Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Це не біда, коли влада йде у відставку; біда, коли у відставку йде народ. / Микола Михальченко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Пісня про Роланда [уривки] Переклад Василя Щурата


Пісня про Роланда (із скороченнями)

Пісня про Роланда - одна з французьких середньовічних героїчних поем, які називались у Франції піснями про подвиги (Chansons de geste). В ній оповідається про події, що справді відбувалися в кінці VIII ст. (778 року), коли французький король, "римський імператор" Карл Великий повертався з Іспанії, з походу проти арабів (араби тоді володіли Іспанією) і коли ар'єргард його війська в Ронсевальському межигір'ї Піренеїв був знищений гірським племенем басків. Разом з багатьма іншими французами, передають літописи, загинув і граф Роланд (Хруодланд). Пісня про ці події склалася значно пізніше самих подій (найдавніший запис її належить до кінця XI ст.) і переказує їх зовсім вільно: в центрі оповідання стоїть Роланд, якого зроблено племінником Карла, ідеальним лицарем, втіленням васальної вірності сюзеренові - Карлу. Роландові протиставлено другого васала Карла - зрадника Ганелона; басків-християн замінено сарацинами (арабами), яких автор вважає язичниками, поклонниками неіснуючого бога Махмета (Магомета). В плані поеми досить ясно визначаються три частини: 1. Зрада Ганелона: а) нарада сарацинського короля Марсілія в Сарагосі; б) нарада Карла в Кордові; в) посольство Ганелона та його зрада; г) безвихідне становище ар'єргарда на чолі з Роландом. 2. Смерть Роланда. 3. Помста за Роланда. Спочатку поему було призначено для усного виконання: вона розповідалася, як російські би-ліни, під акомпанемент музичного інструменту. Повний текст поеми складається з 290 строф (або тирад), написаних десятискладовими рядками; закінчення рядків об'єднані співзвуччями останнього наголошеного голосного звука (асонансом,або неповною римою); в кожній строфі пересічно від 12 до 35 рядків.

Король наш Карл, великий імператор, [165]

Сім довгих літ в Іспанії провів.

Гористий край здобув він аж до моря,-

Нема вже замка, щоб йому не здався,

В руїнах всі міста і їхні мури,

Крім Сарагоси на верху гори.

Король Марсілій править там невірний,

Мухмеду служить, Аполліна молить,-

Та не минуть йому за те біди.

Король Марсілій був у Сарагосі.

Пішов він в сад, у тінь дерев плодових,

Приліг на біломармуровий камінь.

Круг нього більш як двадцять тисяч маврів.

Він мовив герцогам і графам так:

"Послухайте, панове, сталось лихо-

Карл, Франції прекрасної король,

Прийшов сюди, щоб всіх нас уярмить.

А тут ні військ, щоб мірятися з ним,

Ні сил таких, щоби його здолати.

Пораду дайте, наймудріші з маврів,

Як рятуватись від ганьби і смерті".

На це хоч би один промовив слово;

Озвавсь лиш Бланкандрін, барон Вальфонди.

III

Вважався Бланкандрін одним з мудріших,

Відважним був і рицарем чудовим,

Готовим королю допомогти.

Він так Марсілію сказав: "Не бійтесь,

Упевніть Карла, гордого чванька,

У вірній службі і приязні щирій:

Пошліть в дарунок львів, ведмедів, псів,

Сімсот верблюдів, соколів сот десять,

Чотири сотні мулів з сріблом-злотом,-

Всього добра на п'ятдесят возів,

Щоб воїнам він міг ним заплатити.

Вже годі в цій землі йому сидіти,

Нехай, скажіть, до Ахена верта,

А ви, мов, пройдете слідом за ним

Якраз в самий Михайлів день святий,

Щоби прийняти там закон Христа

І відтоді його васалом стати.

Щоб честю і майном йому служити.

Дамо йому й заручників, як схоче,

Десятків два, щоб певність мав у цім,

Дамо йому хоч би й своїх синів,-

На муки перший я б свого послав!

Вже ж краще їм голів своїх позбутись,

Ніж мали б ми маєтки й честь згубити

І жебраками стать у цій землі".

XII

В тіні ялини сів могучий Карл,

Своїх баронів кличе він на раду.

Прийшов Оджьєр, Турпін-архієпископ,

Старий Річарт, його небіж Анрі,

Хоробрий граф гасконський Ацелін,

Тедбальт із Реймса й брат його Мілон.

Крім цих прибув Джерін, був там Джер'єр,

Прийшов також на раду граф Роланд

І сміливий та славний Олів'єр.

Багато франків з франківської землі

На заклик Карла до його прийшло.

Також і Ганелон, що Карла зрадив,-

Так почалась та нещаслива рада.

XIII

"Мої барони, - мовив Імператор, -

Марсілій-цар прислав послів до мене.

Він обіця нам блага незліченні:

Ведмедів, львів, пов'язаних хортів,

Сімсот верблюдів, соколів сот десять,

З арабським злотом сот чотири мулів, -

Всього добра на п'ятдесят возів, -

І просить нас до Франції вертатись.

Він прийде сам в мою столицю Ахен

Прийнять закон спасенний, христіанський;

Хрестившись, - буде ленником моїм.

Так каже. В мене ж сумніви чималі".

На те барони: "Слід остерігатись". [166]

Книга: Пісня про Роланда [уривки] Переклад Василя Щурата

ЗМІСТ

1. Пісня про Роланда [уривки] Переклад Василя Щурата
2. Пісня про Роланда (із скороченнями) Пісня про Роланда...
3. XIV Скінчив свою промову володар. Не годиться із...
4. XLII "Дивуюсь Карлу я, - сказав Марсілій, -...
5. LXXXIV Знов каже Олів'єр: «Багато маврів, А наших...
6. CXXXIV Але Турпін цю суперечку вчув, Коня свого...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate