Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Плутарх Александр і Цезар Переклад Й. Кобова
68. Коли розпечатали духівницю Цезаря, виявилося, що він заповідав кожному римлянину цінний подарунок. Бачачи, як його тіло, спотворене ударами, несуть через форум, натовп, не зберігаючи вже порядку і спокою, нагромадив навколо трупа лавки, дерев'яні решітки й столи, підпалив цю купу і таким чином спалив труп. Потім одні з палаючими смолоскипами в руках побігли до будинків вбивць, щоб підпалити їх, інші почали нишпорити по всьому місту в пошуках змовників, щоб спіймати їх і роздерти на місці. Проте нікого з них знайти їм не пощастило, бо кожен з них надійно сховався. Інша доля спіткала одного з друзів Цезаря, якогось Цінну. Розповідають, що він попередньої ночі мав предивний сон. Йому снилося, що Цезар запросив його на обід; а коли він відмовився, Цезар схопив його за руку й силоміць потягнув за собою. Дізнавшись, що на форумі спалюють тіло Цезаря, Цінна вийшов з дому й подався туди, щоб віддати йому шану, хоч був ще під враженням жахного сну і його лихоманило. Хтось із юрби побачив його і на запитання іншого, хто це, назвав ім'я Цінни. Той передав третьому і так далі, врешті-решт усі повірили, що це один з убивць Цезаря. Річ у тім, що серед змовників справді був якийсь Цінна. Переконана, що це і є той убивця, юрба кинулась на Цінну і в одну мить роздерла його у всіх на очах. Украй налякані цією подією, Брут, Кассій та інші змовники через декілька днів виїхали з Рима. Про дальшу їхню долю - їхні подвиги, поразки й загибель я пишу в життєписі Брута (123).
69. Цезар помер на п'ятдесят шостому році життя, переживши Помпея не більше, ніж на чотири роки (124). Цезарю не довелося скористатись могутністю і владою, до яких він прямував крізь незліченні небезпеки і яких досяг з величезним зусиллям. Йому дісталося тільки ім'я володаря і слава серед громадян разом з її невідступною супутницею - заздрістю. Але його великий геній - опікун, який не підводив його за життя, не покинувши й після смерті, став месником за вбивство. Він переслідував убивць, ганяючись за ними по землях і морях, аж поки ніхто з них не залишився в живих. Він подбав і про те, щоб кара не оминула тих, хто в будь-якій мірі ділом чи порадою сприяв злочину. З усіх див, з якими людина може зустрітися в житті, найдивовижніше випало на долю Кассія. Він-бо після поразки коло Філіпп (125) заподіяв собі смерть тим самим кинджалом, який встромив у Цезаря.
Із надприродних явищ найбільш примітними були появи великої комети, яка після смерті Цезаря яскраво сяяла сім ночей, а потім зникла, а також небувале послаблення сонячного світла. Бо протягом усього того року сонячний диск був блідий, сонце сходило тьмавим, а тепло, яке воно випромінювало, було слабе і мляве. Повітря стало важким і каламутним, бо сонячним променям не вистачало сили, щоб пробитись крізь нього і прояснити його. А плоди землі через холодне повітря залишалися недоспілими, не повністю розквітали й не сягали повного розвитку.
Найочевиднішим доказом того, що боги не схвалили вбивство Цезаря, була поява привида Цезаря Марку Бруту. А було це так. Брутове військо мало переправитися з Абідоса (126) на другий материк. Уночі Брут, як завше, відпочивав у своєму наметі. Але він не спав, а роздумував про те, що може статися. Кажуть, що цей чоловік спав найменше з усіх полководців, бо мав від природи здатність довго обходитися без сну. Отож, коли він відпочивав у наметі, йому причувся якийсь шелест біля дверей. При світлі світильника, який уже гаснув, він побачив страшний привид людини надприродного зросту і грізної своїм виглядом. Спочатку Брут злякався. Та коли побачив, що привид не рухається з місця і не озивається, а тільки мовчки стоїть біля його ліжка, запитав: «Хто ти такий?» Привид відповів: «Я - твій злий дух, Бруте. Ти побачиш мене коло Філіпп». На це Брут відважно сказав: «Побачу», і привид в один мент зник. Через деякий час Брут вишикував свої війська під Філіппами проти Антонія й молодого Цезаря. У першому бою він навіть здобув перемогу на своєму фланзі, розгромивши противника, і під час переслідування спустошив табір Цезаря. Коли ж він мав стати до другого бою, вночі йому знову з'явився цей привид, не зронивши й слова, але Брут зрозумів, що доля його вирішена. Він кинувся у вир небезпеки, але не поліг на полі бою; коли його війська були розгромлені, він піднявся на якесь підвище
Книга: Плутарх Александр і Цезар Переклад Й. Кобова
ЗМІСТ
На попередню
|
|
