Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Журналістика: це коли повідомляють: "Помер лорд Джон" людям, які й не знали, що лорд Джон взагалі живий. / Гілберт Кій Честертон

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Вільям Шекспір Гамлет, принц датський Переклад Леоніда Гребінки


СЦЕНА 2

Парадна зала в замку. Фанфари.

Входять король, королева, Гамлет, Полоній, Лаерт, Воль« тіманд, Корнелій, придворні та почет.

Король

Хоч свіжі в нас ще спогади смутні

Про Гамлетову смерть і хоч годиться

Ще нам в серцях плекати ревний смуток,

Державі - тугою повити чоло,

Одначе глузд натуру вже зборов,

І ми, розважно тужачи за братом,

Не забуваємо й про нас самих.

Отож вдову порфіроносну, доти

Сестру, а нині нашу королеву,

Взяли ми,- радість тлумлячи журбою

(Сльоза в одному оці, в другім - усміх),

По мірці зваживши і щастя й лиха:

В весіллі жаль, веселість у жалобі,-

Собі в подружжя. На поради ваші,

Що до одруження схиляли нас,

Пристали ми. За них вам наша дяка.

[12]

Тепер до інших перейдімо справ:

Як вам відомо, юний Фортінбрас,

Малу ціну поклавши нашій силі

Чи сподіваючись, що втратить єдність

Наш край по смерті любого нам брата,

Узяв до спілки мрію самолюбну

Й наваживсь нам посланням докучати,

Де вимагає повернути землі,

Що у його вітця преславний брат наш

По праву відібрав. Це щодо нього.

Тепер - навіщо ми вас тут зібрали.

Ось цим листом ми просимо Норвежця,

Старого Фортінбрасового дядька,-

До ложа неміччю прикутий, він

Навряд чи й чув про наміри небожа,-

Усім цим заходам кінець покласти.

Адже усе спорядження й вербунок

Обтяжують його ж підданців. Тож,

Корнелію наш добрий, Вольтіманде,

До ветхого Норвежця вас шлемо

З поклонами й листом, без повноважень

Рядити з ним над визначені межі,

Що вказані у грамотах оцих.

Хай поспіх ваш засвідчить вашу ревність.

Корнелій і Вольтіманд

Ми виявим, як завжди, нашу ревність.

Король

Ми певні в цім. Щасливої путі.

Вольтіманд і Корнелій виходять.

А ти, Лаерте, з чим до нас прийшов?

З проханням? Ну, у чім воно, Лаерте?

Бажання в міру датський володар

Задовольнить. Чого лишень, Лаерте,

Попросиш - самохіть усе я вволю.

Бо голова не так близька до серця,

Рука не так до послуги устам,

Як датське берло батькові твойому.

Чого ж, Лаерте, хочеш?

Лаерт

Володарю,

Лиш волі вашої - мені вернутись

До Франції, звідкіль прибув я радо

На ваше в Данію коронування;

Я виконав обов'язок, і нині

[13]

Назад мої думки й бажання линуть

І просять дозволу та згоди в вас.

Король

А батько згоден? Що Полоній скаже?

Полоній

Він так настійливо благав мене,

Аж поки я, нарешті, поступився

І згоду, хоч і нехотя, а дав.

Прошу, дозвольте й ви йому від'їхать.

Король

Щасти тобі, Лаерте! Хай повік

На добре діло час тобі слугує.

А ти, небоже Гамлете, мій сину...

Гамлет

(убік)

Хоч родич я, та не такий вже й рідний.

Король

Тобі чоло ще й досі темнять хмари?

Гамлет

Ні, навпаки: мене все палить сонце.

Королева

Скинь барви ночі, Гамлете ласкавий,

І дружнім оком глянь на короля.

Доволі вже, повіки опустивши.

Шукать вітця, що обернувся в прах.

Звичайна доля: кожне мре створіння,

Проходячи у вічність через тління.

Гамлет

Авжеж, звичайна доля.

Королева

Чом же щось

Тобі незвичним в долі цій здалось?

Гамлет

«Здалось»? О ні, чуже мені це слово.

Ні плащ мій, мов чорнило, люба мати,

Ані врочисті одяги жалоби,

Ні переривчасті й тяжкі зітхання,

Ні повноводі ручаї з очей,

Ні вираз втрати й суму на лиці,-

Всі вияви і всі ознаки горя

Не значать правди, а лише «здаються».

Бо всі ці речі легко можна вдати.

Над те одіння смутку показне

Щось інше глибше пойняло мене.

Король

Так, Гамлете, природно і похвально

Повинність скорбну батькові віддати.

Однак твій батько теж утратив батька,

А той - свого. Обов'язок синівський

По смерті батька - певний строк лише

Жалобу правити, а не як стій

[14]

Затятись у жалях непогамовних.

Це впертість нечестива, бабське горе;

Тут знати неповагу до небес,

Нестале серце, нетерплячий дух,

Невиховану і вузьку уяву.

Що нам судилось, що відоме нам

Як звичайнісінька на світі річ,-

Чи слід нам те з упертості тупої

До серця брати? Гріх це перед небом,

Гріх проти мертвих, гріх проти природи;

Це проти розуму, що, смерть батьків

Взаконивши з найпершого мерця

До вмерлого сьогодні, провіщає:

«Так має бути». Тож прошу тебе -

Удар об землю лихом тим і нас

За батька май. І хай ввесь знає світ,

Що ти до трону нашого найближчий;

І ми тебе любитимем не менше,

Ніж рідний батько сина дорогого.

А щодо намірів твоїх вернутись

До Віттенберга знову, до науки,-

Це суперечить нашому бажанню.

Ми просимо тебе лишитись тут,

У Данії, на втіху й радість нам,

Як перший наш вельможа, родич, син.

Королева

Хай матір, Гамлете, не марно просить.

Лишись у нас, не їдь до Віттенберга.

Гамлет

В усьому я скоряюсь вашій волі.

Король

От відповідь - любов і шана в ній.

Вся Данія - твоя. Ходімо, люба.

Ласкава й скора Гамлетова згода

Нам серце втішила; на честь її

Про кожний келих короля сьогодні

Гармати небу сповістять, воно ж,

Земному грому вторячи, наш тост

Стокротно відгримить. Ходім же, люба.

Фанфари. Виходять усі, крім Гамлета.

Гамлет

Чому не може плоть моя розпастись,

Розтанути і парою здиміти?

Чому на себе руки накладати

Всевишній не дозволив? Боже, боже!

Які гидкі, мерзенні, недоладні,

Пусті для мене втіхи на цім світі!

[15]

Ганьба і сором! Це здичілий сад;

Лиш бур'яни, потворне й хиже зілля

Буяє в нім... І щоб дійшло до того!

Два місяці, ні, менше, як умер...

Володар справжній, мов Гіперіон,

А нинішній - сатир супроти нього.

Мою він матір так кохав, що й легіт

Лиця її торкнутися не смів.

Чи згадувать?.. До нього так горнулась,

Немов жага у ній росла від того,

Чим гамувалась... А минув лиш місяць...

Зрадливість - ось твоє наймення, жінко!

Лиш місяць! Ще не збила черевиків,

В яких вона за гробом мужа йшла

В сльозах, мов Ніобея... і уже,-

О боже, звір би нетямучий довше

Журився,- вийшла за мойого дядька.

Хоч батьків брат - на батька схож він менше,

Ніж я на Геркулеса. Через місяць!

Ще ятрить сіль її нещирих сліз

Розчервонілі очі, а вона

Вже шлюб бере. О безсоромна хуткість:

Так поспішати в кровозмісне ложе!

Нема й не може бути в цім добра...

Але німуй, язик, хоч серце рветься.

Входять Гораціо, Марцелл та Бернардо.

Гораціо

Привіт вам, любий принце!

Гамлет

Вельми рад вам,

Гораціо,- або мій зір похибив!

Гораціо

Так, так, мій принце, ваш слуга покірний.

Гамлет

Мій добрий друже, я слуга вам теж.

Але чому ви тут, не в Віттенберзі?

Марцелл?

Марцелл

Ласкавий принце!

Гамлет

Я бачити вас радий.

(До Бернардо)

Добрий вечір.

(До Гораціо)

Та все ж чому ви тут, не в Віттенберзі?

Гораціо

Щоб тут байдикувати, принце мій.

Гамлет

І ворог ваш такого не сказав би.

Невже, гадаєте, повірю я

[16]

У наклеп, що почув оце допіру

Від вас самого? Ви ж бо не з ледачих.

Так що у вас за справи в Ельсінорі?

Ми вас тут до пияцтва привчимо.

Гораціо

На похов батька вашого прибув я.

Гамлет

Студенте-друже, не кепкуй; скажи вже,

Що на весілля матері моєї.

Гораціо

Либонь, що так: одно за 'дним невдовзі.

Гамлет

Зиск, зиск! Остиглі страви похоронні

Пішли відразу на столи весільні.

Ніж дня того дожити, радше б я

З запеклим ворогом в раю зустрівсь!..

Мій батько... я немовби бачу батька...

Гораціо

Де, принце мій?

Гамлет

Очима думки, друже.

Гораціо

Пригадую, він справжній був король.

Гамлет

В усьому і для всіх він був людина.

Вже не побачу рівного йому.

Гораціо

Мій принце, він, либонь, приходив ту ніч.

Гамлет

Приходив? Хто?

Гораціо

Король, ваш батько.

Гамлет

Що? Король! Мій батько?!

Гораціо

Вгамуйте подив ваш на мить і чуйно

На все вважайте, що я вам скажу

І що потвердять двоє очевидців

Про ті дива.

Гамлет

Кажіть же, бога ради.

Гораціо

Марцелл з Бернардо, чесні вояки,

Дві ночі поспіль, стоячи на чатах,

Побачили в мертвотну й глупу північ

Видіння. Хтось, мов ваш покійний батько,

В риштунку повнім з голови до п'ят,

З'явився, повагом, величним кроком,

Ходою владаря ступив повз них.

Так зблизька, мало берлом не черкавши,

Пройшов він тричі. Очі відвести

Не мігши, сполотнілі, скуті жахом,

Вони стояли мовчки. А по тому

[17]

Мені розповіли про все таємно.

На третю ніч я з ними став на варті;

В ту саму пору, в образі тім самім,

Потвердивши достоту, слово в слово,

Признання їх,- з'являється... Пізнав

Я батька вашого: води дві краплі

Не так подібні.

Гамлет

Де ж воно було?

Гораціо

На тім майданчику, де наша варта.

Гамлет

Ви й говорили з ним?

Гораціо

Я говорив,

Та він мовчав. А втім, здається, раз,

Підвівши голову, ступив він крок

До нас, немов от-от заговорив би.

Та знагла тут запіяв дзвінко півень,

І привид, стрепенувшись, віддалився

І зник із-перед віч.

Гамлет

Гм... дуже дивно.

Гораціо

Щоб я живий був, це все правда, принце.

І ми за свій обов'язок вважали

Вас повідомити.

Гамлет

Атож, атож,

Але бентежить вельми це мене.

А сю ніч ви на варті?

Марцелл і Бернардо

Так, ми вдвох.

Гамлет

Він, кажете, озброєний?

Марцелл і Бернардо

Озброєний, аякже.

Гамлет

При повній зброї?

Марцелл і Бернардо

Так, в риштунку повнім.

Гамлет

То ви не бачили його в лице?

Гораціо

Ні, бачили, причілля він підняв.

Гамлет

Суворим видававсь?

Гораціо

Скоріше смуток на виду, ніж гнів.

Гамлет

Червоний чи блідий?

[18]

Гораціо

Блідий страшенно.

Гамлет

А на вас дивився?

Гораціо

Ще й пильно.

Гамлет

Жаль, мене там не було.

Гораціо

Він жаху вам нагнав би.

Гамлет

Ну що ж, можливо. Довго це тривало?

Гораціо

До ста повільно можна б полічити.

Марцелл і Бернардо

Ні, довше, довше.

Гораціо

Я б не сказав.

Гамлет

А борода - чи сива?

Гораціо

Така, як за життя була у нього,-

Сріблясто-чорна.

Гамлет

Повартую з вами.

Ще ж, певно, прийде він.

Гораціо

Ручусь, що прийде.

Гамлет

Як візьме тінь шляхетний образ батька,

То,- хай роззявиться пекельна паща

И звелить мовчати,- я заговорю.

Прошу всіх вас: як бачене ховали

Ви досі в таїні, мовчіть і далі;

І що б не сталося цієї ночі -

Тримайте при собі, не прохопіться.

За послугу віддячу. Прощавайте!

Опівночі зустрінемося знову.

Усі

Обов'язок свій виконаєм, принце.

Гамлет

Це радше дружня послуга.

Я вдячний.

Гораціо, Марцелл та Бернардо виходять.

Дух батька в повній зброї?! Негаразд.

Тут щось нечисте. О, хоч би вже ніч!

Цить, потерпи, душе! Діяння злі

На світло вийдуть навіть з-під землі.

(Виходить)

[19]

Книга: Вільям Шекспір Гамлет, принц датський Переклад Леоніда Гребінки

ЗМІСТ

1. Вільям Шекспір Гамлет, принц датський Переклад Леоніда Гребінки
2. СЦЕНА 2 Парадна зала в замку. Фанфари....
3. СЦЕНА З Кімната в домі Полонія. Входять Лаерт і...
4. СЦЕНА 4 Майданчик перед замком. Входять...
5. ДІЯ ДРУГА СЦЕНА 1 Кімната в...
6. СЦЕНА 2 Кімната в замку. Фанфари....
7. ДІЯ ТРЕТЯ СЦЕНА 1 Кімната в...
8. СЦЕНА 2 Зала в замку. Входять Гамлет і...
9. СЦЕНА 3 Кімната в замку. Входять король,...
10. ДІЯ ЧЕТВЕРТА СЦЕНА І Кімната...
11. СЦЕНА 4 Шлях понад морським узбережжям Данії. Входять...
12. СЦЕНА 6 Інша кімната в замку. Входять...
13. ДІЯ П'ЯТА СЦЕНА 1...
14. СЦЕНА 2 Кімната в замку. Входять Гамлет ї...
15. Післямова Час написання уславленої трагедії встановлено з...
16. Примітки С. 6. Ельсінор (точніше Хельсінгер) -...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate