Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 2. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна

11.2. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ

Організація бухгалтерського обліку в банках базується на вико­ристанні загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах. Основними принципами бухгалтерського обліку є: І. Принцип безперервності діяльності. Він означає, що банківська установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльність у майбутньому необмежений період. Власники банку не мають наміру його ліквідувати, продати або скоротити масштаби діяльності. Відпо­відно до цього принципу господарські засоби враховуються у балансі за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. Якщо ж з'являються ознаки, що банківська установа припинить свою діяль-

ність і буде ліквідована повністю або зменшена кількість її філій, зас­тосовуються інші правила бухгалтерського обліку. В цьому разі акти­ви банку оцінюються за ринковою (ліквідаційною) вартістю.

2. Принцип постійності. Цей принцип вимагає від банків протя­
гом тривалого часу керуватися одними й тими самими правилами і
методами бухгалтерського обліку. Зміни обраних методів і правил
обліку мають бути обгрунтовані (наприклад зміни в законодавчій
базі) та докладно описані в додатку до фінансової звітності. При
цьому необхідно забезпечити порівнюваність із фінансовими звіта­
ми за минулі періоди.

3. Принцип обачливості (обережності). Цей принцип передба­
чає, що активи й пасиви мають бути оцінені та відображені в обліку
розумно, з достатньою мірою обережності. За даним принципом до­
ходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком
очевидною, а витрати та збитки — коли їх здійснення є ймовірною,
можливою подією. Принцип обачливості дає змогу уникнути зави­
щення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов'язань і
витрат. Передбачені потенційні збитки мають бути відображені в
результатах звітного періоду, а не переноситися на наступні. Реалі­
зація цього принципу вимагає ведення банками спеціальних рахун­
ків сумнівних активів, резервів під знецінювання активів та можли­
вих утрат за сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.

4. Принцип нарахування. Згідно з цим принципом доходи й витра­
ти відображаються в обліку в тому звітному обліковому періоді, в
якому вони були нараховані або зроблені, незалежно від того, коли
фактично були отримані чи сплачені гроші. Безперервна діяльність
суб'єкта господарювання передбачає виділення звітних періодів для
складання необхідної звітності та виявлення результатів господарсь­
кої діяльності. Найчастіше звітний період збігається з календарним ро­
ком, а проміжними звітними періодами є поквартальні та/або місячні.

5. Принцип реалізації (дати операції). Згідно з цим принципом
доходи від реалізації продукції (надання послуг), а також витрати
відображаються в обліку в день їх здійснення, тобто в день виник­
нення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від того,
коли фактично було отримано чи сплачено гроші за ними.

6. Принцип окремого відображення активів та пасивів. За даним
принципом всі рахунки, на яких вони обліковуються, є активними
або пасивними, за винятком рахунків прибутків та збитків, пере­
оцінки, а також клірингових, транзитних та технічних банківських
рахунків. Іншими словами, статті активів та пасивів оцінюються ок­
ремо і відображаються в розгорнутому вигляді, вони не повинні
сальдуватись у балансі.

7. Прийнятність вхідного балансу. Цей принцип означає, що за­
лишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають
відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду.

Власне, цей принцип означає реалізацію поділу безперервної діяль­ності банку на звітні періоди.

8. Принцип суттєвості. Даний принцип означає, що в обліку
мають бути відображені всі суттєві (важливі) події або господарські
операції. Водночас несуттєві події чи факти не повинні відобража­
тися в обліку. Зауважимо, що визначення суттєвості може бути
суб'єктивним.

9. Принцип собівартості. Згідно з цим принципом активи й па­
сиви обліковуються за фактичними витратами на їх придбання або
виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті переоціню­
ються на звітну дату за офіційним курсом Національного банку
України, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

10. Принцип відкритості. Відповідно до цього принципу фінан­
сові звіти мають бути достатньо якісними і детальними, щоб уник­
нути двозначності, достовірно відображати фінансовий стан устано­
ви та результати її діяльності за звітний період. Звітність має бути
чітко складеною, зрозумілою для користувачів та супроводжуватися
пояснювальною запискою.

11. Принцип консолідації. Згідно з цим принципом, якщо уста­
нова має філіали, дочірні та спільні підприємства, вона повинна
складати зведену фінансову звітність у цілому по банку, в якій буде
відображена економічна ситуація загалом. Під час підготовки до
складання зведеної фінансової звітності необхідно: уніфікувати ра­
хунки дочірніх та спільних підприємств; здійснити зведення статей
балансу; зменшити валюту балансу на залишки за взаємними розра­
хунками та вкладеннями.

12. Перевага змісту над формою. Цей принцип означає, що опе­
рації відображаються відповідно до їхньої економічної суті, а не
юридичної форми. Так, операції з обліку векселів, фінансовий лі­
зинг відображені в плані рахунків банків відповідно до їхньої еко­
номічної суті, тобто як кредитні операції.

Облік, грунтуючись на зазначених принципах, має забезпечити одержання достовірної, якісної, своєчасної та доступної для розумін­ня інформації з метою прийняття її користувачами відповідних рішень.

Додати в закладки

  
Переклад Translate