Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Ті, хто не визнає диктату США, і ті, хто є загрозою миру в усьому світі, – одні й ті самі особи. / Віктор Радіонов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Луцій Анней Сенека Моральні листи до Луцілія Переклад А.Содомори


ЛИСТ LXXXVII

Сенека вітає свого Луцілія!

Я побачив уламки свого судна ще перед тим, аніж ступив на нього. Не описуватиму тут, як це сталося, щоб ти й цього не зарахував до стоїчних парадоксів. А що жоден із них не є ні хибний, ані такий дивний, як то видається на перший погляд, я доведу тобі, якщо захочеш, та й навіть тоді, якщо не захочеш. В усякому разі, завдяки тій подорожі я побачив, як ми пообростали всілякою зайвиною і як легко з власної волі ми могли б обійтись без багатьох речей, відсутності яких навіть не помічаємо, коли позбулися їх з необхідності.

Так ось із кількома рабами (більше й не вміститься на возі), без жодних речей, окрім тих, що на нас, ми з Максімом(1) проводимо вже другий день у найвищому блаженстві. Сінник на землі, я - на сіннику. Із двох плащів один править мені простиралом, другий - ковдрою. Сніданок такий, що його вже не зробиш скромнішим, бо й готовий за якусь там годинку; не обходиться без сушених фіг та без воскових табличок(2). Фіги, якщо є хліб, я вживаю замість присмаки, якщо нема - замість хліба. Кожен будень вони роблять мені новим роком, я ж роблю його сприятливим і щасливим своїми добрими помислами й піднесеністю духу, а він лише тоді сягає найвищого злету, коли, відкинувши все чуже, знаходить спокій завдяки тому, що нічого не боїться, а багатство - завдяки тому, що нічого не жадає. Віз, яким їду,- звичайний, селянський. Мули спроквола шкандибають, і лише тим шкандибанням засвідчують, що ще живі. Погонич ступає босоніж, але не через спеку. Роблю над собою зусилля, аби повірити, що я охоче б видавав себе за власника того воза - все ще (яке безглуздя!) соромлюсь того, що правильне. Тільки-но зустрінеться нам якийсь багатший, з супроводом, повіз - тут же червонію. Ось тобі й доказ: те, що вітаю, що схвалюю, ще не має в моїй душі сталого, несхитного осідку. Хто паленіє від сорому, їдучи у простому возі, той хизуватиметься пишною колісницею. Мої успіхи, як бачиш, незначні: ще й досі соромлюся прилюдно вдовольнятись малим. Усе ще непокоюся думкою переїжджих. А треба ж на повний голос висловитися всупереч погляду, що його дотримується весь людський рід: «Божеволієте, хибите, захоплюєтеся зайвим і нікого не оцінюєте згідно його вартості! Коли ж ідеться про майно, то тут ви найдоскіпливіші рахівники - все обміркуєте зокрема: кому позичити гроші, кому зробити послугу (бо й це записуєте до видатків); у того - розважаєте - великі посілості, але й борги не менші; гарний у нього дім, але вибуду-ваний чужим коштом; ніхто так скоро не придбає добірної челяді, але ж при тому не сплачує боргів, а якщо і поквитається з вірителями, то сам залишиться без шеляга. Чому ж то в усіх інших вправах ви не доскіпуєтесь, не вивідуєте, чого варта людина сама по собі?» Ти вважаєш когось багачем через те, що навіть у дорогу бере з собою золотий посуд, через те, що має орні землі в усіх провінціях, через те, що в товстелезну книжку вписує своїх боржників, через те, що підміської землі у нього так багато, що йому заздрили б і тоді, якби мав її стільки навіть у пустельній Апулії. Ти все тут перерахував, а він таки вбогий. Чому? Та тому, що багато винен.- «Дуже багато?» - Все, чим володіє, те й винен. Хіба що, на твою думку, є різниця, чи він заборгував у якоїсь людини чи у фортуни. Яке ж то має значення, що мули у нього вгодовані й однієї масті? Що весь його повіз у пишній різьбі? Що «крилоногі» рисаки

Під дорогими попонами, пурпуром шитими щедро,

В щирому золоті, дзвонячи золотом пишних підвісок,

Золотосяйні вудила гризуть...(3)

Від того кращим не стане ні господар, ані його мул. Марк Катон Цензор , що так само, як і Сціпіон, народжений був для добра республіки (з тією лиш різницею, що перший провадив війну з поганими звичаями, а другий - з ворогами) їздив на звичайній коняці, маючи перед собою торбу з потрібними речами. От якби-то нині йому зустрівся хтось із тих набундючених непосид, що женуть поперед себе гінців, нумідійців та хмару куряви! Такий, звісно, своїм убранням, своїм супроводом видався б куди більшим достойником, ніж Катон; але серед усього того блиску наш розкішник ніяк не може вирішити, чи найнятись йому до меча, чи до ножа. Якою ж то окрасою для того віку було те, що вславлений тріумфом вождь, колишній цензор, та ще й не хто інший - сам Катон був задоволений звичайнісіньким конем, та й то не цілим: ділив його з саквами, що звисали по обидві сторони. Хіба ж ти не віддав би перевагу лиш одному тому коневі, якому сам Катон стер спину, над усіма тими плеканими скакунами та чистокровними астурійськими рисаками?

Але розмова з цього приводу, бачу, справді безконечна, хіба сам їй покладу межу. Тож, аби не розводитись, закінчую говорити про все те, що він, передбачаючи майбутнє, назвав саме таким, яким воно і є нині,- «завадою». А тепер хочу навести тобі декілька висновків, що їх дійшли прихильники нашої філософії стосовно доброчесності, яку вважаємо достатньою для блаженного життя. «Все, що є добро, те робить людей добрими; так і в музичному мистецтві: що в ньому є добром, те й робить людину музикантом. Випадкове не робить нас добрими, а тому воно не є добром».- Перипатетики, виступаючи проти цього твердження, кажуть, що перший наш засновок неправильний. «Все те,- міркують вони,- що є добром, ще не робить нас добрими. У музиці можуть бути добрими і флейта, й кітара, і будь-який інший пристрій для гри, але жодна з тих речей не робить людини музикантом». Відповімо так: «Ви не розумієте, в якому значенні говоримо про те, що є добром у музичному мистецтві; маємо на увазі не те, що в руках музиканта, що йому служить, а те, що з нього робить музиканта. Ти ж зупиняєшся на знарядді мистецтва, а не на самому мистецтві. Якщо самому музичному мистецтву притаманне якесь добро, то воно неодмінно зробить людину музикантом». Але спробую роз'яснити краще. Щодо притаманного музичному мистецтву добра, то про нього можна говорити двояко: одне сприяє роботі музиканта, друге - самому мистецтву. Робота музиканта пов'язана з флейтами, органами, кітарами; саме ж мистецтво не пов'язане з тими речами. Адже митцем-музикантом можна бути і без них, хоча тоді, певна річ, годі тим мистецтвом скористатися. Не так воно є, коли йдеться про людину взагалі; тут тієї двоякості немає: одне й те ж саме є благом і для неї, і для її життя.

«Що може випасти на долю найнікчемнішої, найганебнішої людини, те не може бути благом. Багатства випадають на долю і звідника, й того, хто вчить гладіаторів орудувати мечем. Отже, багатства - це не благо». - «Ваш висновок,- заперечують,- неправильний. Адже і в граматиці, і в мистецтві лікування або керування судном якісь блага, як знаємо, припадають на пай навіть найнепримітнішим людям».- Але ж ті мистецтва не покликані плекати велич духу, вони не прагнуть злету, не гребують випадковим. Лише доброчесність підносить людину над усім, чим так дорожать смертні; лише вона, доброчесність, і надто не прагне того, що називають благом, і надто не боїться того, що йменують злом. Хелідон, один із улюблених розпусників Клеопатри, був власником казкового майна. А нещодавно Натал, людина не тільки з лукавим, а й брудним язиком (жінки очищувались його вустами) і сам був спадкоємцем багатьох, і багатьом залишив свій спадок. То якої ти думки? Чи гроші забруднили його, чи то, навпаки, вони взялись брудом од нього? Потрапляють же ті гроші в руки якоїсь людини, як денарій - у відхідок. Доброчесність, кажу, стоїть над тією марнотою. Ціна їй - власна її вартість. Вона не вважатиме благом те, що може будь-кому перепасти. А от щодо мистецтва лікування чи керування судном, то вони не забороняють ні собі, ні своїм прихильникам захоплюватися такими речами. Хто не є доброчесною людиною, той все ж може бути лікарем, може бути граматиком, далебі, не гіршим, аніж кухарем. Кому вдалося здобути не просто абияку річ, того й не назвеш абиякою людиною: хто чим володіє, таким неодмінно й сам він є. Скарбничка коштує стільки, скільки в собі вміщає; радше так: вона - безкоштовний додаток до того, що вміщає. Хто повному гаманцеві ставив би вищу ціну, ніж та, що дорівнює кількості складених у ньому грошей? Так само з заможними власниками: вони додатки, добавки до своїх маєтностей. Що ж усе-таки робить мудреця великим? Велич духу. Тож не відхилимось од правди, повторивши: «Що може випасти на долю найнікчемнішої людини, те не може бути благом». Так само ніколи не назву благом нечутливості до болю: нею наділені цикада, блоха. Не вважатиму благом також спокою та відсутності турбот: хіба є спокійніший від хробака? Запитаєш мене, що робить людину мудрою? Те саме, що бога - богом. Мусиш визнати за мудрецем щось божественне, небесне, величаве. Благо не будь-кому йде до рук, не будь-кому дозволить бути своїм власником. Глянь,

Що та чи інша місцевість дає, чого дати не може:

Тут - рясніший посів, а там - виногрона п'янкіші;

Тут - соковиті плоди, там луг самосійний втішає

Зеленню; Тмол - чи не знаєш того? -- пахучим шафраном

Славний; слоновою кісткою - Індія; ніжні сабеї -

Ладаном; крицею - голий халіб...(5)

Все це поділено між різними краями, аби смертні неминуче вступали в торгові зносини, аби мали взаємну потребу у чомусь. Так і найвище благо має свою оселю; воно ж народжується не там, де слонова кістка, не там, де залізо. Ти цікавишся, де його властиве місце? В душі! Але й вона, поки не стане чистою, непорочною, поти й не прийме божества!

«Благо не народжується із зла. Багатства ж народжуються із захланності. Отже, багатства не можуть бути благом». Нам закидають, що це неправда, начебто благо не народжується із зла, адже і святотатство, й крадіжки не раз стають джерелом збагачення. Мовляв, святотатство й крадіжки, хоч і є злом, але тільки через те, що з них виникає більше зла, ніж добра: приносять користь, але вона пов'язана із страхом, тривогою, стражданнями - як душевними, так і тілесними. Хто так міркує, той мусить визнати, що святотатство, оскільки веде з собою багато зла, є злом, але водночас, хай і частково,- добром, адже й добро якесь від нього буває. Та чи може бути щось потворнішого, ніж такий висновок? А втім, ми переконалися, що святотатство, крадіжки, перелюб нині вважаються благом. Не один же, вкравши, навіть не почервоніє, а перелюбом ще й похваляється! За дрібне святотатство карають, а за велике вшановують тріумфом. Зваж і на те, що святотатство, якщо воно принаймні почасти є добром, благом, то його доведеться визнати не тільки почесним, а й правильним вчинком, бо так ми, власне, чинимо. Але ж ніхто із смертних навіть подібної думки не допустить! Отже, благо не може народитись із зла. Бо коли б і справді, як ви кажете, святотатство було злом лише через те, що веде з собою чимало зла, то досить було б увільнити святотатця від кари, запевнити йому безпеку - і вже він став би повним благодійником. Але ж найбільша покара за злочини - в них самих. Помиляєшся, кажу, якщо пов'язуєш ту кару з катуванням, із в'язницею: злочини караються негайно, тільки-но здійснені, й навіть коли здійснюються. Благо, отже, не народжується від зла, як фіга - від оливи. Плоди не можуть бути іншими, ніж насіння. Благо не може виродитися. Як із ганебного не народжується чесне, так само із зла не виникає благо. Бо чеснота і благо - одне й те ж саме.

Дехто з наших відповідає тут у такий спосіб: «Припустимо, що гроші, звідкіля б не були взяті,- благо. Навіть коли б ти роздобув їх шляхом святотатства, самі вони до святотатства непричетні. Розумій це так: в однім і тім же горщику - і золото, й змія; якщо виймеш із горщика золото, то, хоч у ньому змія, все ж я не скажу, що горщик дає золото саме тому, що в ньому змія, але скажу, що дає золото попри те, що в ньому змія. Так само й святотатство приносить користь не тому, що святотатство - ганебна й злочинна річ, а тому, що воно містить у собі й користь. Як у тому горщику злом є змія, а не золото, що сусідить із змією, так і в святотатстві злом є сам злочин, а не зиск».- Я з тим не згідний через те, що в одному й другому випадку йдеться про цілком різні речі. В першому випадку я можу взяти золото без змії, у другому ж випадку зиску без святотатства ніяк не зможу домогтися: цей зиск не побіч святотатства - він змішаний з ним.

«Чого не можемо здобути, не наражаючись на різні біди, того не можемо назвати благом. Бажаючи домогтись багатства, наражаємось на безліч бід. Отже, багатство не можна назвати благом».- Нам закидають: «Ваше міркування містить у собі дві різні думки. Перша: прагнучи домогтись багатств, потрапляємо у безліч бід. Але ж не менше бід чигає на нас і тоді, коли прагнемо осягти доброчесності. Так, пускаючись у море, аби поповнити свої знання, дехто тоне разом з кораблем під час бурі, дехто опиняється в неволі. Друга думка така: через що потрапляємо в біду, те не може бути благом. Із цього засновку не конче мусимо висновувати, що в біду потрапляємо лише через багатство або насолоди. А якщо саме через багатство потрапляємо в незчисленні біди, то воно не тільки не може бути благом - мусить бути злом; ви ж говорите лише, що воно - не благо. До того ж погоджуєтесь, що багатство не позбавлене й певної користі, тобто зараховуєте його до вигод, але, виходячи з вашого ж міркування, воно ніяк не може бути вигідним, оскільки спричиняє нам так багато прикрощів». На це дехто дає таку відповідь: «Помиляєтесь, приписуючи багатствам якісь прикрощі; самі вони нікого не кривдять: кожному завдає шкоди або його власна глупота, або чужа злоба. Так і сам меч нікого не вбиває: він є лише знаряддям у руці того, хто вбиває. Якщо хтось нашкодив тобі через твоє багатство, то це не значить, що то воно тобі нашкодило». Краще, на мій погляд, висловився з цього приводу Посідоній. Він каже, що багатства стають причиною біди не тому, що самі щось чинять, а тому, що спонукають до вчинку. Одна річ - дійова причина, яка неодмінно тут же шкодить, інша річ - причина попередня. От, власне, багатства й містять у собі попередню причину. Вони набивають душу пихою, вселяють у неї гординю, накликають заздрість і настільки затуманюють розум, що розголос про наші достатки, хоч і небезпечний, солодко милує нам слух. Щодо блага, то йому мусить бути чужою будь-яка провина; воно чисте, а тому й не псує, не каламутить душі. Воно її окрилює, від нього вона шириться, але не сповнюється пихою. Що благо, те дає нам упевненість, а багатство - зухвалість. Що благо, те дає нам велич духу, а багатство - зарозумілість. Зарозумілість же - не що інше, як омана, подоба величі.- «Виходить, багатство - не тільки не благо, але й зло».- Було б ним, якби саме завдавало шкоди, якби, повторюю, містило в собі дійову причину; йому ж притаманна лише попередня причина, яка, щоправда, не тільки спонукає, але й приваблює людські душі. Та й не диво: багатство - це видимість блага, і то настільки правдоподібна, що більшість людей приймає її за справжнє благо. Так само й чеснота має попередню причину, що викликає заздрість, адже багатьом заздрять за їхню мудрість, багатьом - за їхню справедливість. Але та причина не походить від самої чесноти й позбавлена правдоподібності. Чеснота, навпаки, вири-совує перед людськими душами правдоподібніший образ, що схиляє їх до її ціанування, до захоплення нею.

Посідоній твердить, що висновок повинен бути такий: «Що не дає душі ні величі, ні віри в себе, ані спокою, те не може бути благом. Багатство, добре здоров'я й інші подібні речі нічим таким нас не забезпечують. Значить, не можуть бути благами». Це ж саме він висновує ще гостріше: «Що не дає душі ні величі, ні віри в себе, ані спокою, а, навпаки, породжує зухвалість, пиху, нахабність, є злом. До того, власне, схиляє нас те, чим обдаровує випадок. Отже, випадкове не може бути благом».- «Тим самим,- зауважують,- воно не може бути й вигодою».- Але ж вигода і благо - далеко не одне й те ж саме. Вигода - це те, з чого маємо більше користі, ніж прикрості. Благо ж мусить бути криштально чистим і під кожним оглядом нешкідливим. Благом є не те, що більше допомагає, ніж шкодить, а те, що виключно допомагає. Окрім того, вигоди можуть стосуватися і тварин, і недосконалих або просто дурних людей. Вигоди можуть бути перемішані й з чимось шкідливим, та все ж їх називаємо вигодами, беручи до уваги лише те, що в них переважає. Благо ж випадає на долю одного тільки мудреця, і воно мусить бути бездоганним.

Ну, а тепер кріпися! Лише один тобі залишився вузол, зате вузол Геркулесів. «Скільки не нагромаджуй зла, блага з цього не вийде. Нагромадь нестатки - вийде багатство. Отже, багатство - не благо».- Наші такого висновку не визнають: його придумали, його й розв'язують перипатетики. Антіпатр(6), за словами Посідонія, так спростував той пережований всіма школами діалектиків софізм: «Кажучи «нестатки», мають на увазі тут не володіння чимось, а нестачу, відсутність чогось, або, як-то мовилось у давнину, позбавлення, що греки називають каіа зіегезіп, тобто йдеться не про те, що маємо, а про те, чого не маємо. Отож, хоч би скільки було порожнечі, нею і наперстка не наповниш. Багатства постають із багатьох маєтностей, а не, так би мовити, з немаєтностей. Вбогість розумієш не так, як належить її розуміти: вона полягає не в тому, що мало маєш, а в тому, що багато дечого не маєш. Так і сама назва: вона не від того, що хтось має, а від того, чого комусь бракує». Мені б легше було тут виразити те, що хочу, коли б латинським словом можна було передати значення грецького апурагхіа, бо саме в такому розумінні Антіпатр говорить про вбогість. Щодо мене, то я не бачу, чим іншим може бути вбогість, як не посіданням мізерного майна.

Колись, як матиму доволі вільного часу, то поміркую над тим, у чому полягає багатство, а в чому - вбогість. Але тоді розгляну також, чи не краще було б пом'якшити вбогість, а багатству збити пиху, ніж вести суперечку щодо слів, начебто щодо самих речей вже все вирішено. Уявімо собі, що нас покликали на народне зібрання, де розглядається закон про скасування багатств. Чи станемо там дораджувати чи відраджувати юрбу, послуговуючись подібними висновками? Чи доможемось ними того, щоб римський народ знову звернувся до вбогості й хвалив її як основу, як джерело своєї могутності? Чи переконаємо його, щоб сахався натомість багатств? Аби згадав, що ті багатства він знайшов у переможених, звідки й увірвалися в найдоброчесніше, найпоміркованіше місто марнославство, підкупи, заколоти? Аби замислився, що ми з надмірною розкішшю хизуємося взятою у різних племен здобиччю і що відібране одним народом у всіх інших ще легше може бути відібране всіма іншими - в одного?.. Отож, краще тут діяти переконанням, краще подолати пристрасті, ніж їх описувати. Якщо можемо, то говорімо сміливіше, якщо ні - то відвертіше.

Бувай здоров!

Книга: Луцій Анней Сенека Моральні листи до Луцілія Переклад А.Содомори

ЗМІСТ

1. Луцій Анней Сенека Моральні листи до Луцілія Переклад А.Содомори
2. ЛИСТ II Сенека вітає свого Луцілія! З листів, що їх пишеш...
3. ЛИСТ IV Сенека вітає свого Луцілія! Наполегливо продовжуй...
4. ЛИСТ VI Сенека вітає свого Луцілія! Я розумію, Луцілію,...
5. ЛИСТ VIII Сенека вітає свого Луцілія! «Ти велиш мені,- так...
6. ЛИСТ Х Сенека вітає свого Луцілія! Так-так. Я не...
7. ЛИСТ XII Сенека вітає свого Луцілія! Всюди, куди не...
8. ЛИСТ XIII Сенека вітає свого Луцілія! Знаю, тобі не...
9. ЛИСТ XIV Сенека вітає свого Луцілія! Погоджуюся: вже від...
10. ЛИСТ XV Сенека вітає свого Луцілія! Був у наших предків,...
11. ЛИСТ XVI Сенека вітає свого Луцілія! Знаю, Луцілію, ти не...
12. ЛИСТ XVIII Сенека вітає свого Луцілія! Ось і грудень,...
13. ЛИСТ XIX Сенека вітає свого Луцілія! Аж підстрибну, бува,...
14. ЛИСТ XX Сенека вітає свого Луцілія! Якщо ти здоровий і...
15. ЛИСТ ХХІ Сенека вітає свого Луцілія! То ти гадаєш, що...
16. ЛИСТ ХХІІ Сенека вітає свого Луцілія! Ти, врешті,...
17. ЛИСТ ХХІІІ Сенека вітає свого Луцілія! Сподіваєшся,...
18. ЛИСТ XXV Сенека вітає свого Луцілія! Що стосується двох...
19. ЛИСТ XXVII Сенека вітає свого Луцілія! «Ти от даєш...
20. ЛИСТ XXIX Сенека вітає свого Луцілія! Запитуєш про нашого...
21. ЛИСТ XXX Сенека вітає свого Луцілія! Бачив я Ауфідія...
22. ЛИСТ XXXI Сенека вітає свого Луцілія! Пізнаю мого...
23. ЛИСТ XXXII Сенека вітає свого Луцілія! Все вивідую про...
24. ЛИСТ XXXIV Сенека вітає свого Луцілія! Здається мені, що...
25. ЛИСТ XXXVII Сенека вітає свого Луцілія! Найбільша з твого...
26. ЛИСТ ХL Сенека вітає свого Луцілія! Я вдячний тобі за те,...
27. ЛИСТ XLI Сенека вітає свого Луцілія! Добре Й рятівне для...
28. ЛИСТ XLIII Сенека вітає свого Луцілія! Ти запитуєш,...
29. ЛИСТ ХLVI Сенека вітає свого Луцілія! Обіцяну твою книжку...
30. ЛИСТ XLVIII Сенека вітає свого Луцілія! На твого листа,...
31. ЛИСТ XLIX Сенека вітає свого Луцілія! Хіба що байдужа й...
32. ЛИСТ L Сенека вітає свого Луцілія! Твого листа я отримав...
33. ЛИСТ LII Сенека вітає свого Луцілія! Що ж то за така...
34. ЛИСТ LIII Сенека вітає свого Луцілія! На що тільки не...
35. ЛИСТ LIV Сенека вітає свого Луцілія! Довгу відпустку дало...
36. ЛИСТ LVI Сенека вітає свого Луцілія! Хай я пропаду, якщо...
37. ЛИСТ LVII Сенека вітає свого Луцілія! Змушений...
38. ЛИСТ LIX Сенека вітає свого Луцілія! Велику насолоду я...
39. ЛИСТ LX Сенека вітає свого Луцілія! Нарікаю, обурююсь,...
40. ЛИСТ LХІV Сенека вітає свого Луцілія! Вчора ти був з нами....
41. ЛИСТ LХVІ Сенека вітає свого Луцілія! Після багатьох років...
42. ЛИСТ LХVІІ Сенека вітає свого Луцілія! Аби й собі почати...
43. ЛИСТ LXVIII Сенека вітає свого Луцілія! Приєднуюсь до...
44. ЛИСТ LХІХ Сенека вітає свого Луцілія! Я б не хотів, аби...
45. ЛИСТ LХХІ Сенека вітає свого Луцілія! Часто радишся зі...
46. ЛИСТ LХХII Сенека вітає свого Луцілія! Те, про що...
47. ЛИСТ LXXIII Сенека вітає свого Луцілія! На мою думку, дуже...
48. ЛИСТ LХХІV Сенека вітає свого Луцілія! Твій лист і втішив...
49. ЛИСТ LХХV Сенека вітає свого Луцілія! Нарікаєш, що...
50. ЛИСТ LXXVI Сенека вітає свого Луцілія! Ти грозиш...
51. ЛИСТ LXXVII Сенека вітає свого Луцілія! Сьогодні неждано...
52. ЛИСТ LХХVIII Сенека вітає свого Луцілія! Те, що страждаєш...
53. ЛИСТ LХХІХ Сенека вітає свого Луцілія! Чекаю від тебе...
54. ЛИСТ LXXX Сенека вітає свого Луцілія! Нині у мене...
55. ЛИСТ LXXXI Сенека вітає свого Луцілія! Нарікаєш, що...
56. ЛИСТ LХХХІІ Сенека вітає свого Луцілія! Я вже перестав...
57. ЛИСТ LXXXIII Сенека вітає свого Луцілія! Жадаєш, аби я...
58. ЛИСТ LXXXIV Сенека вітає свого Луцілія! Ті мандрівки, що...
59. ЛИСТ LХХХV Сенека вітає свого Луцілія! Досі я тебе щадив:...
60. ЛИСТ LXXXVI Сенека вітає свого Луцілія! Пишу тобі,...
61. ЛИСТ LXXXVII Сенека вітає свого Луцілія! Я побачив уламки...
62. ЛИСТ LXXXVIII Сенека вітає свого Луцілія! Ти хочеш знати,...
63. ЛИСТ LХХХІХ Сенека вітає свого Луцілія! Жадаєш від мене...
64. ЛИСТ XC Сенека вітає свого Луцілія! Хто, мій Луцілію, міг...
65. ЛИСТ ХСІ Сенека вітає свого Луцілія! Наш Лібераліс нині...
66. ЛИСТ XCII Сенека вітає свого Луцілія! Гадаю, дійдемо...
67. ЛИСТ ХСІІІ Сенека вітає свого Луцілія! У листі, де ти...
68. ЛИСТ ХСІV Сенека вітає свого Луцілія! Декотрі беруть до...
69. ЛИСТ ХСV Сенека вітає свого Луцілія! Жадаєш, щоб я виклав...
70. ЛИСТ XCVI Сенека вітає свого Луцілія! І все ж ти чимось...
71. ЛИСТ ХСVIII Сенека вітає свого Луцілія! Ніколи не вір, що...
72. ЛИСТ XCIX Сенека вітає свого Луцілія! Надсилаю тобі...
73. ЛИСТ С Сенека вітає свого Луцілія! Пишеш, що з великим...
74. ЛИСТ СІ Сенека вітає свого Луцілія! Кожен день, кожна...
75. ЛИСТ СІІ Сенека вітає свого Луцілія! Як робить нам...
76. ЛИСТ СІІІ Сенека вітає свого Луцілія! Чому так непокоїшся...
77. ЛИСТ СV Сенека вітає свого Луцілія! Я скажу тобі, на що...
78. ЛИСТ CVII Сенека вітає свого Луцілія! То де ж твоя...
79. ЛИСТ CIX Сенека вітає свого Луцілія! Хочеш знати, чи...
80. ЛИСТ CX Сенека вітає свого Луцілія! А це вітання засилаю...
81. ЛИСТ СХІ Сенека вітає свого Луцілія! Ти питав мене, як...
82. ЛИСТ СХІV Сенека вітає свого Луцілія! Ти питаєш мене,...
83. ЛИСТ СХV Сенека вітає свого Луцілія! Не хочу, мій...
84. ЛИСТ СХVІ Сенека вітає свого Луцілія! Не раз поставало...
85. ЛИСТ СХVIII Сенека вітає свого Луцілія! Вимагаєш, аби я...
86. ЛИСТ СХІХ Сенека вітає свого Луцілія! Хоч би скільки...
87. ЛИСТ CXX Сенека вітає свого Луцілія! Твій лист,...
88. ЛИСТ CXXI Сенека вітає свого Луцілія! Я бачу, ти заведеш...
89. ЛИСТ CXXII Сенека вітає свого Луцілія! От уже й день дещо...
90. ЛИСТ CXXIII Сенека вітає свого Люцілія! Втомлений...
91. ЛИСТ СХХІV Сенека вітає свого Луцілія! Можу чимало тобі...
92. ПРИМІТКИ Даний переклад - це перша повна українська...
93. ПОКАЖЧИК ІМЕН Август (Гай Юлій Цезар Октавіан) - LXXXIII,...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate