Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Викладати мову – це означає, передовсім, прищеплювати любов до мови. / Максим Рильський

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.


§2. Загальні закономірності виникнення держави

У далекій давнині держави не було. Умовно цей період можна назвати додержавним суспільством, яке поетапно було:

- праобщиною (первісне людське стадо);

- родовою общиною;

- селянською общиною.

Община - універсальна форма організації аграрних та інших ранніх суспільств, через яку пройшли (або проходять) усі народи світу. В період існування праобщини закінчився біологічний розвиток людини, виникли штучні житла і знаряддя праці з метою самозбереження і життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудовані на кровнородинних зв'язках, із владою ватажка. Це стало початком соціальної організованості, яка розвинулася в період родової общини завдяки колективізму у виробництві і споживанні. Оскільки знаряддя праці були примітивними, а продуктивність праці - низькою, родова община користувалася усім спільно - мала спільну власність, рівномірний розподіл засобів до життя (дільба порівну).

Головну роль у родовій общині спочатку відігравала жінка (матріархат), вона піклувалася про дітей і господарювала. Споріднення дотримувалося за материнською лінією. Роди об'єднувалися у племена в результаті шлюбних зв'язків, заборонених усередині роду.

Спільність інтересів, виробництва і споживання членів роду обумовили таку організацію соціальної влади, як первісне суспільне самоврядування.

Ознаки первісного суспільного самоврядування:

(1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на кровних зв'язках;

(2) суб'єкт і об'єкт управління збігалися;

(3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;

(4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах; І

(5) влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) грун-

тувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;

(6) посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма і одержував свою частку, як усі;

(7) відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.

Отже, суспільна влада збігалася безпосередньо з родовою общиною, не була відокремлена від неї. Єдність, взаємодопомога, співробітництво усіх членів роду, відсутність протилежних інтересів дозволяли родовим зборам без конфліктів вирішувати усі питання.

Відомо, що держави виникають на певному щаблі розвитку суспільства, їхнє виникнення пов'язане з трьома великими суспільними поділами праці:

1) виділенням скотарства як відокремленої сфери суспільної діяльності (засобом обміну стала худоба, яка набула функції грошей);

2) відокремленням ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);

3) появою групи людей (купців), зайнятих лише обміном (зосередження багатства в їх руках завдяки посередницькій місії).

У результаті суспільного поділу праці змінилося господарське життя родової общини (залучення військовополонених як робочої сили з метою здобуття додаткового продукту). Жіночий рід зміняється чоловічим (патріархат), де споріднення ведеться за батьківською, а не за материнською лінією. На зміну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Інтереси патріархальних сімей вже не повністю збігаються з інтересами роду. З появою сім'ї почалося розкладання родової общини. Виникла селянська община.

Наявність надлишкового продукту дозволила зосередити деяким сім'ям, їх главам, старійшинам, воєначальникам знаряддя праці, запаси товарів, стати власниками відокремлених ділянок землі і рабської сили, захопленої в результаті війн. Розвивалася соціальна неоднорідність суспільства. Майнова нерівність (спочатку - міжродова, а згодом внутрішньородова) стала причиною розшарування суспільства і появи груп людей, які "спеціалізувалися" на виконанні загальносоціальних справ (адміністратори, контролери, скарбники та ін.).

Іншою стає організація влади. Замість зборів членів роду все частіше проводилися лише збори чоловіків. Поступово усвідомлювалася важливість гарного управління, керівництва. Відбувся поділ функцій влади на світську (управління), військову (військове керівництво), релігійну. Рада старійшин стає органом повсякденного управління. З'являється племінна бюрократія (управлінська, військова, релігійна), яка здійснює управління суспільством вже не лише в його загальних інтересах, але й у власних, групових, класових інтересах.

Знадобилася якісно нова організація, спроможна зберігати і забезпечувати життя суспільства як цілого організму. Виникла необхідність у публічній владі, відокремленій від суспільства, з особливими загонами людей, які займаються лише управлінням і мають можливість здійснювати організований примус. Такою організацією стала держава.

Слід зважити на те, що родова організація поступово еволюціонувала в державу, проходячи певні перехідні стадії, однією з яких була "військова демократія" (органи самоврядування ще зберігаються, але вже нові додержавні структури в особі воєначальника і його дружини набирають сили).

Таким чином, причинами виникнення держави є:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).


Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
2. Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
3. §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
4. §3. Юриспруденція як система юридичних наук
5. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
6. §2. Предмет теорії держави і права
7. §3. Функції теорії держави і права
8. §4. Метод теорії держави і права
9. §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
10. §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
11. Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
12. §2. Загальні закономірності виникнення держави
13. §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
14. §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
15. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
16. §2. Поняття і ознаки держави
17. §3. Сутність держави
18. §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
19. §5. Функції держави
20. §6. Типологія держав
21. §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
22. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
23. §2. Політична система суспільства і держава
24. §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
25. §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
26. §5. Відносна самостійність держави
27. Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
28. §2. Класифікація форм державного устрою
29. §3. Види форм державного (політичного) режиму
30. Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
31. §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
32. §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
33. §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
34. §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
35. §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
36. §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
37. §8. Професійна і державна служба.
38. §9. Служба в органах внутрішніх справ
39. Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
40. §2. Глава держави
41. §3. Вищий виконавчий орган влади
42. §4. Представницькі органи влади на місцях
43. §5. Виконавчі органи влади на місцях
44. §6. Судові органи влади
45. §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
46. §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
47. §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
48. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
49. §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
50. §3. Особа і держава
51. Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
52. §2. Функції і принципи демократії
53. §3. Форми та інститути демократії
54. §4. Демократія і самоврядування
55. §5. Демократія як загальнолюдська цінність
56. §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
57. Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
58. §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
59. §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
60. §4. Система обов'язків людини і громадянина
61. §5. Система прав дитини
62. §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
63. §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
64. §8. Міжнародний захист прав людини
65. §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
66. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
67. §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
68. §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
69. §3. Теорія елітарної демократії
70. §4. Теорія партисипаторної демократії
71. §5. Теорія корпоративної демократії
72. §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
73. Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
74. §2. Походження права
75. §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
76. §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
77. §5. Сучасні концепції праворозуміння
78. §6. Поняття і ознаки права
79. §7. Сутність права
80. §8. Принципи права
81. §9. Функції права
82. §10. Цінність права
83. §11. Співвідношення права і закону
84. §12. Співвідношення національного і міжнародного права
85. §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
86. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
87. §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
88. §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
89. §4. Публічне і приватне право
90. §5. Галузь права
91. §6. Інститут і підгалузь права
92. §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
93. §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
94. §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
95. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
96. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
97. §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
98. §3. Норми-звичаї і норми права
99. §4. Корпоративні норми і норми права
100. §5. Поняття і ознаки норми права
101. §6. Види норм права
102. §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
103. §8. Структура норми права і норми-розпорядження
104. §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
105. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
106. Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
107. §2. Принципи і функції правотворчості
108. §3. Стадії правотворчого процесу
109. §4. Види і форми правотворчості держави
110. §5. Види правотворчості громадянського суспільства
111. §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
112. §7. Юридичні джерела (форми) права
113. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
114. §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
115. §3. Види нормативно-правових актів
116. §4. Поняття і ознаки закону
117. §5. Законодавчий процес
118. §6. Види законів
119. §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
120. §8. Дія нормативно-правового акта в часі
121. §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
122. §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
123. §11. Відомчий акт
124. §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
125. §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
126. §14. Міжнародний договір

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate