Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Вихований тримає свою дулю в кишені. / Віктор Радіонов

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.


Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава

Слід відрізняти поняття "суспільство" і "громадянське суспільство", "держава" і "суспільство".

Держава виділилася з суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така й держава. В міру розвитку суспільства, переходу його від нижчого ступеня до вищого, змінюється і держава. З удосконаленням суспільства держава стає демократичною (у ній здійснюються народовладдя, економічна свобода, свобода особи), а з формуванням громадянського суспільства держава стає правовою.

Що таке суспільство ?

Суспільством можна назвати спільноту людей, яка створюється на засадах взаємних інтересів, взаємного співробітництва. Правда, не усяка сукупність людей, об'єднаних спільними інтересами, є суспільством. Студентів в аудиторії або глядачів у театрі також об'єднує спільний інтерес, але це не суспільство. Саме суспільство не є простою сукупністю індивідів. Це соціальна система.

Суспільство - це система взаємодії людей,, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі - юридичних).

До кожного суспільства треба підходити конкретно-історич-но. У кожному суспільстві є своя система відносин:

- економічних', форми власності, виробництво, розподіл, обмін та ін.;

- соціальних: відносини між різними групами населення;

- політичних: ставлення груп населення до політичної влади, участь громадян та їх об'єднань у політиці;

- ідеологічних (духовних): культура, характер світогляду - демократичний, тоталітарний.

У кожному суспільстві є свої суб'єкти соціального спілкування: особа, сім'я, стан, клас, група, нація, держава та ін. Суспільство - складна динамічна система взаємозв'язків людей, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовими, національними відносинами.

Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я.

Громадянське суспільство - система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції і солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.

Не кожне суспільство можна назвати громадянським суспільством, тобто суспільством із достатньо розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами; незалежним від держави, але взаємодіючим із нею.

Початок формування громадянського суспільства у країнах Європи і Америки припадає на XVI-XVII ст.ст.

Можна виділити три етапи становлення громадянського суспільства, кожний із яких супроводжувався істотними змінами економічних відносин, суспільного і державного ладу, розвитком свідомості індивіда і суспільства, культури народу і нації, перетворюваннями суспільної ідеології:

I (XVI-XVII ст.ст.): процес визрівання передумов (економічних, політичних, ідеологічних) розвитку буржуазного суспільства, усунення юридичної нерівності, обмеження політичної влади правом;

II (кінець XVII - кінець XIX ст.ст.): формування громадянського суспільства в найбільш розвинутих буржуазних країнах на засадах загальної юридичної рівності, вільного підприємництва і приватної ініціативи.

Формальна рівність відкриває можливості для прояву індивідуальності: з'являється громадянин як самостійний суб'єкт, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства. Він конституційне наділений певним комплексом прав, свобод і водночас несе відповідальність перед суспільством. Держава все більше віддаляється від виконання функцій власника. Розвиваються правові механізми, що стримують політичну владу, підкоряють її закону. Відбувається становлення представницької демократії - постійно діючих представницьких загальнонаціональних установ парламентського типу зі суворо позначеними повноваженнями затверджувати податки і приймати закони;

III (рубіж XIX - XX ст.ст.): розвиток постіндустріального суспільства з машинним виробництвом, фабричною організацією праці, загальнонаціональним ринком; відокремлення влади від власності; перехід управління громадськими справами практично до рук вчених-спеціалістів (менеджерів) із збереженням інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму; розширення і поглиблення рівноправності людей.

Сформувалися три підходи до співвідношення громадянського суспільства і держави:

1) держава і громадянське суспільство — збіжні соціальні системи;

2) держава і громадянське суспільство - різні соціальні системи, первинною (провідною) є держава, що контролює громадянське суспільство;

3) держава і громадянське суспільство - різні соціальні системи, держава виконує службову (підпорядковану) роль щодо громадянського суспільства.

Ознаки (риси) громадянського суспільства - у його співвідношенні з державою:

1) не існує до держави і поза державою;

2) не включає державу, розвивається самостійно - без безпосереднього втручання держави;

3) складається із суб'єктів - вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;

4) має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;

5) справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;

6) має право жадати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;

7) формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого. Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;

8) розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.

Держава здатна сприяти розвитку суспільства або перешкоджати йому.

У функціонуванні громадянського суспільства роль цивілізованої держави має виражатися в тому, що вона:

- служить формою, що організує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;

- є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси усіх членів суспільства;

- встановлює "правила гри", яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання, створює сприятливі умови для їх існування і розвитку;

- не втручається у приватну сферу сім'ї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання може відбуватися лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;

- надає необхідний захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціальної безпеки громадян;

- виступає знаряддям соціального компромісу громадянського суспільства, пом'якшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;

- юридичне забезпечує можливості громадянина бути власником, створювати громадські об'єднання, комерційні корпорації, брати активну участь у політичному житті суспільства;

- має межі регулювання відносин у суспільстві, які визначаються конституцією держави, стандартами в галузі прав і свобод людини, закріпленими в міжнародних актах.

І громадянське суспільство, і держава функціонують для задоволення потреб та інтересів людини. Громадянським суспільством можна назвати таке суспільство, у якому головною діючою особою є громадянин як автономна особа:

— суб'єкт, який усвідомлює себе вільним членом суспільства; вільним економічно - який має право вибору форм і видів трудової діяльності, у тому числі підприємницької; вільним ідеологічно і політичне;

— суб'єкт, який наділений правами і свободами, у тому числі правом приватної власності ("суб'єкт-власник");

— суб'єкт, який усвідомлює відповідальність перед суспільством;

— суб'єкт, який захищений законом від прямого втручання і довільних обмежень з боку держави.

Громадянське суспільство грунтується на багатоманітності форм і видів власності. Кожна з них покликана: (1) забезпечити добробут усіх; (2) відкрити економічний простір для збільшення власності на основі більшої інтенсивності праці, здібностей, творчої ініціативи і підприємливості. Співвідношення праці і різноманітних форм власності в громадянському суспільстві повинно бути таким, щоб праця дозволяла створити для кожного гідний суспільному прогресу стандарт життя. Переваження у державі так званого "середнього класу" - один із показників сформованого в ній громадянського суспільства.

Сучасна концепція громадянського суспільства виходить із того, що воно є передумовою соціальної правової держави (див. главу "Соціальна правова держава"). Діалектика взаємовідносин громадянського суспільства і держави є складною і суперечливою, оскільки між ними відбувається своєрідний поділ організаційно-управлінської праці. Громадянське суспільство як система, що сама розвивається, завжди відчуває тиск із боку державної влади. У свою чергу, держава не може розвиватися без вільного розвитку громадянського суспільства, яке контролює дії політичної влади. Слабкість громадянського суспільства штовхає державу до узурпації його прав, у результаті чого відбувається перерозподіл функцій держави і громадянського суспільства. У такому разі держава, крім власних функцій, привласнює ще й функції громадянського суспільства, змушує його виконувати виключно державні рішення. Держава і суспільство існують у вигляді суперечливої безупинної взаємодії і взаємовпливу, характер і спрямованість яких значною мірою залежать від рівня розвиненості громадянського суспільства і його інститутів.

Держава повинна орієнтуватися в першу чергу на інтереси громадянського суспільства. Конфронтація інтересів держави і громадянського суспільства є показником неефективності державного управління і самого механізму держави.


Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
2. Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
3. §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
4. §3. Юриспруденція як система юридичних наук
5. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
6. §2. Предмет теорії держави і права
7. §3. Функції теорії держави і права
8. §4. Метод теорії держави і права
9. §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
10. §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
11. Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
12. §2. Загальні закономірності виникнення держави
13. §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
14. §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
15. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
16. §2. Поняття і ознаки держави
17. §3. Сутність держави
18. §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
19. §5. Функції держави
20. §6. Типологія держав
21. §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
22. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
23. §2. Політична система суспільства і держава
24. §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
25. §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
26. §5. Відносна самостійність держави
27. Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
28. §2. Класифікація форм державного устрою
29. §3. Види форм державного (політичного) режиму
30. Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
31. §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
32. §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
33. §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
34. §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
35. §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
36. §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
37. §8. Професійна і державна служба.
38. §9. Служба в органах внутрішніх справ
39. Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
40. §2. Глава держави
41. §3. Вищий виконавчий орган влади
42. §4. Представницькі органи влади на місцях
43. §5. Виконавчі органи влади на місцях
44. §6. Судові органи влади
45. §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
46. §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
47. §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
48. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
49. §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
50. §3. Особа і держава
51. Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
52. §2. Функції і принципи демократії
53. §3. Форми та інститути демократії
54. §4. Демократія і самоврядування
55. §5. Демократія як загальнолюдська цінність
56. §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
57. Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
58. §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
59. §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
60. §4. Система обов'язків людини і громадянина
61. §5. Система прав дитини
62. §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
63. §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
64. §8. Міжнародний захист прав людини
65. §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
66. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
67. §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
68. §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
69. §3. Теорія елітарної демократії
70. §4. Теорія партисипаторної демократії
71. §5. Теорія корпоративної демократії
72. §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
73. Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
74. §2. Походження права
75. §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
76. §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
77. §5. Сучасні концепції праворозуміння
78. §6. Поняття і ознаки права
79. §7. Сутність права
80. §8. Принципи права
81. §9. Функції права
82. §10. Цінність права
83. §11. Співвідношення права і закону
84. §12. Співвідношення національного і міжнародного права
85. §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
86. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
87. §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
88. §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
89. §4. Публічне і приватне право
90. §5. Галузь права
91. §6. Інститут і підгалузь права
92. §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
93. §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
94. §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
95. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
96. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
97. §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
98. §3. Норми-звичаї і норми права
99. §4. Корпоративні норми і норми права
100. §5. Поняття і ознаки норми права
101. §6. Види норм права
102. §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
103. §8. Структура норми права і норми-розпорядження
104. §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
105. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
106. Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
107. §2. Принципи і функції правотворчості
108. §3. Стадії правотворчого процесу
109. §4. Види і форми правотворчості держави
110. §5. Види правотворчості громадянського суспільства
111. §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
112. §7. Юридичні джерела (форми) права
113. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
114. §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
115. §3. Види нормативно-правових актів
116. §4. Поняття і ознаки закону
117. §5. Законодавчий процес
118. §6. Види законів
119. §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
120. §8. Дія нормативно-правового акта в часі
121. §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
122. §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
123. §11. Відомчий акт
124. §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
125. §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
126. §14. Міжнародний договір

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate