Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
По безсмертних не плачуть. / Євген Дудар

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: М.С. Шаповалова Література доби Відродження: Франція (1982)


М.С. Шаповалова Література доби Відродження: Франція (1982)

© М.С.Шаповалова, 1982

Джерело: Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: "Вища школа", 1982. 440 с. - С.: 232-275 (Розділ 5).

Сканування та коректура: SK, Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

Зміст

5.1. Перехід до Відродження. Війон

5.2. Загальна характеристика французького Відродження

5.3. Гурток Маргарити Наваррської

5.4. Рабле

5.5. «Плеяда». Ронсар

5.6. Література останньої чверті XVI ст. Д'Обіньє. Монтень

Література і образотворче мистецтво Північного Відродження XV-XVI ст.

Контрольні питання

5.1. Перехід до Відродження. Війон

Розвиток гуманістичної літератури у Франції припадає на XVI ст., але зароджувалися нові тенденції раніше, що особливо помітно відбилося в творчості найвидатнішого французького поета XV ст. Франсуа Війона. Він прийшов у літературу в складний перехідний період, коли феодальну Францію роздирали глибокі суперечності, вкрай загострені Столітньою війною з Англією (1337-1453). В цей час у традиційному світогляді середньовіччя з'явилися перші ознаки кризи. Поезія Війона знаменувала в літературі перехід до Відродження.

Франсуа Війон народився в 1431 р. у Парижі в бідній родині і змалку зазнав злиднів. Освіту він здобув у Паризькому університеті і став магістром словесних наук. В університеті він належав до демократичної студентської молоді, поділяв її зневажливе ставлення до премудростей схоластики і заповідей аскетизму. Людина імпульсивна, гарячої вдачі і нестійких моральних устоїв, постійно живучи в нестатках, Війон піддався спокусам безпутного життя, брав участь у крадіжках, у 1455 р. під час бійки убив кинджалом священика. Відбувши ув'язнення за злодійство, він змушений був у 1456 р. тікати з Парижа і кілька років блукати по країні. Відомо, що він з'являвся при дворі Карла Орлеанського, де брав участь у поетичному турнірі, довго жив серед кокільярів - бродяг і злодіїв, маса яких поповнювалася обезземеленими селянами, солдатами-втікачами, усякого роду декласованим людом. Війон у цей час був зв'язаний з підпільним селянським рухом. Поет зазнав великих злигоднів! неодноразово потрапляв до тюрми, але зрештою після амністії він повернувся до Парижа. Через рік, у 1463 p., його знову, і цього разу безпідставно, притягли до судової відповідальності за кримінальний злочин і засудили до страти через повішання. Вирок було замінено вигнанням із столиці. Що сталося з ним далі - невідомо.

Особистість Війона суперечлива і складна. З одного боку, над ним тяжіють середньовічні уявлення, з другого - йому властиве азартне вільнодумство, в якому виразно відчутні настрої нової епохи - епохи гуманізму. Все це втілилося в його поезії, [232] глибоко ліричній, пройнятій незнаною до того у французькій літературі силою і гостротою особистого почуття. В творах Війона поєднались трагізм і іронія, релігійність і чуттєвість, благородство й брутальність; він славить плотські утіхи і кається в цьому, блюзнує і страшиться атеїзму, з болем пише про трагізм життя і фривольно глумиться над ним.

До поетичної спадщини Війона входять дві поеми - «Малий заповіт» (1456), «Великий заповіт» (1462), а також балади і вірші інших жанрів, його твори підготовлені попереднім розвитком французької міської поезії. Вони увібрали кращі її традиції, удосконалили її жанри, особливо баладу.

Найвизначнішим твором є «Великий заповіт». Основна лінія сюжету - лірична, це - аналіз поетом своєї особистості, свого життєвого шляху. Крім того, за ходом цього самоаналізу поет вставляє в розповідь з різної нагоди окремі балади і рондо. Він розповідає про своє життя, повне злигоднів, про захоплення, страждання і блукання, про голод і нужду, якими пояснює своє безпутство, мріє про достаток, висміює лицемірних і жадібних до грошей ченців, скаржиться на гірку долю і водночас радіє життю, благає людей про милосердя й іронізує над усіма:

Тепер, коли я помираю,

Старчих-прочанок і старців,

Святош, що пнуться в брами раю,

Служниць і їхніх молодців,

І тих, хто виє на шевців,

Як жовті чоботи взуває,

Невігласів і мудреців

Про милосердя я благаю.

(Переклад Л. Первомайського)

Поет приймає дійсність з її кричущою соціальною несправедливістю, з її поділом на бідних і багатих, голодних і ситих, знедолених і щасливих.

Що й говорить! Ви з тим незгодні,

Що досить лиха є в житті:

Є недолугі і голодні,

Не лиш вельможі і святі;

Є жебраки в своїм дранті,

Є в світі бідність неймовірна,-

Хоч ще німує в німоті,

Вона вже мислить, непокірна.

(Переклад Л. Первомайського)

Війон роздумує над скороминущістю людської краси і молодості, над смертю, однаково невблаганною [233] й неминучою як для бідного, так і для багатія. Серед віршів на цю тему найкращою є «Балада про жінок минулих часів».

Тема кохання у «Великому заповіті» розкривається переважно в дусі надмірного еротизму.

Значна увага у творі приділяється зображенню життя бідних городян з його радощами і бідами.

З тих балад, що не увійшли до «Великого заповіту», цікавою є глибоко патріотична «Балада проти ворогів Франції», в якій поет посилає прокляття всім, хто бажає Франції лиха.

Хай ворога зітре дощенту шквал

Або розтрощить лісовий завал;

Хай він надій і спокою не знає;

Нехай того скарає божевілля шал,

Хто Франції нещастя побажає!

(Переклад М. Терещенка).

Світогляд і творча манера Війона особливо яскраво виражені в «Баладі повішених». Поет написав її в тюрмі, засуджений до страти, як своєрідну епітафію собі і своїм товаришам. Поема вражає поєднанням гострого трагізму і гротеску. В той же час очікування смерті поет написав і глумливий катрен:

Я - Франсуа. йде смерть з-за ґрат

На мене, лиходія,

І що мій важитиме зад,

Узнає завтра шия!

(Переклад М. Терещенка)

Через усю творчість Війона проходить сильне відчуття складності, незбагненності людської індивідуальності:

Я знаю - мухи гинуть в молоці,

Я знаю добру і лиху годину.

Я знаю - є співці, сліпці й скопці,

Я знаю по голках сосну й ялину,

Я знаю, як кохають до загину,

Я знаю, чорне, біле і рябе,.

Я знаю, як господь створив людину,

Я знаю все й не знаю лиш себе.

(Переклад Л. Первомайського)

«Балада поетичного змагання в Блуа» пройнята усвідомленням того, що особистість людини зіткана з численних протиріч:

У спразі гину біля водограю,

Зубами біля вогнища січу,

Чужинцем в рідному краю блукаю,

Німую криком, мовчки я кричу,

Я догола зодягнений в парчу, [234]

Сміюсь від сліз, від балачок німію,

Радію серцем в муках безнадії,

В стражданні є для мене щастя хміль,

Жебрак - скарбами світу володію,

Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль.

(Переклад Л. Первомайського)

У такому зображенні людини проявилися риси нового, не середньовічного типу мислення і розуміння особистості.

Поезія Війона - реалістична і демократична, позначена гострим інтересом до життя - правдиво зображає зворотну сторону середньовічного суспільства. З її бентежним духом, ліризмом, багатством й довершеністю поетики, яскравістю і народністю мови вона стала справжньою школою для французьких поетів наступного часу.

Книга: М.С. Шаповалова Література доби Відродження: Франція (1982)

ЗМІСТ

1. М.С. Шаповалова Література доби Відродження: Франція (1982)
2. 5.2. Загальна характеристика французького Відродження З...
3. 5.3. Гурток Маргарити Наваррської Маргарита Наваррська...
4. 5.4. Рабле Творчість Франсуа Рабле (1494-1553) становить...
5. 5.5. «Плеяда». Ронсар Маніфест «Плеяди». Розвиток...
6. 5.6. Література останньої чверті XVI ст. Д'Обіньє. Монтень...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate