Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Логіка. Навчально-методичний посібник. В.В.Бурега

2. Структура простого судження, його види

Будь-яке судження має чітку структуру, за якою логіка розрізняє прості і складні судження.

Просте судження складається з поняття про предмет (суб’єкт - S) і поняття про ознаку предмета (предикат - P). Наприклад: “Київ – столиця України”. У цьому судженні суб’єктом є поняття “Київ”, а предикатом – “столиця України”. Іншими словами, суб’єкт включає у собі отримане раніше знання, а предикат – елемент, який утворює нове знання. Між суб’єктом і предикатом існує тісний взаємозв’язок – наявність предикату може стверджуватися (як у наведеному прикладі) і заперечуватися. Наприклад, “Росія не є суто Європейською країною”. Таким чином між S і Р є так звана логічна “зв’язка” двох видів - : S є Р і S не є Р.

Крім цього у судженні є така складова, як квантор – вона уточнює об’єм S і стоїть перед ним. Скажімо у судженні “Всі люди смертні” мається на увазі весь об’єм поняття “люди” (кванторне слово – “всі”), а у судженні “С.Ф.Поважний – ректор ДонДУУ” мається на увазі одиничний представник поняття “люди” (можна вжити кванторне слово “цей”).

Квантор S “є” (“не є”) Р

Таким чином повна структура простого судження може бути представлена як:

Поділ простих судженнь за кількістю і якістю

З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на :

ü загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – “Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів”, “Всі справжні викладачі ДонДУУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості”, “Всі правознавці не є адвокатами”;

ü часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта – “Деякі студенти є відмінниками”, “Лише деякі люди можуть вважатися особистостями”;

ü одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта – “Леонід Данилович Кучма – президент України”, “Студент Сидоренко В.М. – відмінник”.

У свою чергу за якістю зв’язки судження поділяються на :

ü стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета;

ü заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.

Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так:

· загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;

· загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;

· частковостверджувальні - “Деякі S є Р”;

· частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”;

· одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;

· одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.

Перші чотири види суджень логіка позначає такими символами:

1. загальностверджувальні судження – “А” (від “affirmо” – лат. “стверджую”);

2. загальнозаперечувальне судження – “Е” (від першої голосної лат. “nego” – заперечую);

3. частковостверджувальні судження – “І” (від другої голосної “affirmо” – лат. “стверджую”);

4. частковозаперечувальні судження – “О” (від другої голосної лат. “nego” – заперечую).

Книга: Логіка. Навчально-методичний посібник. В.В.Бурега

ЗМІСТ

1.	Логіка. Навчально-методичний посібник. В.В.Бурега
2.	Передмова
3.	ТЕМА 1 Вступ до дисципліни “Логіка” Предмет і мова формальної логіки. 1. Вступ до дисципліни “Логіка”
4.	2. Історичні умови виникнення формальної логіки, її розвиток
5.	3. Загальна характеристика формальної логіки як науки
6.	4. Структура сучасної логіки
7.	Тема 2 Поняття. 1. Визначення поняття, його загальна характеристика
8.	2. Об’єм та зміст поняття, види понять, взаємини між ними
9.	3. Обмеження та узагальнення понять
10.	4. Визначення і поділ понять, прийоми, подібні до визначення
11.	ТЕМА 3. СУДЖЕННЯ. 1. Судження як форма мислення, види суджень
12.	2. Структура простого судження, його види
13.	3. Розподіл термінів у простому судженні
14.	4. Складне судження, його види та істинність
15.	5. Модальність суджень, взаємовідношення між ними
16.	ТЕМА 4 ЗАКОНИ ЛОГІКИ. 1. Поняття про закон мислення
17.	2. Закон тотожності, закон суперечності (несуперечності), закон достатньої підстави, закон виключеного третього
18.	3. Ознаки (вимоги) вірного мислення:
19.	ТЕМА 5 УМОВИВІД. 1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів
20.	2. Види дедуктивних умовиводів (силогізм, полісилогізм, ентимема).
21.	3. Умовні та розподільні умовиводи
22.	4. Види індуктивних умовиводів
23.	5. Загальна характеристика традуктивних умовиводів.
24.	ТЕМА 6 ДОВЕДЕННЯ. Логічне мислення у контексті інноваційного управління. 1. Поняття доказу, його структура
25.	2. Види і різновиди доказів. Правила доказу.
26.	3. Поняття спростування. Види спростування.
27.	4. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
28.	5. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці
29.	ПІСЛЯМОВА
30.	Література для самопідготовки:
31.	Стислий словник логічних термінів
32.	СТИСЛИЙ СПИСОК ЛОГІЧНИХ СИМВОЛІВ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate