Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Коли діти перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків. / Леонід Сухоруков

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної


5.

І ось зйомки закінчено: ми щойно витратили три мільйони франків (500 тисяч євро) за три дні. Перш ніж камери поховали в чохли, ми попросили Енріке відзняти ще одну версію - трешеву. Усі в шоці, включаючи Тамару, і тоді Чарлі заволав:

- Послухайте! ПОСЛУХАЙТЕ МЕНЕ УСІ! Listen to me, please. Коли я востаннє бачив Марка Марроньє живим, він перчив Октава, який тут присутній, кричав, що сценарій, за яким ми щойно знімали, - лайно і що треба буде його переробити.

- Так і було, - додав я. - Він навіть вирік тоді фразу, яку я затямив на все життя: «Ніколи не пізно все покращити».

- Мадам і месьє, леді й джентльмени, та невже ми проігноруємо останню волю покійного?

Техніків вочевидь ця пропозиція не гріла. Після кількох переговорів із телепродюсеркою та Енріке, було вирішено швиденько відзняти «версію агенції» - урізаними планами, з камерою на плечі, у стилі «Догми» (тієї зими в цьому стилі інтелектуальної датської течії знімалися всі кіновідсебеньки). [172]

І ось що являла собою версія «Мегрелет-Догма»: Тамара проходжається по веранді з тикового дерева, граційно знімає з себе майку, потім, уже з оголеним торсом, дивиться в камеру і починає розмазувати йогурт по щоках та грудях. Вона кружляє, босоніж біжить до саду і починає погрожувати своєму знежиреному йогурту: «Мегрелет! І gonna eat you!» Потім вона качається по щойно підфарбованій траві, її груди перемазані зеленою фарбою та «Мегрелетом», вона облизує солодкий йогурт на своїх непе-ревершених губках та стогне від задоволення (крупний план обличчя, по якому тече йогурт): «М-м-м-м... Мегрелет. It's so good when it comes in your mouth».(1)

Як талановито! Ми вирішуємо відправити цю версію на Всесвітній фестиваль реклами в Каннах, потайки від «Мадон». Якщо ролик отримає «Лева», Дюлер буде змушений аплодувати.

Марроньє оцінив би подібну самовідданість. Ми можемо зі спокійним серцем повертатися до Парижа, аби зайняти ніші ще тепленькі нові крісла. Але Чарлі - моєму оплотові, тепер особливо непорушному - цього здалося замало. Цього самого вечора, після вечірки в «Лікіді» на честь закінчення зйомок, він потягнув нас до прь крої г/льби, про яку, на жаль, я змушений розповісти.

(1) «Так добре, коли він потрапляє до рота» (англ.).

6.

Софіти ділили простір на квадрати. Підстаркувата садомазохістка розсікала по танцмайданчику в корсеті, який стиснув її талію до десяти сантиметрів. Вона була схожа на пісочний годинник, затягнутий у чорну шкіру.

- Знаєш, про що мені нагадує це старе страшко? У Європі різні компанії звільняють тисячі працівників, аби збільшити прибутки пенсіонерів з Маямі, так чи не так?

- Е-е-е... загалом так. Усі флоридські дідугани є акціонерами пенсійних фондів, яким належать міжнародні корпорації, тому так, маєш рацію.

- Тоді, якщо ми вже тут, чому б нам не зробити візит одному із цих підстаркуватих власників планети? Це щонайменше смішно - бути в Маямі і не розібратися з кимось із торботрясів, а там - хто його знає, може, нам вдасться переконати його більше нікого не звільняти? Що ти на це скажеш?

- Тільки те, що ти налигався. Але о'кей, ходімо.

І ми вирушили - Тамара, Чарлі та моя пика, бульварами «Пороки Маямі», в пошуках представника світового імперіалізму. [174]

Дінь! Донь! Дінь! Донь! Дінь-дон-дінь-дон!

У Маямі навіть дверні дзвоники хочуть бути крутими - цей грає «Маленьку нічну серенаду» Моцарта, замість просто зробити «Дзинь», яку всьому світі. Уже цілу годину ми кружляємо «спальним» кварталом Корал-Гейблс у пошуках акціонера-пенсійного-фонду для своєї проповіді. Нарешті Чарлі подзвонив у двері благоліпної вілли у марокканському стилі.

- Yes?

- Good evening, мадам, do you speak French?

- Так, так, еге ж, хоч трохи, але чому ти звонить так пізно?

- Е-е-е, тому що Тамара, яку ви можете бачити (Тамара всміхається до камери спостереження), стверджує, що вона ваша онучка, місіс Ward(1).

Б-3-3-3.

Двері відчиняються, і ми бачимо мумію. Зрештою, це «щось» колись давно, мабуть, було жінкою, але дуже давно, і, можливо, на якійсь іншій планеті. Ніс, рот, очі, лоб, щоки - усе накачане колагеном. Усе інше тіло нагадує зморщену картоплю, мабуть, через її халатик.

- У неї тільки на морді шкіра підтягнута, - через силу констатує Чарлі.

- Що говорить ви? Яка онука? Я...

Запізно. Бабці не лишилося часу на волання, бо Тамара вирубила її (не даремно у неї коричневий пояс із дзюдо!). Ми увірвалися до золотого будинку. Усе, що не золоте, - із білого мармуру. Відстій: Тамара з Чарлі кладуть стару на канапу в стилі психоделік, яка, мабуть, була в моді ще за молодості своєї володарки, тобто десь на початку двадцятого століття. [175]

(1) «Опіка» (англ.).

- Отож, якщо ви розумієте французьку, мадам Вод, чи як там вас, зробіть ласку і вислухайте нас. Ви живете тут одна?

- Так, І mean, ні, це не так, поліція прийти дуже швід-ко. НА ДОПОМОГУ. HEEEELP!

- Заткнемо їй пельку. Тамаро, давай хустку!

- Тримай.

Вона встромляє свій бандан у пащу старої, а Чарлі сідає на неї зверху (я вам гарантую, він такий самий важкий, як і його жарти). Тепер уже пенсіожерці доведеться спокійно вислухати все.

- Як бачите, мадам, вибір припав саме на вас, але на вашому місці міг опинитися будь-хто з відповідальних за негаразди сьогодення. Вам слід знати, що від сьогодні візити подібного роду стануть обов'язковими. Надійшов час, коли акціонери американських пенсійних фондів мають зрозуміти, що не можуть вони безкарно руйнувати життя мільйонів безневинних, одного дня їм доведеться за це відповідати, чи це зрозуміло?

Чарлі розійшовся. З мовчунами завжди так коли вже вони відкривають рота, їх нічим не зупинити.

- Дозвольте запитати, чи чули ви про «Подорож краєм ночі» Луї-Фердінанда Селіна?

- Мпффгхпффхмммгхпх.

- Ні, Селін - це не марка взуття. Це французький письменник. Героя його найвідомішого роману звати Бардамю - він подорожує планетою в пошуках винного. Він зустрів дорогою і війну, і горе, і хвороби, був в Африці й Америці, але так і не знайшов того, хто винний у нашій зневірі. Книга вийшла у 1932, а через п'ять років Селін знайшов козла відпущення - євреїв.

Тамара обійшла хатину, знайшла в холодильнику пиво і принесла його нам. Я занотовую промову Чарлі, який [176] продовжує просторікувати, осідлавши мумію на потворному дивані.

- Ми всі знаємо, що Селін помилився і став мерзенним антисемітом - перепрошую за цей плеоназм. Однак ми, ми, як колись Бардамю, шукаємо того, хто несе відповідальність. Молода жінка Тамара, яка тут присутня, цікавиться, чому це вона змушена продавати свій зад, аби мати змогу надсилати гроші дитині. Оцей кретин біля мене, якого звати Октав, також постійно дошкуляє собі подібними питаннями, ви це можете помітити по його обличчю, покрученому, наче від сухот. Хто розпаскуджує світ? Хто ці злодії? Серби? Російська мафія? Ісламські фун-даменталісти? Колумбійські картелі? Непогані козли відпущення! Наче «жидомасонський заколот» у тридцятих. Чи ви розумієте, до чого це я вам говорю, пані Хтозна-хто? Наш козел відпущення - це ви! Це дуже важливо для кожного на цій землі - знати про наслідки своїх вчинків. Наприклад, коли я купую продукти «Монсанто», я підтримую виробництво генетично модифікованих продуктів і приватизацію посівних площ. Ви довірили ваші грошики якомусь фінансовому угрупованню, яке забезпечує ваші інтереси, аби ви могли, скажімо, купити цю страшнючу віллу в мальовничому куточку Маямі. Можливо, ви навіть і не думали про наслідки цього рішення, такого невинного для вас і фатального для нас, розумієте? Саме це рішення зробило вас ВОЛОДАРКОЮ СВІТУ!

Чарлі хльоскає її по щоках,-аби вона відкрила заплакані очі. Стара жалісно стогне, придушена хусткою.

- Знаєте, - продовжує він, - коли я був малий, я обожнював фільми з Джеймсом Бондом, так от, там завжди був лиходій, який хотів стати Володарем Світу, він утримував секретне військо, переховуючи його у підземній фортеці, [177] і завжди погрожував підірвати планету ядерними ракетами, які були вкрадені десь в Узбекистані. Чи ви пригадуєте ці фільми, Герцогине Хрінова? Так ось, щойно я зрозумів, що Джеймс Бонд, як і Луї-Фердінанд Селін, не влучили в ціль. Володар Світу зовсім не такий, якого вони шукали, хоч це й смішно. Володар Світу носить симпатичний пеньюар, блакитну перуку, валяється зараз у своєму жахливому золотому будиночку із банданом у горлянці та й гадки не має, що він і є Володарем Світу! Це ви, пані Ховайся! І знаєте, хто ми? 007! Та-та-та-там! Та-та-та-та-та-та-та-та-там!

Чарлі муркоче мотивчик Джона Беррі. Хоч він і співає чисто, але це не заважає Володарці Світу патетично скиглити та метляти головою по подушці крикливих кольорів Версаче (який не вмер, бо ж його твори живуть!).

- І не сподівайтеся мене розчулити, пані Врятуймою-душу. Хіба ви бідкалися, коли цілі регіони потерпали від масового скорочення кадрів, інтенсивної реструктуризації, протизаконних соціальних заходів, які відбувалися лише заради ваших чудових очей. Припиніть це фіглярство, прошу вас. Більше гідності, і все буде добре. Нас звати 007 Джеймс Бонд. Ми завітали сюди лише для того, аби попросити вас переказати вашому пенсійному фондові «Templeton», активи якого становлять 200 мільярдів євро, щоб віднині він змінив свою політику щодо тих прибутків, яких він вимагає від своїх підприємств, а якщо ж ні, то дедалі більше таких людей, як ми, приходити-муть до таких людей, як ви. Ну то як, домовилися?

Тут втрутилася Тамара:

- Чекай, Чарлі, мені здається, вона намагається тобі дещо показати.

І справді, стара простягала свої кістляві пальці і показувала на фото в рамочці на низенькому столику. На [178] чорно-білому знімку посміхався американський солдат-красунчик з каскою на голові.

- Мфгмгмф! - мугикала вона і тикала в портрет.

Я витягнув бандан із її рота, аби дізнатися, що саме означало її мфгмгмф. А вона почала несамовито волати наче різана:

- WE SAVED YOUR ASS IN '44! MY HUSBAND DIED IN NORFUCKINGMANDY!!(1) Дивись, покидьку, це фото МОГО ЧОЛОВІКА, який загинув У ВАС у D DAY!!!(2)

Особисто я вважав, що вона заробила перше очко. Але це дуже розлютило Чарлі. Я був не в курсі його сімейних справ. Я чув це все уперше в житті, запевняю вас.

- Послухай, міс. Не будемо псувати вечірку балачками про небіжчиків. Ви розв'язали цю війну заради експорту вашої кока-коли. ITS COCA-COLA WHO KILLED YOUR HUSBAND!(3) Що ж до мене, то мій батько покінчив життя самогубством, бо його звільнили із заводу, аби збільшити свої прибутки. Я знайшов його повішеним, ти розумієш це, суко? YOU KILLED MY FATHER!

Він почав лупцювати її надто сильно. Стара заюшилася кров'ю. Присягаюся, що я намагався стримати Чарлі, але алкоголь помножив його сили.

- ТИ ВБИЛА МОГО БАТЬКА, СТАРА БЕЗРОГА СВИНЮКО! ТИ МЕНІ ЗА ЦЕ ЗАПЛАТИШ!

(1) Ми врятували вашу дулу в сорок четвертому! Мій чоловік загинув у Норблямандії!

(2) День «Д» - день висадки союзників у Нормандії.

(3) Це кока-кола забила вашого чоловіка!

Він молотив її по ребрах, гамселив кулаками в очі, розбив об її ніс пляшку з пивом, витяг її штучну щелепу і вставив старій поміж ніг, і зрештою, треба визнати, він вирішив обірвати це сповнене страждань животіння, яке [179] в будь-якому разі незабаром припинилося б. Але, мені здається, його вчинок можна пояснити тим, що його занесло. Коротше кажучи, після п'яти хвилин биття (а це досить довго, наприклад, у боксі один раунд триває набагато менше), місіс Ward більше не дихала, а в кімнаті засмерділо лайном. Чохли від Версаче тепер потребували послуг пральні.

Тамара, яка вже звикла до подібних інциндентів, і бровою не повела. Вона перевірила пульс старої, тобто засвідчила її смерть. Після цього вона кинулася квапливо, але методично усувати наслідки погрому. Вона попросила нас перенести останки пенсіонерки під сходи у гре-ко-романському стилі. Потім ми навшпиньки покинули цю огидну віллу, не забувши й про камеру спостереження: ми розбили її каменюкою із саду.

- Думаєш, нас записали?

- Та ні, це звичайний домофон.

- Все одно, навіть якщо залишиться плівка, нас тут ніхто не знає.

Ця остання фраза дуже насмішила охоронців, які передивлялися безліч моніторів із записами місцевих камер спостереження (один із них, гаїтянин, непогано знав французьку); та їм було зовсім не до сміху, коли вони зрозуміли, що на місіс Ward було скоєно напад і їм доведеться писати рапорт у Головний відділок поліції Маямі.

Тієї самої миті я вкінець відключився. Квартал був безлюдний. До Чарлі повернувся розум. Він погоджувався із Тамарою:

- Та її канапа насправді була надто потворна. Решту вечора ми провели в стрип-клубі «Мадонна», де танцівниці у вузеньких трусенятах-стрингах, наче чудово [180] зроблені манекени (цих кібержінок можна назвати «чума» - чудові манекени), зубами виймають з ширінок клієнтів десятидоларові купюри. Ми голосно захоплювалися їхніми неперевершеними, хоч і несправжніми, грудьми.

- З жінками так завжди, - сказав Чарлі, - або вони нас залякують, або нас від них нудить.

Тамара сприйняла ці слова як образу на адресу своєї професії, за що і обдарувала нас неймовірним шоу на барній стійці: вона смоктала горлечко пивної пляшки і натирала соски льодом із моєї горшки, доки нас не виставили за двері за нечесну конкуренцію. Ми заснули в готельному номері, усі разом, коли дивилися по телевізору «pay per view», де показували супержорстке порно, до речі, із подвійним fist anal (до цього я вважав, що таке є суто технічно неможливим). Зізнаюсь, пронизливі крики акторки змусили мене спустити прямісінько в штани.

Наступного дня ми летіли до Парижа (тим самим біз-нес-класом по п'ять з гаком штук євро за квиток, в меню «кордон блю із ластівкових гнізд-із родзинками-із осетровим кав'яром-зі щойно вичавленим томатним соком»). Чарлі зізнався, що вже дав згоду на призначення його КД. Я молився, аби літак шубовснувся, але, як і завжди, коли цього дуже хочеш, нічого подібного не сталося. Ось так за один день я вляпався в керівництво агенції і вбивство.

Книга: Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної

ЗМІСТ

1. Фредерік Бегбедер 1,499 € (99 франків) Переклад М.Ілляшенка, О.Ногіної
2. 3. Сьогодні о 9 ранку я відснідав із...
3. 4. Загалом, їхня мета - винищити ліси і замінити...
4. 6. Оце так! Сам Президент нашої контори завітав...
5. 8. Я розтираю ясна, які сверблять неспинно....
6. 9. У ті часи гігантські фотографії із...
7. 2. Ранок понеділка, ти плентаєшся у «Росе» на...
8. 3 Софі попрощалася з тобою востаннє так запросто,...
9. 4. Уже декілька днів ти нікого з них не бачив. І...
10. 5. Якісний кокаїн коштує 100 євро за грам. Ціна...
11. 7. І нарешті ти сам змегрелетів: за останні три...
12. III - ВІН То були часи, коли заможні...
13. 2. Повернення Октава у рекламний бізнес збіглося...
14. 3. Літак заповнений рекламістами. Якби він...
15. 4. Уривки діалогів біля басейну «Savana...
16. 5. Увечері другого дня масовик-витівник готелю...
17. 6. Після чоловіків, яких не пощастило впіймати,...
18. 2. Кілька днів по тому, Південне узбережжя Маямі....
19. 3. Неонові вогні Оушн-драйв обпалюють освітлених...
20. 4. Здавалося, Тамара все життя розігрувала...
21. 5. І ось зйомки закінчено: ми щойно витратили три...
22. 7. Коли ми повернулися до Парижа, у електронних...
23. V - ВИ У замкненому суспільстві, де...
24. 2. Перша керована вами зустріч із клієнтом...
25. 4. А тепер спробуйте влізти у шкуру 53-річного...
26. 5. Ви - продукти епохи. Хоча ні. Це було б надто...
27. 7. «Життя проходить ось так ви народжуєтесь,...
28. VI - ВОНИ «Я кажу - ні, нікуди ми не підемо, ні...
29. 3. Вони бездоганні. Вони кохають одне одного на...
30. 4. Коли вони увійшли до боксу для засуджених,...
31. 5. Острів Примар, кілька місяців по тому. їм уже...
32. 6. Але надійшов день, коли небо вкрили хмари і...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate