Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Ти погано шукав, якщо знайшов лише те, що існувало до твоїх пошуків. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Джованні Боккаччо Декамерон Переклад Миколи Лукаша


ОПОВІДКА П'ЯТА

Дженджик дарує мессерові Франческу Верджеллезі доброго

коня і дістає за се дозвіл поговорити з його жінкою; вона

мовчить, він одповідає собі за неї, і все стається згідно

з тою одповіддю

Як докінчав Панфіл своє оповідання про брата Пучча (пані слухали його не без сміху), то королева дуже люб'язно попрохала Елізу оповідати далі. Та почала трохи ніби насмішкувато - не думайте, що з лукавства, просто в неї була така вдача:

- Багато є таких мудрагелів, що думають, ніби інші нічого не знають і, хотячи когось одурити, самі, буває, шиються в дурні; так і я вважаю, що вельми нерозумно ті чинять, котрі без потреби у людей ума вивіряють. А що, може, не всі ви поділяєте сю думку, я хочу розповісти вам, раз уже на мене черга пала, що прилучилося одному пістойському шляхтичеві.

Жив колись у Пістойї один шляхтич із роду Верджеллезі, на ймення мессер Франческо, чоловік тяжко багатий, розумний і у всьому статечний, тільки, на лихо, дуже скупий. Раз якось іменовано його подестою в місто Мілан, і він уже зовсім спорядився був у дорогу, щоб поїхати туди з належи-тою почестю; бракувало йому тільки доброго коня під верх - ніяк він не міг знайти собі підходящого і вельми тим клопотався. [190]

У той самий час жив у Пістойї також один молодик на ім'я Річчардо, чоловік роду незначного, але теж дуже заможний; він завжди ходив так хороше і чепурно, що всі в тім городі називали його Дженджиком. Він оддавна був закоханий у дружину мессера Франческа, панію гарної вроди і че-стивих звичаїв, і залицявся до неї, та все даремно. Сей Дженджик мав найкращого на всю Тоскану верхового коня і дуже любив його, що він такий гарний. Усі знали, що він зітхав до жінки мессера Франческа; от хтось візьми та й скажи тому панові, що, якби він попросив у Дженджика коня, той би йому оддав з любові до його пані. Скупар Франческо велів покликати до себе Дженджика і попрохав його продати коня, сподіваючись, що він йому подарує. Почувши сеє, Дженджик дуже зрадів і сказав панові:

- Добродію, щоб ви давали мені геть усе, що маєте, то й тоді не продав би я вам сього коня, отже ж, коли хочете, я вам його подарую, з одною тільки умовою: дозвольте мені до того сказати кілька слів вашій дружині у вашій же при-бутності, але нехай ми будемо так завдальшки, щоб мої слова тільки вона сама чула, а більш ніхто.

Скупий шляхтич, сподіваючися змудрувати закоханого молодика, на те погодився, сказавши, що дозволяє йому промовити до своєї дружини скільки завгодно слів. Він лишив гостя в великій залі свого палацу, а сам пішов у кімнату до жінки, сказав, яким дешевим коштом трапляється йому купити коня, і велів їй піти вислухати Дженджика, але, боронь боже, не відповідати на його речі ні слова, ні півслова. Панії та витівка була не до мислі, але мусила коритись мужеві - пішла з ним до зали послухати, що мав казати їй Дженджик. Той потвердив свою угоду з паном, а тоді одвів панію в дальній куток зали, сів там із нею і почав говорити такими словами:

- Вельможна пані, я не сумніваюся анітрохи, що ви, женщина мудра, давно вже дорозумілися, яке кохання запалила в серці моєму ваша пишна врода, що рівної я не бачив ніколи в світі. Не кажу вже про благородну вдачу, про чесноти ваші надзвичайні, що здоліють силі своїй і найшляхетнішого духа підкорити; зайва річ доводити словами, що любов моя до вас над усяку міру сильніша і палкіша за всі почуття, які будь-коли хто мав до своєї коханої, і залишиться завжди такою, поки бідна душа моя витатиме в сьому нещасному тілі, а якщо й на тому світі любляться, як посейбіч, то кохатиму вас вічно. Можете бути певні, що нема в вас такої речі, дорогої чи нікчемної, яку ви могли б із більшим правом назвати своєю і яка служила б вам краще за будь-яких обставин, [191] ніж моя особа, яка вже вона не є, і все моє добро. Щоб ви і могли в тому до краю пересвідчитись, скажу вам, що я мав 1 би собі за превелику ласку, якби ви веліли мені зробити щось 1 таке вам на догоду, - щоб я приміг, то й неба вам прихилив би! Ви ж бачите, що вам належить уся моя істота, тим і на- j смілююсь я звернутися з благанням до вашої високої ми- і лості, бо лише од неї сподіваюся собі спокою, і відради, і спасіння, більше нізвідки. Скарбе мій, єдина надія душі моєї, що тільки вами живе й дихає, прошу і благаю вас уклінно, як вірний раб ваш, - змилосердьтеся надо мною, не карайте ї мене, як досі, суворістю вашою, нехай я скажу, що краса ваша не тільки на любов мене натхнула, а ще й до нового життя відродила, як же ви благанням моїм згордуєте, я загину марно, і люди скажуть, що то ви мене згубили. То нічого, що смерть моя не додала б вам честі, а колись, може, буде мучити вас сумління, колись, може, під добру хвилю ви скажете собі нишком: «Ох, не гаразд я вчинила, що тоді мого Дженджика не пожаліла!» Буде каяття, та вороття не буде... Щоб же такого не сталося, пожалійте мене тепер, поки ще можна порятувати, даруйте мені вашу ласку, поки я не вмер, - у вашій волі зробити мене найщасливішим чи теж наймізер-нішим чоловіком на світі. Сподіваюся, що з людяності вашої ви не допустите, щоб я за кохання своє безмірне смерть прийняв у нагороду; вірю, що прихильною й ласкавою відповіддю ви оживите душу мою, що з бентежним трепетом завмирає перед вашим зором.

Сказавши сеє, замовк, зітхнув ізглибока, пустив, либонь, і слізку, і чекав, що одкаже йому вельможна пані. А та, що їй було колись байдуже і до його лицяння, і до тих турнірів та альб і серенад, що він на честь їй улаштовував, була тепер зворушена ніжними речами сього палкого закохання і вперше на віку почутила, що таке любов. Хоч вона й мовчала, слухаючись чоловікового наказу, та не могла стриматися од зітхання, виявивши тим Дженджикові свою безмовну відповідь. Пождавши якусь хвилю, молодик здивувався, чого се вона до нього не озивається, та потім догадався про панові хитрощі; подивившися ж коханій у лице, побачивши, як грають до нього її очі, почувши, які зітхання вириваються в неї з грудей, він сповнився доброї надії і, підбадьорившись, повів річ далі. Тепер уже він почав відповідати сам собі від імені пані, що слухала його уважно:

- Любий мій Річчардо, я і справді давно вже помітила, що ти мене кохаєш вірно і щиро, а тепер із мови твоєї ще [192] більше про те кохання дізналася і тим непомалу втішилася. Хоч і здавалась я тобі суворою і навіть жорстокою, не думай, що в душі моїй завжди було те саме, що на обличчі, навпаки, я весь час тебе любила, ти був мені найдорожчим у світі чоловіком, але я мусила так чинити од людей, бо боялася неслави й поговору. Тепер же настав час, коли я можу виявити тобі мої почуття й нагородити тебе за кохання, що ти оддавна маєш до мене в серці. Тож утішся і май певну надію: за кілька день мессер Франческо має їхати до Мілана подестою, як ти й сам здоров знаєш, бо подарував йому з любові до мене доброго коня; скоро він поїде, присягаю тобі своєю честю і вірною до тебе любов'ю, що ти зійдешся зі мною якнайшвидше, щоб кохання наше до любого скутку довести. А щоб мені вдруге про се з тобою не домовлятися, то скажу тобі зразу, що, як побачиш у вікні моєї кімнати (се над нашим садом) два рушники, приходь того вечора нишком до мене через садову хвіртку, я вже там тебе чекатиму і цілу ніч ми будемо з тобою, як захочемо, навзаєм утішатися і веселитися.

Промовивши таку річ од імені панії, він одповідав їй уже сам за себе:

- Мила моя пані, я так урадувався з вашої прихильної відповіді, що ледве годен спромогтися на слово подяки, а якби й міг говорити, то не знайшов би ні відповідних виразів, ні досить часу, щоб подякувати вам так, як хочу й мушу; нехай же розум ваш осягає, як знає, усю великість моєї несказанної вдячності. Скажу вам тільки, що виконаю все точнісінько так, як ви веліли, і тоді, можливо, заспокоївшись тою ласкою, що ви мені прирікаєте, віднайду я в собі сили, щоб гідно висловити мої почуття. А поки що прощайте, люба пані, пошли вам, Господи, того щастя і тих радощів, яких ви самі бажаєте.

На тії речі пані не промовила ні слова. Дженджик устав і пішов до пана, який рушив йому назустріч і сказав сміючися:

- Ну, як, додержав я свого слова?

- Ні, мосьпане, - одповів Дженджик, - ви обіцяли мені розмову з вашою дружиною, - натомість мені довелося говорити з мармуровою статуєю.

Сі слова дуже сподобалися панові, що й так доброї був про жінку думки, а тепер то й поготів, і він спитав у Дженджика:

- Отже, тепер той кінь, що був твій, уже моїм став? На се Дженджик одказав:

- Він уже ваш, добродію; та якби я знав, що з вашої милості того добудуся, чого я справді добувся, то я оддав би [193] вам коня, не просячи вашої ласки, і се було б краще для вас, % бо тепер виходить, що ви в мене купили коня, а я вам його ] не продавав.

Мессер Франческо посміявся з сеї мови, забрав у Джен- і джика коня і через кілька день поїхав до Мілана подестува-ти. Його дружина лишилася дома сама; вона часто згадувала : слова молодого закоханця про його любов, про коня, що він подарував заради неї мужеві, і, бачивши, як він ходить увесь час попід її вікнами, сказала собі: «Що я собі думаю? Нащо я трачу літа молодії? Муж поїхав до Мілана і вернеться аж через півроку; коли ж він мені за те надолужить? Хіба тоді, як старою стану? Та і де ще я знайду такого коханця, як Дженджик? Я тут сама, боятись мені нема кого. Чому б мені не зажити розкоші, як нагода трапляється? Хто зна, чи ще коли таке щастя випаде. Ніхто про се не узнає, а хоч би й узнав хто, так уже хоч і жалкуватиму потім, то знатиму, за що».

Думала вона так собі та й думала, а надумавшись, вивісила одного дня в вікні своєї кімнати два рушники, як сказав тоді Дженджик. Він страх як зрадів, коли те побачив, і, як тільки споночіло, пішов нищечком до паниного саду; хвіртка не була заперта, і він пройшов нею до ґанкових дверей, де вже його чекала коханка. Вона встала й радісно кинулась йому назустріч, а він пригорнув і поцілував її без ліку, та й побрався за нею нагору по сходах; там лягли вони не гаючись у ліжко і спізнали остаточну мету кохання. Сей перший раз не був останнім, бо, поки шляхтич був у Мілані, та вже й після того, як він повернувся, Дженджик учащав до його жінки, собі і їй до любої вподоби.

Книга: Джованні Боккаччо Декамерон Переклад Миколи Лукаша

ЗМІСТ

1. Джованні Боккаччо Декамерон Переклад Миколи Лукаша
2. Примітки (О.Кругликова) Зачинається книга,...
3. ОПОВІДКА ПЕРША Сер Чаппеллетто возить богочестивого...
4. ОПОВІДКА ДРУГА Єврей Аврам їде з намови Джаннотта дг...
5. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Єврей Мельхіседек притчею про три персні...
6. ОПОВІДКА П'ЯТА Маркіза Монферратська, почастувавши...
7. ОПОВІДКА СЬОМА Бергаміно історією про Примаса та...
8. ОПОВІДКА ВОСЬМА Гвільєльмо Борсьєре дотепними словами...
9. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Маестро Альберто з Болоньї чемніш...
10. ДЕНЬ ДРУГИЙ Зачинається другий день Декамерона, де під...
11. ОПОВІДКА ДРУГА Рінальдо д 'Асті, пограбований...
12. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Троє молодиків, майно своє...
13. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Ландольфо Руффоло, збіднівши, йде в...
14. ОПОВІДКА П'ЯТА Андреуччо з Перуджії приїздить до...
15. ОПОВІДКА ШОСТА Мадонна Берітола втрачає двох синів...
16. ОПОВІДКА СЬОМА Вавилонський султан посилає дочку свою в...
17. ОПОВІДКА ВОСЬМА Граф Антверпенський, неправедно...
18. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Бернабд з Генуї, одурений од...
19. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Паганіно з Монако викрадає жінку в...
20. ДЕНЬ ТРЕТІЙ Зачинається третій день, у який під...
21. ОПОВІДКА ПЕРША Мазетто з Лампореккіо прикидається німим...
22. ОПОВІДКА ДРУГА Один із конюших короля Агілульфа спить з...
23. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Під покривкою щиросердої сповіді одна...
24. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Дон Феліче навчає брата Пучча, якою...
25. ОПОВІДКА П'ЯТА Дженджик дарує мессерові Франческу...
26. ОПОВІДКА ШОСТА Річчардо Мінутоло кохає Кателлу, дружину...
27. ОПОВІДКА СЬОМА Тедальдо, розцуравшися з своєю коханкою,...
28. ОПОВІДКА ВОСЬМА Ферондо, випивши снодійного дання,...
29. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Жілетта з Нарбонни виліковує короля...
30. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Алібек іде спасатися в пустинь;...
31. ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ Зачинається четвертий день, у який під...
32. ОПОВІДКА ПЕРША Танкред, князь Салернський, убиває...
33. ОПОВІДКА ДРУГА Отець Альберт запевняє одну жінку, ніби...
34. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Троє кавалерів любляться з трьома...
35. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Джербіно, всупереч обітниці, даній...
36. ОПОВІДКА П'ЯТА рати Ізабеттині вбивають її коханця; він...
37. ОПОВІДКА ШОСТА Андреола любить Габріотта; вона...
38. ОПОВІДКА СЬОМА Сімома любиться з Пасквіном і гуляє з...
39. ОПОВІДКА ВОСЬМА Джіроламо любить Сальвестру; мати...
40. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Гвільєм Россільйонський дає своїй...
41. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Лікариха кладе свого опойним зіллям...
42. ДЕНЬ П'ЯТИЙ Зачинається п 'ятий день, у який під...
43. ОПОВІДКА ДРУГА Костанца любить Мартучча Гоміта;...
44. ОПОВІДКА ТРЕТЯ П'єтро Боккамацца, тікаючи з...
45. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Мессер Ліціо да Вальбона застає...
46. ОПОВІДКА П'ЯТА Гвідотто з Кремони приручає перед смертю...
47. ОПОВІДКА ШОСТА Джанні з Прочіди схоплюють з коханою...
48. ОПОВІДКА СЬОМА Теодор кохається з Віолантою, донькою...
49. ОПОВІДКА ВОСЬМА Настаджо дельї Онесті закохується в...
50. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Федеріго дельї Альберігі любить без...
51. ОПОВІДКА ДЕСЯТА П'єтро ді Вінчало йде вечеряти до...
52. ДЕНЬ ШОСТИЙ Зачинається шостий день, у який під...
53. ОПОВІДКА ДРУГА Пекар Чісті дотепним словом звертає...
54. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Монна Нонна де Пульчі влучною відповіддю...
55. ОПОВІДКА П'ЯТА Мессер Форезе да Рабатта і маестро...
56. ОПОВІДКА СЬОМА Мадонна Філіппа, впіймана мужем у...
57. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Гвідо Кавальканті шпетить позавгорідно...
58. ДЕНЬ СЬОМИЙ Зачинається сьомий день, у який під...
59. ОПОВІДКА ДРУГА Перонелла ховає коханця в кадуб, як муж...
60. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Брат Рінальдо спить із своєю кумою;...
61. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Тофано замикається вночі од жінки...
62. ОПОВІДКА П'ЯТА Ревнивий чоловік, перебравшися за...
63. ОПОВІДКА ШОСТА До монни Ізабетти, що приймала саме...
64. ОПОВІДКА СЬОМА Лодовіко освідчується в коханні мадонні...
65. ОПОВІДКА ВОСЬМА Чоловік починає ревнувати жінку, - вона...
66. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Лідія, Нікостратова дружина, кохає...
67. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Двоє сієнців люблять одну жінку, що...
68. ДЕНЬ ВОСЬМИЙ Зачинається восьмий день, у який під...
69. ОПОВІДКА ДРУГА Парох із Варлунго спить із монною...
70. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Каландріно, Бруно та Буффальмакко йдуть...
71. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Настоятель ф 'єзоланського собору...
72. ОПОВІДКА П'ЯТА Троє молодих флорентинців стягають штани...
73. ОПОВІДКА ШОСТА Бруно і Буффальмакко крадуть у...
74. ОПОВІДКА СЬОМА Бакаляр любить удову, та вона кохається...
75. ОПОВІДКА ВОСЬМА Двоє сієнців товаришують між собою;...
76. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Маестро Сімоне, лікар, хоче вступити в...
77. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Одна сицилійка хитро видурює в...
78. ДЕНЬ ДЕВ'ЯТИЙ Зачинається дев 'ятий день, у який під...
79. ОПОВІДКА ДРУГА Абатиса схоплюється вночі, щоб застукати...
80. ОПОВІДКА ТРЕТЯ З намови Бруна, Буффальмакка та Нелла...
81. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Чекко Фортарріго програє в...
82. ОПОВІДКА П'ЯТА Каландріно закохується в одну дівчину, і...
83. ОПОВІДКА ШОСТА Двоє кавалерів заночували в трактирі;...
84. ОПОВІДКА СЬОМА Таланові ді Молезе приснилось, ніби вовк...
85. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Двоє юнаків питають ради в Соломона:...
86. ОПОВІДКА ДЕСЯТА Отець Джанні на прохання кума П'єгпра...
87. ДЕНЬ ДЕСЯТИЙ Зачинається десятий і останній день...
88. ОПОВІДКА ДРУГА Гіно ді Такко займає в полон абата...
89. ОПОВІДКА ТРЕТЯ Мітрідан заздрить Натанові, що він такий...
90. ОПОВІДКА ЧЕТВЕРТА Мессер Джентіле де Карізенді,...
91. ОПОВІДКА П'ЯТА Мадонна Діанора загадує мессерові...
92. ОПОВІДКА ШОСТА Король-переможець Карло Старий...
93. ОПОВІДКА СЬОМА Король Педро, дізнавшись, як палко...
94. ОПОВІДКА ВОСЬМА Софронія, одружившися ніби з Егісіппом,...
95. ОПОВІДКА ДЕВ'ЯТА Мессер Торелло гостить у себе...
96. ОПОВІДКА ДЕСЯТА На прохання своїх підданців маркіз...
97. ОДАВТОРСЬКА ПІСЛЯМОВА Ласкавії мої читальниці, юнії дами,...
98. ПРИМІТКИ Дані коментарі є поширенням і доповненням...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate