахманських синів, які з дитинства приятелювали. Через те, що їх душили злидні, вони одного разу повели таку розмову: «Будьте прокляті, злидні! Неспроста кажуть:

Вже краще жити десь у лісі,

Між хащ густих і непролазних,

Де повно тигрів і слонів,

І всякої ще звірини;

Де і джерельця не знайти,

Здрави стелити на ніч постіль,

Одежину носити з луб'я,

Ніж бідним жить серед рідні.

А також

Хоч як відмінно ти служив би,

Однак ненавидить володар,

Забудуть родичі й нащадки,

Ніхто на гідність не зважає,

Нещастя валяться на тебе.

Хай з роду знаного жона,

Вона не ніжить, не голубить,

До нас не ходять в гості друзі,

І доблесний злигодні терпить,

Якщо немає в нього статків.

Нехай він буде і вродливий,

Привітливий і красномовний,

На шастрах знається й на зброї,

А без багатства серед смертних

Йому повік не мати шани.

І почуття в нім не ущербні,

І розумом здоровий - теж. [242]

Людина, як людина, все ж

Чужий усім: нема багатства.

Скажіте, чи ж не дивина?

То ходімо ж кудись добувати багатство». Отак поміркувавши, покинули вони свої домівки, попрощалися з родичами, друзями й вирушили в дорогу. Справедливо мовиться:

Від істини відходячи, він кида

Рідню свою, а з нею - батька й матір,

Країну рідну,- йде на чужину.

У голові єдиний в нього клопіт:

Надіється знайти людей удатних.

От ішли вони, йшли і нарешті дістались до Аванті, а там, омившись у водах річки Сіпри, поклонились Маха-калі і, коли вже виходили з храму, зустрілися з йогіном на ім'я Бгайравананда, вклонились йому, як і годиться брахманам, і зайшли з ним до його хатини. Там він їх спитав: «Звідки, шановні, йдете? Куди прямуєте? І з якою метою?» Вони йому на те відповіли: «Мандруємо ми по світу, шукаючи талану, а йдемо туди, де знайдемо або багатство, або смерть. Такий наш задум. Як-то кажуть:

Речей жаданих, що даються важко,

Хто заповзятість має, не минає.

Такий, звичайно, тільки й норовить

З якогось скористатися випадку.

А також

Вода, бува, нам ллється просто з неба,

Бува, ми змушені копать криниці.

Отож над нами доля не всевладна,

Зате діла людські великі в світі.

Що б не задумала собі людина,

Доможеться свого, коли запрагне:

Від рук її залежить геть усе,

Хоча і долею це називають.

Але вважають промітні: перед наставниками страх -

Це - мов трави лякає лист,- до чого ж дивний мають хист! [243]

Ніяких радощів і щастя

Не буде без напруги м'язів,

Бо ж навіть сам Крушитель Мадгу

Руками Лакшмі обіймає,

Втомивши їх води збиванням.

Не досягнути вищих благ, як не докласти нам старань

І Сонце у труді дола тьма-тьмуща обважнілих хмар.

Тож повідай нам про один із таких способів добування грошей, як - проникнення в надра, приборкання чаклунки, подвижництво на кладовищі, торгівля м'ясом, магія та інші. Ти нам відкрий таємницю чар, а ми, сповнені наснаги, ладні будемо гори перевернути. Сказано ж:

Адже велике щось звершить лише великому дано.

Так може тільки Океан Вадави стримати коня».

Заради досягнення сидги Бгайравананда посвятив брахманів у таїну чар, дав їм чотири світильники і мовив: «Ідіть тепер до Гімалаїв, а як добудетесь туди, то шукайте скарб на тому місці, де в котрогось із вас випаде з рук світильник. Розкопайте там землю, витягніть скарб і чимдуж тікайте звідтіля». Послухалися йогіна та й вирушили в путь-дорогу. Незабаром, як було й сказано, в одного з них випав з рук світильник. Стали брахмани копати на тому місці і знайшли мідну руду. Той, в кого випав світильник, сказав: «То візьмімо, хто скільки хоче міді й ходімо звідси!» Інші відповіли: «Що ж, глупаку, ми з нею робитимем? Вона не врятує нас від нужди! Вставай, підемо далі». А він озвався: «Ідіть собі, шановні, а я вам не попутник». Ось перший брахман набрав міді й подався додому, а ті троє попрямували далі. Минуло скількись там часу, і ще в одного подорожанина випав з рук світильник. Подорожанин заходився копати і знайшов срібну руду. Тоді щасливець на радощах мовив: «Візьмімо срібла, скільки зможемо, і не треба далі йти». А двоє інших йому відповіли: «Ну, от і маємо! Перший мідь знайшов, другий срібло. Напевно, попереду на нас чекає золотий пісочок. А це срібло не поможе нам вибратися з нужди. Ми удвох підемо далі». Як надумались вони, так і зробили, а їхній приятель, набравши по своїй силі срібла, повернувся додому. В одного з тих двох невдовзі теж випав з рук світильник. Зрадівши, щасливець почав завзято розкопувати землю і, докопавшись до золотого піску, сказав товаришеві: «Візьмімо золота, скільки подужаємо. Навряд чи попадеться щось дорожче за нього!» А той відповів: «Нічого ти, дурню, не тямиш! Якщо ми спершу знайшли мідь, потім - срібло, тепер - золото, то нам іще трапляться й коштовні камінчики, які витягнуть нас із лютої скрути. Отож вставай, підемо далі. Яке пуття з цього золота? Його ж багато не донесеш, бо воно важке». Той мовив: «Іди собі, шановний! А я тут залишусь і тебе чекатиму». [244]

Отак вони домовились, і четвертий пішов далі, страждаючи від спекотливого сонця та спраги. Зрештою він збився зі щасливого шляху та, блукаючи навмання, побачив на узгір'ї закривавленого чоловіка, в якого на голові оберталося колесо. Брахман підбіг до нього й запитав: «Хто ти такий, шановний? Чому ти тут стоїш, і чому на твоїй голові крутиться колесо? А ще скажи мені, де тут можна води напитися?» І тільки-но він це сказав, як колесо з голови того чоловіка перескочило на голову брахмана. Він спитав: «Любий, що це?» Той відповів: «Так само колись оце колесо перескочило на мою голову». Брахман знову спитав: «Скажи, а коли я його спекаюсь? Воно завдає мені страшенного болю». Той мовив: «Коли якийсь чоловік, подібно до тебе, прийде сюди із світильником, що осяває шлях до талану, і запитає тебе про щось, тоді колесо перескочить йому на голову». Брахман поцікавився: «А скільки ж ти так простояв?» Той спитав: «А хто зараз царює на землі?» Брахман сказав: «Цар Ватса, який прославився грою на вїні», а закривавлений чоловік мовив: «Я вже й не знаю, скільки часу відтоді минуло, та коли правив на землі раджа Рама, я, пригнічений злиднями, взяв у руки світильник і прийшов сюди тією ж дорогою, що й ти, а як побачив чоловіка з колесом на голові, теж заходився його розпитувати. Отоді це й сталося». Брахман стривожено спитав: «Любий, а як же ти, стоячи тут, втамовував голод і спрагу?» Той відповів: «Давець багатства, боячись, аби не повикрадали його скарбів, посіяв страх навіть серед сидгів, і тому сюди ніхто не приходить. Якщо хтось тут і опиниться, то він не знатиме голоду і спраги, старості і смерті, а лише відчуватиме біль. Ти мене врятував од муки, тепер відпусти, і я піду собі додому»,- та й подався геть.

А той, що знайшов золото, схвильований тривалою відсутністю друга, пішов його розшукувати. Ось еиходить він з лісу й бачить - на камені стоїть геть закривавлений брахман, стогнучи від болю, а на голові в нього обертається колесо на гострій осі. Він наблизився і крізь сльози запитав: «Що це, друже?» А той відповів: «Примха долі!» Прибулий спитав: «Як це сталося? Скажи мені, з якої причини?» - і злощасний брахман розповів йому історію про колесо. Той вислухав усе і з докором мовив: «Я ж тебе не пускав, але ти мене не послухав! Що вдієш? Коли розуму нема, то ні вченість, ні родовитість не поможуть. Недарма кажуть: [245]

Здоровий глузд за вченість навіть кращий,

Адже він вищий за усі науки.

Кому бракує глузду, гине той,

Як друзі, які лева оживили».

Той, що тримав на голові колесо, запитав: «Як же це так?», і той, що знайшов золото, розповів.

Книга: Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова

ЗМІСТ

1. Панчатантра, або П'ять кошиків житейської мудрості Переклад Ігоря Серебрякова
2. ВТРАТА ДРУЖБИ Отож починається перша книга «Втрата...
3. Оповідка перша «А було це так. Неподалік од якогось міста...
4. Оповідка друга «Один шакал, з худющою від голоду шиєю,...
5. Оповідка третя «Є в цих краях місто, відоме під назвою...
6. Оповідка четверта «В одній, бог його знає якій, країні, є...
7. Оповідка п'ята «В одному містечку жили двоє друзів - ткач...
8. Оповідка шоста «Росло в одній країні крислате дерево...
9. Оповідка восьма «Жив у одному лісі лев на ім'я...
10. Оповідка дев'ята «В одного володаря була дуже гарна...
11. Оповідка одинадцята «В одній порослій густим лісом країні...
12. Оповідка дванадцята «В одній країні на березі Океану жила...
13. Оповідка п'ятнадцята «В одній лісистій країні жило...
14. Оповідка шістнадцята «Живе в одній країні, де...
15. Оповідка сімнадцята «Живе в якійсь країні, на високій...
16. Оповідка двадцята «Росте в одній лісистій країні велика...
17. Оповідка двадцять друга «В одного раджі була улюблена...
18. ПРИДБАННЯ ДРУЗІВ Відсіль починається «Придбання друзів»,...
19. Оповідка перша «Є в країні Дакшінатьї місто, що зветься...
20. Оповідка третя «Жив у якійсь лісистій країні пулінда. І...
21. Оповідка четверта «Жив в одному місці купець на ім'я...
22. Оповідка п'ята «В одному селищі жив ткач на ім'я...
23. Оповідка шоста «В одному селищі жив могутній бик на ім'я...
24. ПРО ВІЙНУ ВОРОН І СОВ Третя тантра - «Сказання про війну...
25. Оповідка перша «В якомусь лісі жив ватажок слонячого...
26. Оповідка друга «Жив я колись на одному дереві, а трохи...
27. Оповідка третя «В якомусь селищі жив брахман на ім'я...
28. Оповідка п'ята «В якомусь селі жив брахман на ім'я...
29. Оповідка восьма «Живе собі в одному селищі бідний брахман...
30. Оповідка десята «Росло на якійсь горі у далекій країні...
31. Оповідка дванадцята «Жила неподалік від гори Варуни, в...
32. ВТРАТА НАБУТОГО Починається четверта тантра, що зветься...
33. Оповідка перша «Кажуть, що жив у якійсь криниці жаб'ячий...
34. Оповідка друга «Кажуть, що в якійсь країні жив лев на ім'я...
35. Оповідка третя «В одному селищі жив гончар, який колись...
36. Оповідка п'ята «Жив у якомусь селищі пральник на ім'я...
37. Оповідка восьма «Є в одному селищі місце, де живуть...
38. Оповідка десята «В одному селищі жив багатий старий...
39. Оповідка дванадцята «В якомусь лісі на гіллястому дереві...
40. Оповідка чотирнадцята «Є цар на ім'я Нанда, чоловік Землі,...
41. Оповідка шістнадцята «Жив у якійсь лісистій місцевості...
42. НЕСПОДІВАНІ ДІЯННЯ Починається книга, найменована...
43. Оповідка перша «В одному селищі жив брахман Девашарман,...
44. Оповідка третя «Жили в якомусь селищі четверо брахманських...
45. Оповідка п'ята «В якомусь озері жили дві рибини. Одну з...
46. Оповідка сьома «В одному селищі жив ткач Мантхара. Якось,...
47. Оповідка восьма «В невеличкому місті жив дуже скупий...
48. Оповідка десята «В якомусь місті правив цар на ім'я...
49. Оповідка тринадцята «Жив на якомусь озері птах Бгаранда,...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate